Наши конференции
В данной секции Вы можете ознакомиться с материалами наших конференций
II МНПК "Спецпроект: анализ научных исследований"
II МНПК"Альянск наук: ученый ученому"
I Всеукраинская НПК"Образовательный процесс: взгляд изнутри"
II НПК"Социально-экономические реформы в контексте европейского выбора Украины"
III МНПК "Наука в информационном пространстве"
III МНПК "Спецпроект: анализ научных исследований"
I МНПК "Качество экономического развития"
III МНПК "Альянс наук: ученый- ученому"
IV МНПК "Социально-экономические реформы в контексте интеграционного выбора Украины"
I МНПК "Проблемы формирования новой экономики ХХI века"
IV МНПК "Наука в информационном пространстве"
II МНПК "Проблемы формирования новой экономики ХХI века"
I НПК "Язык и межкультурная коммуникация"
V МНПК "Наука в информационном пространстве"
II МНПК "Качество экономического развития"
IV МНПК "Спецпроект: анализ научных исследований"
ІІІ НПК "Образовательный процесс: взгляд изнутри"
VI МНПК "Социально-экономические реформы в контексте интеграционного выбора Украины"
МНПК «Проблемы формирования новой экономики ХХI века»
IV МНПК "Образовательный процесс: взгляд изнутри"
IV МНПК "Современные проблемы инновационного развития государства"
VI МНПК «Наука в информационном пространстве»
IV МНПК "Проблемы формирования новой экономики ХХI века"
II МНПК студентов, аспирантов и молодых ученых "ДЕНЬ НАУКИ"
VII МНРК "Социально-экономические реформы в контексте интеграционного выбора Украины"
VI МНПК "Спецпроект: анализ научных исследований"
VII МНПК "Наука в информационном пространстве"
II МНК "Теоретические и прикладные вопросы филологии"
VII МНПК "АЛЬЯНС НАУК: ученый - ученому"
IV МНПК "КАЧЕСТВО ЭКОНОМИЧЕСКОГО РАЗВИТИЯ: глобальные и локальные аспекты"
I МНПК «Финансовый механизм решения глобальных проблем: предотвращение экономических кризисов»
I Международная научно-практическая Интернет-конференция «Актуальные вопросы повышения конкурентоспособности государства, бизнеса и образования в современных экономических условиях»(Полтава, 14?15 февраля 2013г.)
I Международная научно-практическая конференция «Лингвокогнитология и языковые структуры» (Днепропетровск, 14-15 февраля 2013г.)
Региональная научно-методическая конференция для студентов, аспирантов, молодых учёных «Язык и мир: современные тенденции преподавания иностранных языков в высшей школе» (Днепродзержинск, 20-21 февраля 2013г.)
IV Международная научно-практическая конференция молодых ученых и студентов «Стратегия экономического развития стран в условиях глобализации» (Днепропетровск, 15-16 марта 2013г.)
VIII Международная научно-практическая Интернет-конференция «Альянс наук: ученый – ученому» (28–29 марта 2013г.)
Региональная студенческая научно-практическая конференция «Актуальные исследования в сфере социально-экономических, технических и естественных наук и новейших технологий» (Днепропетровск, 4?5 апреля 2013г.)
V Международная научно-практическая конференция «Проблемы и пути совершенствования экономического механизма предпринимательской деятельности» (Желтые Воды, 4?5 апреля 2013г.)
Всеукраинская научно-практическая конференция «Научно-методические подходы к преподаванию управленческих дисциплин в контексте требований рынка труда» (Днепропетровск, 11-12 апреля 2013г.)
VІ Всеукраинская научно-методическая конференция «Восточные славяне: история, язык, культура, перевод» (Днепродзержинск, 17-18 апреля 2013г.)
VIII Международная научно-практическая Интернет-конференция «Спецпроект: анализ научных исследований» (30–31 мая 2013г.)
Всеукраинская научно-практическая конференция «Актуальные проблемы преподавания иностранных языков для профессионального общения» (Днепропетровск, 7–8 июня 2013г.)
