Наши конференции

В данной секции Вы можете ознакомиться с материалами наших конференций

VII МНПК "АЛЬЯНС НАУК: ученый - ученому"

IV МНПК "КАЧЕСТВО ЭКОНОМИЧЕСКОГО РАЗВИТИЯ: глобальные и локальные аспекты"

IV МНПК "Проблемы и пути совершенствования экономического механизма предпринимательской деятельности"

I МНПК «Финансовый механизм решения глобальных проблем: предотвращение экономических кризисов»

VII НПК "Спецпроект: анализ научных исследований"

III МНПК молодых ученых и студентов "Стратегия экономического развития стран в условиях глобализации"(17-18 февраля 2012г.)

Региональный научный семинар "Бизнес-планы проектов инвестиционного развития Днепропетровщины в ходе подготовки Евро-2012" (17 апреля 2012г.)

II Всеукраинская НПК "Актуальные проблемы преподавания иностранных языков для профессионального общения" (6-7 апреля 2012г.)

МС НПК "Инновационное развитие государства: проблемы и перспективы глазам молодых ученых" (5-6 апреля 2012г.)

I Международная научно-практическая Интернет-конференция «Актуальные вопросы повышения конкурентоспособности государства, бизнеса и образования в современных экономических условиях»(Полтава, 14?15 февраля 2013г.)

I Международная научно-практическая конференция «Лингвокогнитология и языковые структуры» (Днепропетровск, 14-15 февраля 2013г.)

Региональная научно-методическая конференция для студентов, аспирантов, молодых учёных «Язык и мир: современные тенденции преподавания иностранных языков в высшей школе» (Днепродзержинск, 20-21 февраля 2013г.)

IV Международная научно-практическая конференция молодых ученых и студентов «Стратегия экономического развития стран в условиях глобализации» (Днепропетровск, 15-16 марта 2013г.)

VIII Международная научно-практическая Интернет-конференция «Альянс наук: ученый – ученому» (28–29 марта 2013г.)

Региональная студенческая научно-практическая конференция «Актуальные исследования в сфере социально-экономических, технических и естественных наук и новейших технологий» (Днепропетровск, 4?5 апреля 2013г.)

V Международная научно-практическая конференция «Проблемы и пути совершенствования экономического механизма предпринимательской деятельности» (Желтые Воды, 4?5 апреля 2013г.)

Всеукраинская научно-практическая конференция «Научно-методические подходы к преподаванию управленческих дисциплин в контексте требований рынка труда» (Днепропетровск, 11-12 апреля 2013г.)

VІ Всеукраинская научно-методическая конференция «Восточные славяне: история, язык, культура, перевод» (Днепродзержинск, 17-18 апреля 2013г.)

VIII Международная научно-практическая Интернет-конференция «Спецпроект: анализ научных исследований» (30–31 мая 2013г.)

Всеукраинская научно-практическая конференция «Актуальные проблемы преподавания иностранных языков для профессионального общения» (Днепропетровск, 7–8 июня 2013г.)

V Международная научно-практическая Интернет-конференция «Качество экономического развития: глобальные и локальные аспекты» (17–18 июня 2013г.)

IX Международная научно-практическая конференция «Наука в информационном пространстве» (10–11 октября 2013г.)

III Международная научно-практическая конференция "Проблемы формирования новой экономики ХХI века" (23-24 декабря 2010 года)

К.е.н. Лазоренко Т.В., Пермінова О.О.

Київський національний технічний університет України « Київський політехнічний інститут »

РЕГУЛЮВАННЯ ТА ПРОГНОЗУВАННЯ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ РЕГІОНУ

Постановка проблеми та її актуальність . На сучасному етапі розвитку економіки однією із гострих проблем є проблема побудови ефективного і гнучкого механізму управління соціально-економічним розвитком регіонів. Тенденція регіоналізації країни, що пов’язана з розвитком демократії і ринкових відносин, призводить до зміщення акцентів державного управління на регіональний рівень, розвитку таких функцій державного управління як прогнозування і регулювання.

Незважаючи на радикальні зміни у системі господарювання та у відносинах між регіонами, форми і методи державного управління зазвичай залишаються консервативними. За роки соціально-економічних реформ підсилювались кризові явища в бюджетній системі, багато регіонів стикнулися із загрозою недофінансування і соціального розшарування. Ці та інші обставини диктують принципово нові підходи до управління регіонами, які б базувалися на випереджаючій, прогнозній інформації.

Нажаль на регіональному рівні теорія і практика прогнозування і регулювання економічних процесів не набули потрібної сили. Місцеві органи управління недостатньо займаються перспективними питаннями, обмежено використовують сучасний інструментарій регулювання соціально-економічним розвитком.

Аналіз останніх досліджень . Серед зарубіжних вчених, які забезпечують значний вклад в теорію і практику державного і регіонального управління, найбільш відомими є М.Альбер, А.Вебер, Д.Гелбрейт, Г.Тейл, Е.Хансен та ін. Суттєвий внесок у вирішення проблеми прогнозування і регулювання соціально-економічних систем зробили і вітчизняні науковці ( Долішній М., Мошенець О., Єпіфанов А.О., Сало І.В., Запоточний І. В., Захарченко В. І., Стеченко Д.М. та ін.)

Метою доповіді є обґрунтування положень з удосконалення форм і методів регіонального прогнозування.

Виклад основного матеріалу . Регулювання життєдіяльності регіонів неможливе без якісного і безперервного прогнозування, особливо в соціально-економічних системах, які відображають як кількісні, так і якісні зміни. Ці зміни можуть бути пов’язані з оцінкою майбутніх об’ємів виробництва, темпів товарообороти, приростом грошової маси, розмірами потенційного попиту і пропозиції, структурою доходів і витрат господарюючих суб’єктів та населення, продуктивністю праці, рівнем безробіття, індексом інфляції і курсом інвалют та інших вартісних макро-, і мікро - економічних показників.

