WEB-ресурс научно-практических конференций

К.е.н. Гавриш В.П., Браніцька О.Ю., Волошин С.Д., Гуменна Н.Д.

Хмельницький університет управління та права , Україна

ЧИННИКИ ФОРМУВАННЯ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ПРИВАБЛИВОСТІ ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Постановка проблеми: В сучасних умовах регіонам України все частіше доводиться конкурувати за приплив інвестицій, тому саме інвестиційна сфера значною мірою зазнає впливу ринкових факторів. З одного боку, інвестори зацікавлені у послабленні бюрократичного тиску, а з іншого, вони справедливо очікують від державних органів створення сприятливих умов для самофінансування інвестицій та підтримки інвестиційної діяльності. Аналогічні вимоги висуваються як міжнародним, так і вітчизняним ринком інвестиційних капіталів. Будь-яка область виступає на ньому в ролі покупця і перебуває в стані жорсткої конкуренції з багатьма іншими претендентами на інвестиції, а самі інвестори використовують широкий набір критеріїв для вибору регіону вкладення капіталів. Якщо інвестору, з точки зору процесу інвестування чи кінцевих результатів реалізації інвестиції, будуть запропоновані вигідніші, ніж в області умови інвестування, то він буде прямувати до кращих умов. Спрямувати його в область можливо лише шляхом створення не гірших, ніж у конкурентів, умов надходження і реалізації інвестицій.

Аналіз останніх досліджень і публікацій: Питанню визначення основних проблем та пошуку шляхів залучення вітчизняних та іноземних інвестицій в економіку України та її регіонів, на сьогодні приділяється багато уваги. Подолання фінансово-інвестиційної кризи залишається актуальним, незважаючи на велику кількість наукових робіт, присвячених визначеній проблемі. Серед основних слід відзначити вітчизняні дослідження Борщевського П., Величко Є., Герасимчука М., Дем’яненка М., Музиченка А., Дейнеко Л., Дмитрука Б., Кваші С., Кісіля М., Крисанова Д., Лобаса М., Лукінова І., Пересади А., Савчука В., Трегобчука В. та інших вчених. Серед іноземних дослідників проблем іноземного інвестування виділяють Данінга Д., Маланоскі М., Нінга Ю., Хендерсона Д., Хенді Ч.

Постановка завдання: Створення концептуального підходу до формування сприятливого інвестиційного клімату та підвищення інвестиційної привабливості, повинні відповідати довгостроковим інтересам Хмельницької області в роботі з потенційними інвесторами. Роль місцевих органів державної влади на інвестиційному ринку обов’язково повинна узгоджуватись з формами їхньої участі в реалізації інвестиційних проектів. Підписання інвестиційних контрактів, створення спільних підприємств, пайова участь разом з інвестором у капіталі приватизованих комунальних підприємств - все це сприяє тісній взаємодії партнерів і зумовлює взаємне пристосування до умов, що висуваються внутрішнім та зовнішнім інвестиційними ринками. Досить актуальною в сучасних умовах повинна також стати й можливість інформаційно-консультаційного сприяння вибору Хмельницької області для інвестування.

Виклад основного матеріалу: Інвестиційна привабливість території визначається факторами інвестиційної привабливості регіону і регіональною інвестиційною політикою. Під факторами інвестиційної привабливості регіону вчені розуміють процеси, явища, дії, переважно об'єктивного характеру, що впливають на інвестиційну привабливість регіону і визначають його територіальні особливості. Це, наприклад, вигідність економіко-географічного положення, його природно-ресурсний, трудовий, науково-технічний потенціали, рівень розвитку інфраструктури, характеристики споживчого ринку тощо.

Оцінювання інвестиційної привабливості територій набуло досить значного поширення у світовій практиці. Так, у США регулярно публікуються індекси, що характеризують рейтинг штатів за різними критеріями і мають різну спрямованість: політичну, економічну, екологічну. Ряд відомих наукових центрів та інвестиційних компаній періодично публікують рангований за ступенем інвестиційної привабливості перелік країн з метою орієнтації потенційних інвесторів. Назріла потреба в оцінюванні інвестиційної привабливості й регіонів України.