V Международная научно-практическая Интернет-конференция «Качество экономического развития: глобальные и локальные аспекты» (17–18 июня 2013г.)
IX Международная научно-практическая конференция «Наука в информационном пространстве» (10–11 октября 2013г.)
Луценко С.П.
Уманський державний педагогічний університет ім. П. Тичини, Україна
ПРОБЛЕМИ ЗАЛУЧЕННЯ ІНВЕСТИЦІЙ В ІННОВАЦІЙНІ ПРОЕКТИ
В умовах загострення конкуренції, продуктивність та ефективність прац і стають все важливішими. За допомогою цілеспрямованих інвестицій у інформаційні технології (Далі – ІТ ) можна поліпшити конкурентне становище компанії на ринку.
У широкому розумінні ІТ охоплюють всі області передачі, зберігання і сприйняття інформації і не лише комп'ютерні технології. При цьому ІТ часто асоціюють саме з комп'ютерними технологіями, і це не випадково: поява комп'ютерів вивела ІТ на новий рівень [3] .
Упродовж останніх десяти років багато компаній зробили досить значні інвестиції у інформаційні технології, прагнучи до підвищення своєї ефективності, безпеки та конкурентоздатності. Сьогодні зв'язки між ІТ та іншими елементами бізнесу стали значно складнішими, оскільки нові технології відіграють ключову роль в таких галузях, як фінанси, виробничі процеси, матеріально-технічне забезпечення.
Майбутнє венчурного інвестування в hi- tech багато в чому залежить від українських ІТ-підприємців , оскільки саме вони формують інвестиційну привабливість України як венчурного майданчика. Чим більше корисних і привабливих продуктів вони створять в найближчі два-три роки, тим більше венчурних інвесторів офіційно приходитимуть в нашу країну [4] .
Проблема залучення венчурних інвестицій в українські стартапи полягає у малій кількості досвідчених підприємців та відсутності досвіду у більшості власників бізнесу. Більшість винахідників думають лише про продукт над яким працюють, та не замислюються над такими важливими моментами, як ринок на якому доведеться оперувати, його об'єм і темпи зростання, конкурентний ландшафт [1] .
Будь-який венчурний інвестор шукає повноцінну команду, яка володіє складовими, що дозволяють створити бізнес із стійкою конкурентною перевагою, стратегією виходу на ринок і маркетинговою стратегія, бізнес-моделлю та іншими важливими чинниками.
Окрім вище перелічених критеріїв, венчурний проект повинен давати віддачу на вкладені інвестиції в п'ять і більше разів. Проте не кожен проект буває успішним – багато хто терпить невдачу, що характерна для моделі венчурного інвестування і що відрізняє її від залучення приватного капіталу. Крім того, проект має бути конкурентоспроможним та інноваційним на ринку [4] .
В даний час в Україні налічується більше 10 фондів венчурного інвестування, що спеціалізуються на hi- tech . За оцінкою президента Української асоціації по зв'язках з інвесторами Тетяни Махно, капітал під їх управлінням в цілому складає декілька сот мільйонів доларів. Причому за кризові роки кількість операцій зросла. Це пов'язують з тим, що багато інвесторів, які займалися нерухомістю, зацікавились ІТ-сферою [1] .
Серед найбільш успішних операцій можна назвати залучення компанією Viewdle ( Viewdle – принципово нова технологія, розроблена українськими програмістами. Пошук, заснований на Viewdle , ідентифікує не лише текстову, але і візуальну інформацію, розпізнає осіб відеоряду, запам'ятовує їх і співвідносить з пошуковим запитом користувача.) в жовтні 2010 року $10 млн. інвестицій від найбільшої в світі мережі магазинів побутової електроніки Best Buy , американського оператора зв'язку Qualcomm і партнерського фонду Blackberry . Хоча дана сума і всиляє надію на більш стрімкий розвиток венчурного інвестування в країні, та нам ще далеко до таких сум, якими оперують російські компанії. Сума, яку виручила Mail.Ru Group при проведенні IPO на початку листопада складає $912,04 млн . [1] .
