WEB-ресурс научно-практических конференций

Бєлкін М.Л.

Український фінансово-промисловий концерн, Україна

НАПРЯМИ УДОСКОНАЛЕННЯ ЗАКОНОДАВЧОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ФУНКЦІОНУВАННЯ ІНСТИТУТІВ СПІЛЬНОГО ІНВЕСТУВАННЯ

Інвестиційно-інноваційні пріоритети нової постіндустріальної економіки вимагають активізації діяльності інституціональних інвесторів, до яких, зокрема, відносять інститути спільного інвестування (далі – ІСІ) [1, с. 165] . На даний час в Україні діяльність ІСІ регулюється Законом України (далі – ЗУ) від 15.03.2001р. № 2299-III «Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)» (далі – ЗУ № 2299-III). Разом з тим, в регулюванні діяльності ІСІ виникають певні проблеми, які стримують їх розвиток. В даній роботі тезисно зазначаються ці проблеми.

1.Знецінення активів ІСІ внаслідок неконтрольованого виводу активів та/або банкрутства емітентів цінних паперів, в які розміщені активи ІСІ. Зокрема, за даними експертного опитування Української асоціації інвестиційного бізнесу, 68,5% фахівців основною проблемою корпоративного управління відмітили неконтрольовані дії емітентів по виведенню активів [2, 3] . Крім того, інституціональні інвестори практично повністю позбавлені права захищати свої інтереси в судах в процесі банкрутства акціонерних товариств [4].

2.Зупинення Державною комісією з цінних паперів обігу цінних паперів (далі – ДКЦПФР) відповідно до п. 5 ст. 8 ЗУ «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні», начебто, за порушення, допущені емітентом, від чого реально страждають власники цінних паперів, які позбавлені права розпоряджатися своєю власністю.

3.Відсутність механізму реального відокремлення активів і зобов’язань різних пайових інвестиційних фондів, що управляються однією компанією з управління активів (далі – КУА), один від одного, а також від власних активів і зобов’язань КУА, що призводить до незахищеності інвесторів в умовах примусових стягнень і стає предметом судових спорів (див., наприклад Постанову Вищого господарського суду України від 19.05.2010р. у справі № 14/362.

4.Неузгодженість ЗУ № 2299-III з іншими законами. Наприклад, згідно ст. 7 ЗУ № 2299-III корпоративний інвестиційний фонд – це відкрите акціонерне товариство, а ЗУ «Про акціонерні товариства» такого типу акціонерного товариства не передбачає. Згідно ст. 13 ЗУ № 2299-III, обмеження, встановлені законодавством, яке регулює діяльність акціонерних товариств щодо строків розміщення акцій, не застосовуються до корпоративних інвестиційних фондів, але це ніяк не узгоджено з відповідними вимогами Цивільного кодексу України, хоча згідно ст. 4 цього кодексу таке узгодження є обов’язковим.

5.Не існує механізмів реалізації тих можливостей, право на які передбачені ЗУ № 2299-III: про конвертацію цінних паперів ІСІ (ст. 45), злиття та приєднання пайових інвестиційних фондів (ст. 27) тощо.

6.Згідно ст. 4 ЗУ № 2299-III, фізична особа може бути учасником венчурного фонду виключно за умови придбання цінних паперів такого фонду на суму не менше ніж 1500 мінімальних заробітних плат. При цьому не регулюється питання подальшого дроблення цього пакету фізичними особами шляхом перепродажу частин цього пакету цінних паперів на вторинному ринку цінних паперів.

7.Згідно ст. 20 ЗУ «Про акціонерні товариства», акції товариств існують виключно в бездокументарній формі. За таких умов скорочується обсяг робіт реєстроутримувачів , останні скорочуються. Таким чином, обмежуються можливості ведення реєстрів цінних паперів інвестиційних сертифікатів. Але механізму дематеріалізації інвестиційних сертифікатів не існує.

8.Ускладнений механізм реєстрації цінних паперів ІСІ. Водночас викликає сумнів в необхідності реєстрації цінних паперів відкритих фондів, оскільки все одно вони не мають обігу на ринку. Зокрема, відкриті фонди (трасти) в Англії таких цінних паперів не реєструють [5].

9.Згідно із ЗУ № 2299-III, ІСІ мають право здійснювати операції з нерухомістю. Водночас абсолютно не врегулювані податкові наслідки по сплаті податку на додану вартість таких операцій, здійснених за рахунок активів пайових фондів: хто є платником такого податку, як складаються податкові зобов’язання і податковий кредит по операціях, здійснених за рахунок різних пайових ІСІ, якщо вони управляються однією КУА тощо.

Висновок. Запропоновані напрями удосконалення законодавчого регулювання діяльності ІСІ, які, на думку автора, можуть бути враховані при прийнятті нового законодавства і сприятимуть інтенсифікації діяльності ІСІ в Україні.

Список літератури

1. Шкура И.С. Деятельность институциональных инвесторов в Украине / И.С. Шкура. – Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ. – [ Электронный ресурс]. – Режим доступа : http://www.nbuv.gov.ua/Articles/Kultnar/knp80/knp80_165-168.pdf

2.Бєлкін М.Л. Актуальні питання судового захисту майнових прав акціонерів / М.Л.Бєлкін. – Вісник господарського судочинства. – 2009. – № 5. – С. 101 – 118.

3.http://www.kstil.com.ua/files//UAIB_Shareholder%20Rights%20Survey.rtf [Електронний ресурс].

4.Бєлкін М.Л. Актуальні питання захисту прав учасників (акціонерів) у процедурі банкрутства господарського товариства / М.Л.Бєлкін, Ю.Л.Бєлкіна. – Актуальні питання цивільного та господарського права. – 2008. – № 1 (8). – С. 72 – 81.

5.ВергунВ. А. Інститути спільного інвестування в умовах глобалізації світових фінансових ринків. Серія «Міжнародний бізнес» : монографія / В.А.Вергун, О. І. Ступницький , В.М. Коверда , Т.В. Волковинська . – К.: Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2009. – 512 с.