Відповідно до методики, запропонованої Держкомстатом України «Про затвердження Методики розрахунку інтегральних регіональних індексів економічного розвитку» наказ Держкомстату України № 114 від 15 квітня 2003 р. інвестиційну привабливість регіонів пропонують оцінювати за такими показниками:

1) інвестиції в основний капітал, в розрахунку на 1 чол. середньорічної чисельності наявного населення (грн.);

2) інвестиції у житлове будівництво, в розрахунку на 1 чол. середньорічної чисельності наявного населення (грн.);

3) обсяг прямих іноземних інвестицій, у розрахунку на 1 чол. середньорічної чисельності наявного населення (дол.);

4) зміна обсягу прямих іноземних інвестицій, у розрахунку на 1 чол. середньорічної чисельності наявного населення (дол.);

5) густота автомобільних шляхів загального користування з твердим покриттям (км на 1000 кв. км території);

6) обсяг експорту товарів, у розрахунку на 1 чол. середньорічної чисельності наявного населення (дол.).

Інвесторів потрібно розглядати як найважливішу складову суб’єктів споживачів маркетингу території, якою вони вважаються через те, що саме ця категорія може принести регіону найбільший зиск у фінансовому плані. Вкладаючи власні грошові кошти та майнові права в об’єкти, які тривалий час не могли бути реалізованими через відсутність коштів у місцевих інвесторів та органів влади, нові потенційні інвестори мають можливість отримати вигоду для себе та забезпечити можливість економічного зростання регіону.

Існування можливостей залучення інвесторів передбачає наявність інвестиційних пропозицій Хмельницького регіону. Інвесторам потрібно надати перелік таких пропозицій із обов’язковою короткою характеристикою заходу та визначенням необхідної величини коштів для реалізації проекту. До того ж необхідною умовою сприяння процесу залучення інвесторів є розробка для них відповідних рекомендацій, підкріплених реальними даними та розробкою економіко-математичної моделі, яка б показувала доцільність створення підприємства з іноземними інвестиціями в конкретному місці, враховуючи наявність потенційних споживачів, конкурентів, доступу до ринків збуту, джерел сировини, робочої сили тощо.

На теперішньому етапі розвитку економіки України доцільно вивчати рівень прямих іноземних інвестицій в кожний окремо взятий економічний район (регіон) держави, володіючи методикою економіко-математичного моделювання, методів оптимізації та розуміючи основні важливі принципи регіональної економічної політики та розміщення продуктивних сил, тому дана тема є досить актуальною.

Рівень інвестиційного співробітництва України залишається низьким. За показником інвестицій на душу населення Україна у десятки разів відстає від країн Східної Європи. Незавершеність інституційних перетворень, надмірне втручання державних органів у господарську діяльність підприємств та корупція не сприяють надходженню в Україну світових фінансових потоків [8, 38].

Однією з головних причин низького рівня прямого іноземного інвестування в Україні поки що залишається несприятливий, порівняно з іншими країнами, інвестиційний клімат. Робота щодо підвищення інвестиційної привабливості економіки країни та окремих регіонів ведеться постійно, але інформації по окремих регіонах недостатньо. Ще менше матеріалів, які характеризують ситуацію за певними критеріями і на їх основі дають змогу розробити більш ефективні шляхи поліпшення ситуації.

До негативних рис інвестиційного клімату відносять: низьку купівельну спроможність, недосконалість податкового, господарського та цивільного кодексів, нестабільність наявної нормативно-правової бази, неврегульованість корпоративних відносин, наявність тіньового сектору економіки, що робить неконкурентноспроможною продукцію офіційної економіки, відсутність чіткої та послідовної пріоритетної державної й регіональної політики, низький рівень капіталізації українських банків, який не дає змоги кредитувати ризиковані проекти і гальмує можливості реалізації венчурних проектів, високий рівень корумпованості в органах влади.[2; с.87]

Всі ці фактори відлякують інвесторів з розвинених країн світу. Сьогодні серед провідних інвесторів в Україні – російські, хоча наша країна для російського бізнесу є високоризиковою сферою вкладень. Це пов’язано з тим, що в Україні відсутня політична передбачуваність і економічна стабільність, відповідна інфраструктура для інвестицій.

Для створення сприятливого клімату в регіонах потрібно формування “прозорого” регіонального інвестиційного ринку; поєднання інвестицій з інноваціями завдяки вибору найбільш прогресивних проектів; раціональне розміщення інвестиційних проектів з урахуванням економічних інтересів усіх його учасників.

