WEB-ресурс научно-практических конференций

К.е.н. Макаренко С.М., к.т.н. Олійник Н.М.

М. Херсон, Україна

ВИЗНАЧЕННЯ ОПТИМАЛЬНОЇ СТРАТЕГІЇ РОЗВИТКУ РЕГІОНУ ШЛЯХОМ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПОСТІЙНОГО МОДЕЛЮВАННЯ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИХ ПРОЦЕСІВ

Одна з найскладніших проблем системи управління - передбачити майбутнє і віднайти оптимальні та ефективні рішення в мінливих умовах ринку. Легко зрозуміти, що без повної та якісної інформації неможливо ухвалити правильне рішення, проте набагато важче керуватися цією інформацією на практиці.

Як зібрати всю інформацію, що може виявитися корисною для ухвалення майбутніх рішень, якщо ще невідомий її точний характер, і при цьому не потонути в інформаційному „шумі” – одне з головних питань, вирішення якого вкрай необхідне в умовах сьогодення.

Стратегічні рішення, прийняті органами виконавчої влади та місцевого самоврядування прямо впливають на долю підприємств, їх розвиток і життєздатність. В разі їх необґрунтованості, особливо в умовах світової фінансової кризи, підприємства можуть опинитися на межі банкрутства, або навіть збанкротувати, внаслідок чого значна кількість людей може поповнити ряди безробітних та соціально незахищених. У кризових умовах першочергове значення повинно мати забезпечення людей роботою, щоб вони могли чесною працею заробити собі на пристойне життя. Багатьох працівників Херсонської області не може задовольнити навіть розмір заробітної плати, який значно нижчий середньодержавного розміру, не кажучи про Європейський рівень. Проте, ціни на деякий асортимент продовольчих та непродовольчих товарів, виконаних робіт, наданих послуг вже знаходяться на рівні країн Західної Європи.

Навколишній світ постійно змінюється. Швидкість цих змін постійно зростає, їх наслідки все складніше і складніше прогнозувати і моделювати. Мистецтво моделювання саме й полягає в тому, щоб знати: що, де, коли та як можна і треба спрощувати. Особливого значення набувають моделі при вивченні закономірностей масових процесів, які недоступні прямому спостереженню і не піддаються експериментуванню. Передусім це стосується соціально-економічних явищ і процесів, закономірності яких формуються під впливом безлічі взаємопов'язаних факторів.

Так, наприклад, розроблення програм розвитку Херсонської області, зазвичай, здійснюється у такій послідовності: збір профільними структурними підрозділами районних державних адміністрацій, міськвиконкомів міст обласного значення інформації від суб’єктів господарювання регіону щодо їх планових показників функціонування; узагальнення районними державними адміністраціями, міськвикон-комами міст обласного значення наданої інформації, та на її основі, враховуючи тенденції останніх років, надання профільному структурному підрозділу обласної державної адміністрації пропозицій щодо кількісних і якісних змін показників розвитку регіону на наступні роки та необхідного комплексу заходів для виконання поставлених завдань; аналіз та узагальнення структурним підрозділом обласної державної адміністрації наданих пропозицій, формування проекту програми розвитку області; погодження проекту програми розвитку області у встановленому порядку із головою обласної державної адміністрації та його заступниками (затвердження розпорядження голови обласної державної адміністрації), посадовими особами та депутатами обласної ради, внесення у разі необхідності зауважень та пропозицій; затвердження на сесії обласної ради програми розвитку області.

Як бачимо із наведеного ланцюга дій, під час розроблення програм розвитку області робота починається з визначення баз спостереження та пошуку джерел інформації, що суттєво ускладнює моделювання соціально-економічних процесів розвитку області: приймаються за основу показники економічного та соціального розвитку, які не мають суттєвий вплив на загальний показник розвитку регіону. Наявність широкого кола показників призводить до зменшення питомої ваги найбільш впливових факторів, що збільшує вірогідність похибки при плануванні й прогнозуванні та призводить до впровадження комплексу заходів по покращенню значень несуттєвих для економіки області показників.

Робота повинна починатися з визначення цілей, які зумовлюють потреби в інформації, а потім і бази для спостереження. Починати роботу з визначення баз для спостереження або, що ще гірше, хоча і часто зустрічається, з пошуку джерел – означає зробити фатальну помилку. Це, звичайно, дозволить зібрати певний обсяг даних, проте більшість з них виявляться даремними, а невелика кількість корисних даних загубляться в масі непотрібної інформації.

Отже, на сьогодні актуальним науковим завданням є визначення оптимальної стратегії розвитку регіону шляхом забезпечення постійного моделювання соціально-економічних процесів, що дозволить визначити результативний показник, виявити найголовніші фактори впливу на нього та врахувати всю базу наявної корисної інформації.

За своєю природою соціально-економічні явища і процеси - стохастичні, імовірнісні; невизначеність - їх внутрішня властивість. Вивчення цих процесів, передбачення перспектив їх подальшого розвитку, прийняття оптимальних управлінських рішень мають спиратися на такі моделі, які й в умовах невизначеності забезпечують сталість і надійність висновків.

Процес економетричного моделювання складається з таких кроків: вибір конкретної форми аналітичної залежності між економічними показниками (специфікація моделі) на підставі відповідної економічної теорії; збирання та підготовка статистичної інформації; оцінювання параметрів моделей; перевірка адекватності моделі та достовірності її параметрів; застосування моделі для прогнозування розвитку економічних процесів з метою подальшого управління ними.

Створювана модель повинна встановлювати відповідність між сукупністю фактів і гіпотезами, імітувати механізм формування закономірностей. Основна вимога, що ставиться до моделі, - подібність, адекватність її реальному процесу.

Застосування різноманітних економетричних моделей на різних рівнях економічної діяльності дасть змогу розв’язати економічні проблеми різного рівня складності. Моделі можуть використовуватися для аналізу економічних і соціально-економічних показників, що характеризують відповідну економічну систему, для прогнозування їх подальшого змінювання або для імітації можливих сценаріїв соціально-економічного розвитку досліджуваної системи за умови, що деякі показники можна змінювати цілеспрямовано.

В ході проведеного дослідження було встановлено, що без якісної інформації неможливо ухвалити правильне рішення, проте набагато важче керуватися цією інформацією на практиці. При визначенні оптимальної стратегії розвитку необхідною умовою є розробка відповідних ефективних методів та інструментів управління суб’єктами господарювання всіх форм власності та регіоном вцілому. Одним з найважливіших таких інструментів є прогнозування та моделювання соціально-економічних процесів. Схема прогнозування повинна враховувати не тільки стійкі тенденції основних параметрів функціонування господарського комплексу регіону або його навколишнього середовища, але й також брати до уваги обставини, які не можуть знайти відображення в формальних математичних моделях.

Список літератури:

1. Макаренко Т. І. Моделювання та прогнозування у маркетингу: Навч. посібник / Т. І. Макаренко. - К: „Центр навчальної літератури", 2005. - 160 с.