На відміну від планування, склад показників прогнозу може значно відрізнятися від складу показників майбутнього плану, оскільки прогноз є менш детальний, аніж план дій. Однак бачення перспективи дозволяє своєчасно виявити ризики і прийняти міри для уникнення негативних результатів. Надійні прогнози дозволяють робити правильний управлінський вибір, змінюючи реактивне управління, що базується на відповідних реакціях системи на поточні події, на проактивне державне регулювання, яке своєчасно розпізнає можливі загрози і нові можливості в майбутньому.

У прогнозах конкретного регіону в залежності від природних умов і структури господарства, ступеня концентрації промисловості та її особливостей варто враховувати своєрідність цілей, завдань та засобів вирішення соціально-економічних проблем, оскільки соціальні цілі спрямовані перш за все на виявлення резервів розвитку трудових колективів у межах міжгалузевих регіональних комплексів та регіону в цілому. По­становка соціальних цілей потребує всебічного врахування потреб людини, пов'язаних з умовами праці, професійною підготовкою, забезпеченістю житлом, медичним устаткуванням, розвитком підсобного господарства та ін.

При розробці питань перспективного розвитку об'єктів соціаль­ної інфраструктури важливими є дані регіональних дослід­жень про доходи населення та ступінь задоволення їхніх потреб в това­рах народного споживання, культурно-побутового призначення і господарського вжитку. Показники рівня життя населення формуються під впливом багатьох регіональних чинників і зумовлюються насамперед економічним розвитком: галузевою структурою та виробничою спеціалізацією, співвідно­шенням між виробничою і невиробничою сферами тощо, що спонукає до врахування цих факторів при розробці прогнозів стосовно доходів населення окре­мих регіонів, соціальних груп, а також у структурі платоспроможного попиту.

У сучасних умовах розвитку ринку для комплексної реалізації невідкладних і загальнозначущих регіональних соціальних завдань великого значення набуває використання програмно-цільового методу, що передбачає максимальну ефективність використання задіяних засобів і таких, що характеризуються конкретними кінцевими показниками. Кожна така програма повинна розроблятися з урахуванням адресності, містити завдання для конкретних виконавців та детально розроблену систему управління.

Залучення системного аналізу до процесу регулювання регіональним розвитком забезпечує визначення цілей, завдань щодо всебічного вивчення кожної з територіальних систем стосовно її цілісності, внутрішніх і зовнішніх зв'язків, особливостей розміщення і розвитку продуктивних сил. Цей метод дозволяє регулювати діяльність складних галузей та територіальні проблеми, що особливо важливо в умовах суверенізації регіонів та при розвитку ефективних економічних відносин.

Використання балансового методу дослідження проблем в економічній географії і регіональній економіці дозволить вибрати найбільш раціональні варіанти розміщення виробництв, потреби регіонів у ресурсах і товарах, у робочій силі, оцінити ступінь задоволення регіону в продукції за рахунок власного виробництва, обсяги ввозу і вивозу необхідної продукції, а також виявити диспропорції в розвитку господарського комплексу регіону і намітити шляхи їх усунення. Найважливішою складовою балансу є зведений розрахунок обсягу необхідних капіталовкладень для забезпечення динамічного соціально-економічного розвитку регіону.

Соціально-економіко-математичне моделювання доречно використовувати у зв'язку з проблемами розміщення продуктивних сил і розвитку господарства регіонів, що стають більш складними і важкокерованими. Цей метод полегшує розробку моделей територіальних пропорцій розвитку регіонів, розміщення різних галузей господарства, продуктивних сил у розрізі країни та окремих регіонів, формування господарських регіональних комплексів. Розробляючи математичні моделі, можна відпрацювати десятки і сотні варіантів територіальних сполучень продуктивних сил, що дає оптимальне рішення проблем їхньої територіальної організації.

Застосування перерахованих вище методів дозволяє впроваджувати цілеспрямовану регіональну політику на базі раціонального розміщення продуктивних сил та створення ефективної територіальної структури господарства.

Висновок

Підхід до регіону як до соціуму висуває на перший план відтворення соціального життя населення, трудових ресурсів, освіти, охорони здоров'я, культури, навколишнього середовища і т.д. Визначення об'єктивного діагнозу, на основі якого повинна будуватися стратегія і тактика регіонального розвитку, здійснюється за допомогою вивчення та аналізу соціально-економічних особливостей та специфіки розвитку даної території.

Діючим інструментом реалізації потенційних можливостей кожного регіону є формування і використання його фінансових ресурсів, тому здійснення активної політики регіо­нального розвитку, підвищення життєвого рівня населення країни передбачає поступове нарощування обсягів фінансового потенціалу. Найактуальнішим питанням в процесі прогнозування територіальної політики має стати зміцнення фінансової бази місцевого самоврядування і насамперед дохідної частини їхніх бюджетів щодо чіткого розмежування доходів і видатків між місцевими бюджетами і державним бюджетом України.

Список літератури

1. Долішній М., Мошенець О. Ринкові механізми регіонального управління /М. Долішній, О. Мошенець. // Регіональна економіка. – 2001. - №1. – с. 23-25

2. Стеченко Д. М. Інноваційні форми регіонального розвитку: Навчальний посібник – К.: Вища школа, 2002. – 254 с.

3. www.rada.gov.ua - Офіційний сайт Парламенту України

4. www.me.gov.ua - Офіційний сайт Міністерства економіки України /p>