Для того, щоб реально оцінити потенційні можливості регіону і запропонувати шляхи підвищення інвестиційної привабливості, потрібен моніторинг проблем, які стримують позитивний розвиток. Існує безліч методик, за якими оцінюють інвестиційний клімат. Візьмемо за основу методику, запропонованої Держкомстатом України «Про затвердження Методики розрахунку інтегральних регіональних індексів економічного розвитку» наказ Держкомстату України № 114 від 15 квітня 2003 р.

Інвестиції в основний капітал. Інноваційна діяльність у державі є одним із головних напрямів розширення та збільшення капітальних інвестицій, впровадження нових технологій на підприємствах на основі науково-технічного прогресу, що зумовлює регулювання розвитку економіки, істотне підвищення її ефективності. Сьогодні економічні умови спонукають виробника докорінно переглянути технічні, технологічні, інноваційні та фінансові ресурси, систему оподаткування та процеси демонополізації [5, с. 48]. Перед українськими підприємствами постають питання відтворення основних фондів та виробничих потужностей. Дані про інвестиції в основний капітал за видами економічної діяльності подано у табл. 1.

Таблиця 1 Інвестиції в основний капітал за видами економічної діяльності (у фактичних цінах; тис.грн.)

Дані таблиці 1 свідчать, що інвестиції в основний капітал у сільське господарство, мисливство та лісове господарство в 2009 порівняно з 2005 роком зросли на 196692 тис. грн., або в 152,4%; інвестиції в промисловість за ці роки збільшились на 1299373 тис. грн ; інвестиції в будівництво — відповідно на 10002 тис. грн.;інвестиції в оптову й роздрібну торгівлю — на 23923 тис. грн. та 27033 тис. грн. відповідно; готелі та ресторани — на 20916 тис. грн.; інвестиції у фінансову діяльність — на 6670 тис. грн.. Інвестиції в основний капітал, пов’язаний з операціями з нерухомістю, здавання у найм та послуги юридичним особам, збільшились на 358120 тис. грн.; інвестиції в колективні, громадські та особисті послуги в 2009 році порівняно з 2005 зросли на 10175 тис. грн..

Недостатню увагу, на превеликий жаль, науковці приділяють вирішенню питань активізації інвестиційної діяльності за рахунок як зовнішніх, так і внутрішніх джерел підприємств, удосконаленню економічної політики щодо цільового фінансування інвестиційних розробок з боку органів державної влади, а також формуванню та розвитку інфраструктури інвестиційного ринку. Проблеми зростання інвестицій в основний капітал, відсутність джерел їх фінансування вимагають вивчення на високому науковому рівні. У зв’язку з тим, що Україна починає перехід до інвестиційно-інноваційної моделі розвитку, потрібно обумовити умови та чинники її формування, а також оцінити рівень їх готовності до розвитку.

Міжнародна практика реалізації інвестиційних пріоритетів свідчить, що відсутність необхідних обсягів фінансування створює додаткові труднощі для результативного формування інноваційної моделі розвитку національної економіки. Визначенню ролі впровадження інновацій як одного з ключових чинників збільшення конкурентоспроможності регіону, дослідженню й аналізу динаміки основних показників інноваційної діяльності промислових підприємств Украни та областей, проблем і напрямів розвитку відповідних галузей економіки у країнах Європейського Союзу.

Інвестиції у житлове будівництво. З 2005 р. у Хмельницькій області почався підйом будівельної галузі, який тривав до 2008-го. (див. рис.1)

Щорічно збільшувалась введення в експлуатацію загальної площі житла, також збільшувалося число інвестицій. Інвестиційні потреби забудовників забезпечувалися українськими коштами. Складнощі в галузі виникали, але не були глобальними. Це були проблемні моменти в дозвільній системі, в питаннях з відведенням земельних ділянок, у взаєминах замовника і підрядчика і др.

Рис.1. Введення в експлуатацію житла та освоєння інвестицій у житлове будівництво

В даний час ситуація змінилася не в кращу сторону. Те, що відбулося з будівництвом, доводить його підпорядкування ринковим законам. На ринку відсутні замовлення — ті клієнти, яким були потрібні нові виробничі потужності, дорогі, будівлі, виявилися неплатоспроможними. У 2008 р.. будівельна галузь почала втрачати інвестиції. Дана ситуація спричинена рядом причин головна з яких фінансова криза.