Українські винахідники поки не доросли до таких масштабів і сум, а успішних проектів, що залучили венчурні інвестиції досить не багато. Головною причиною даної проблеми є недолік підприємницького досвіду у вітчизняних винахідників. Інвестори запевняють, що операцій з проектами на ранніх стадіях розвитку в Україні мало саме через нестачу серйозних ідей та відсутністю їх бізнес-складових і того, як їх реалізувати. Та і далеко не всі стартапи мають шанси досягти в майбутньому успіху - з 100 проектів венчурний інвестор може вибрати лише один.
Нарікають експерти і на відсутність такого елементарного поняття, як захист інтелектуальної власності - у багатьох вітчизняних дослідників досить часто не вистачає коштів не лише на патентування за кордоном, але і в Україні. Іншою проблемою являється нерозвиненість ринку венчурного інвестування. Причому вона пов'язана з відсутністю ініціатив з боку держави по стимулюванню і полегшенню інвестування в українські ІТ-проекти [1].
Можливості і потенціал в Україні є. 50% інвестицій в стартапи поступають з венчурних фондів, 50% вкладають так звані бізнес-ангели — приватні інвестори, що вкладають гроші в інноваційні проекти на етапі створення підприємства в обмін на повернення вкладень і долю в капіталі. Причому бізнес-ангели інвестують на ранніх стадіях, і у них приблизно 80% проектів відсіюються унаслідок банкротства. Якщо кошти вкладає фонд, то з 10 проінвестованих проектів п'ять можуть бути проблемними, два-три – цікавими та лише один може окупити всі інвестиції [4] .
Отже, індустрію високих технологій в Україні необхідно розвивати, і починати слід з реорганізації системи підготовки ІТ-фахівців .
Незважаючи на всі недоліки, які були перераховані вище, все-таки відбуваються певні зрушення, з боку держави, і вони є позитивними. Віце-прем'єр Сергій Тігіпко очолив робочу групу, мета якої - розробка програми розвитку ІТ-сектора в Україні. Залучені до роботи учені і експерти вважають за необхідне створення в українських середніх школах спеціалізованих класів, а також впровадження програми підвищення кваліфікації викладачів ІТ-дисциплін . Крім того, невід'ємною умовою розвитку галузі високих технологій в Україні, на їх думку, є впровадження наукових розробок в українське виробництво [5].
Зараз робоча група відпрацьовує комплексну концепцію розвитку української ІТ-сфери , на основі якої буде сформований план конкретних заходів. "Вже зараз, при всіх наших економічних проблемах, Україна займає п'яте місце в світі по об'ємах експорту програмного забезпечення. Завтра високі технології забезпечуватимуть конкурентоспроможність держави на світових ринках", – вважає Віце-прем'єр-міністр [5] .
Загалом , в Україні обмежений управлінський ресурс. Навіть знання англ ійської мови , так е необхідне стартаперам , також в більшості випадків проблематично. Головними перешкодами , що виникають на шляху надходження венчурних інвестицій , є нестача кваліфікованих кадрів як для інноваційних компаній , так і для венчурних фондів , і дефіцит серед фахівців в області менеджменту по розвитку бізнесу, здатних побудувати компанію з нуля і зробити її успішною на міжнародному ринку. Також негативно впливає відсутність розвиненої венчурної інфраструктури. Основна умова для розвитку венчурних фондів — доступ до джерел фінансування інвестицій і наявність перспективних для ринку інноваційних бізнесу-ідей. Україна досить молода і як держава, і як венчурний майданчик. Потрібно багато що зробити, щоб підвищити свої позиції. Важливо те, що інтелектуальний капітал є в країні і він досить високий.
Список використаної літератури:
1. Чернявская И. Что нужно для того, тобы привлечь инвестиции в ИТ-пректы // Инвестгазета . – 2010. - №45 С. 28 – 30
2. www.idcukaine.com
3. www. uk.wikipedia.org
4. www.itnews.com.ua
5. www. news.zn.ua