Прямі іноземні інвестиції. Дані статистичного аналізу свідчать про утвердження в 2009р. нової якості економічного зростання, пов’язаної з розширенням внутрішнього ринку і початком інтенсивного оновлення основних виробничих фондів, відчутним зростанням інвестиційного попиту. Це призводить до збільшення числа країн, готових вкласти кошти в економіку Хмельницької області. Партнерами Хмельниччини стали представники 27 країн світу (рис. 2).

Галузева структура іноземних інвестицій формується в основному за рахунок сільського господарства, внутрішньої торгівлі, легкої промисловості та операцій з нерухомістю. Серед інших галузей відносне значення мають наука, охорона здоров’я, побутове обслуговування, зовнішня торгівля та ін.

Висновки та пропозиції: З усього вищесказаного можна зробити висновок, що в області регулярно повинна проводитись робота місцевих та обласних органів влади по створенню сприятливого інвестиційного клімату. Багато чого вже зроблено: з року в рік зростають обсяги капітальних інвестицій за всіма видами економічної діяльності, активно залучаються прямі іноземні інвестиції, зростають обсяги будівельних робіт, переважно на будівництві житла, доріг, прокладанні місцевих трубопроводів, ліній зв'язку тощо.

Місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування мають посилити свою роль у створенні умов для покращання інвестиційної привабливості регіону шляхом співробітництва із громадськими організаціями та підприємствами шляхом [12; с.73]:

• сприяння підприємствам у розробці інвестиційних проектів;

• проведення тренінгів для службовців місцевого рівня, зокрема, з приводу формування інвестиційної карти регіону;

• рекламно-інформаційної підтримки внутрішнього ринку, активного рекламування природно-ресурсного та економічного потенціалів території;

• створення рад із питань залучення іноземних інвестицій, які мають розробляти паспорти територій із зазначенням виробничих ланцюжків;

• проведення опитування керівників компаній з метою виявлення їх інвестиційних уподобань;

• сприяння розвитку ринкової інфраструктури (консалтингових груп, юридичних, аудиторських фірм, маркетингових компаній);

• створення Агентств регіонального розвитку, що надаватимуть іноземним інвесторам інформаційні, консультаційні послуги, допомагатимуть в отриманні дозволів для реалізації проектів, акумулюватимуть інвестиційні пропозиції.

Список використаних джерел

1. Бендерський Ю. Роль інвестицій та інновацій у реструктуризації економіки / Ю. Бендерський // Економіка України. — 1998. — № 9. — С. 39–47.

2. Вишивана Б.М. Управління інвестиційною діяльністю в Україні / Б.М. Вишивана // Фінанси України. — 2004. — № 10. — С. 82–89.

3. Гальчинський А. Становлення інвестиційної моделі економічного зростання України / А. Гальчинський, С. Льовочкін // Економіка України. — 2004. — № 6. — С. 4–12.

4. Кифяк В. Ф. Внутрішні інвестиції — основа економічного розвитку регіону / В.Ф. Кифяк //Фінанси України. — 2009. — № 8. — С. 32–36.

5. Лемішко О. О. Інвестиції в основний капітал та їх вплив на економіку України / О. О. Лемішко // Фінанси України. — 2007. — № 7. — С. 46–61.

6. Малютін О. К. Концепція поліпшення інвестиційного клімату в Україні / О. К.Малютін //Фінанси України. — 2008. — № 11. — С. 64–74

7. Петкова Л. О. Інвестиційна привабливість регіонів / Л. О. Петкова // Фінанси України. — 2005. — № 9. — С. 40–46.

8. Притикіна О. Л. Інноваційна політика України та інтеграція до ЄС / О. Л. Притикіна, Ю.М. Стасюк, О. В.Щипанова // Фінанси України. — 2005. — № 5. — С. 36–43.

9. Статистична звітність. Головне управління статистики в Хмельницькій області // http://www.statbrd.ic.km.ua/ukr/index.htm

10. Харламова Г. О. Вплив інвестицій на економічне зростання / Г. О. Харламова // Фінанси України. — 2008. — № 3. — С. 57–64.

11. Чухно А. Актуальні проблеми стратегії економічного і соціального розвитку на сучасному етапі / А. Чухно // Економіка України. — 2004. — № 4. — С. 15 23.

12. Шаповалов О. В. Роль місцевих органів влади у створенні сприятливого інвестиційного клімату в Україні / О. В.Шаповалов // Фінанси України. — 2004. — № 7. — С. 68–74.