WEB-ресурс научно-практических конференций

Стельмах Х.П., к.е.н. Симак А . В.

Інститут економіки і менеджменту НУ «ЛП»

ІНВЕСТИЦІЇ В ОСНОВНІ ФОНДИ-ПІДГРУНТЯ СУЧАСНОГО РОЗВИТКУ ЕКОНОМІКИ

Постановка проблеми . Однією з необхідних умов розвитку економіки держави є інвестування в основний капітал, який умовно можна поділити на основні засоби, нематеріальні активи та фінансові інвестиції. Останнім часом збільшилося значення речових факторів виробництва – основних фондів. Науковці не дають чіткого визначення основним фондам і це є підґрунттям для їх подальшого дослідження та вивчення. Засоби виробництва, як речові елементи продуктивних сил, репрезентують досягнення науки і техніки.

Актуальність проблеми . Світова е кономічна криза вплинула негативно на інвестиційні процеси в Україні. У 2008 р. спостерігалося погіршення основних показників інвестиційної безпеки : р ічний обсяг прямих іноземних інвестицій на1 особу у 2008 р. зменшився з 170 дол. США у 2007 р. до 134 дол. США у 2008р., р ічний обсяг прямих іноземних інвестицій по в ідношенню до ВВП у 2008 р.становив 3,4%, тоді як у 2007 р. – 5,6% [ 9 ]. Внаслідок ф інансової кризи погіршилися фінансові результати підприємств : у 2008 р. проти 2007 р. прибутки п ідприємств скоротилися на 12,7%, збитки зросли у 2,7 рази [9] . Основні причини, що стримують приплив інвестицій в Україну й не дозволяють досягти більш високих показників є : економічні (низькі темпи реформування економічної системи,складна й негнучка податкова система), політичні й правові (суперечності між виконавчими й законодавчими органами влади, недосконалість правової бази), організаційні (відсутність ефективної системи організації державного управління економічними процесами з використанням сучасних стилів і методів управління), тому державне регулювання економіки являє собою планомірні процеси, здійснюванні на основі певних форм і методів впливу і які забезпечують ефективний розвиток економічних процесів у країні. Вкладаючи кошти в стимулювання споживчого попиту, суспільство відволікає їх від інвестиційного й інноваційного напрямів. За рахунок централізованих фінансових ресурсів доцільно фінансувати життєво важливі для країни інноваційні проекти, а особливо приорітетним є інвестування в основні виробничі фонди, як у рушії процесу виробництва[5].

Першим, хто дав наукове визначення основним фондам вважається економіст А. Сміт . Він вважав, що фондом є будь-яке нагромадження продуктів землі та праці [3]. Фонд фігуруватиме капіталом лише в тому випадку, якщо він приносить власнику дохід чи прибуток [ 3 ]. Сміт визначає фонди як матеріальне підґрунтя для утворення капіталу. В економічній літературі [1, 2, 3, 5, 6, 7] найчастіше зустрічається дещо інше визначення основних фондів, де під ними розуміються матеріальні цінності, що використовуються у виробничій діяльності підприємства понад один календарний рік з початку введення їх в експлуатацію. Точка зору вчених зводиться до того, що основні фонди – це обмежений економічний ресурс [ 2 ]. Оскільки це так, то цей ресурс потребує додаткових капіталовкладень. В інших джерелах [2, 5, 6] «основні засоби» - це засоби праці, що є матеріально-речовими елементами, грошовим вираженням яких є основні виробничі і невиробничі фонди. Сучасна класифікація основних фондів за даними центрального статистичного управління полягає у виділенні таких груп основних фондів: будівлі, споруди, передавальні пристрої, машини й устаткування, транспортні засоби, інструмент, виробничий і господарський інвентар та інші основні фонди.

На сьогодні немає чіткого визначення інвестиціям, адже різні автори трактують це поняття по різному. Широке трактування інвестицій характерне для Закону України «Про інвестиційну діяльність», де під ними розуміють всі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об’єкти підприємницької та інші види діяльності, у результаті якої утворюється прибуток (дохід) [4]. Тобто відповідно до законодавства інвестиції спрямовані у відтворення основних фондів і на приріст матеріально-виробничих запасів, здійснюються у формі капіталовкладень. Здебільшого трактування інвестицій об’єднує два вузьких трактування. Відповідно до одного вузького трактування інвестиції - це витрати на придбання цінних паперів, акцій, облігацій, що випускаються підприємством або державою - виступають як фінансові інвестиції. За другим вузьким трактуванням інвестиції - це витрати на створення, розширення, реконструкцію основних фондів, що означає інвестування в реальний капітал. Такі інвестиції забезпечують одержання набагато більшого прибутку. Реальні інвестиції (рис. 1) дістали ще назву виробничих або капітальних вкладень. Капіталовкладення — це кошти в сукупності витрат на створення нових, розширення, реконструкцію, технічне переоснащення діючих підприємств та оновлення основних фондів, впровадження нової техніки у виробничих галузях народного господарства, будівництво об’єктів усіх галузей соціальної сфери та виконання проектних і геолого-розвідувальних робіт [5]. Основними функціями капіталовкладень є: забезпечення приросту нових основних фондів, покриття витрат на основні фонди, що експлуатуються на підприємстві; створення необхідного резерву для безперервності будівництва об’єктів на майбутній період.

Рис. 1. Класифікація інвестицій за формами

На рисунку 1 показано розширену схему загальної класифікації інвестицій за формами, що розкриває їх взаємозв’язок, а також економічний характер [7].

У Радянському Союзі термін «інвестиції» практично не застосовувався, адже під ним розуміли державні планові та позапланові капіталовкладення, що розглядалися за допомогою двох підходів –витратного ( інвестиції- витрати) та ресурсного (інвестиції-ресурси) [5]. Основною рисою витратного підходу було акцентування уваги на продуктивній стадії руху засобів як вихідного пункту інвестиційної діяльності, зменшення ролі грошової форми обороту основного капіталу, рух якої обмежувався рамками тільки будівельного комплексу. При ресурсному п ідході інвестиції трактувалися як фінансові засоби , призначені для відтворення основних фондів , але разом з тим виключався подальший рух ресурсів [ 5 ; 6 ] . Втрата ефективності існування адміністративно-командної системи управління призвел а до краху витратного та ресурсного підход ів , оскільки , головним їх недолік ом було не повне визначення понять і функцій інвестицій в основні засоби. Ін вест ування - цілісн ий процес капіталовкладень, протягом якого відбувається послідовна зміна різних форм вартості та реалізується динамічний зв'язок між взаємозалежними елементами інвестиційної діяльності : ресурси – витрати – дох і д.

Розглянемо роль реальних інвестицій в основні фонди підприємства «Агро-партнер» за 2007-2009 рр у табл. 1. Дан е підприємство нада є послуг и населенню буряко - збиральними комбайнами, має у своєму складі 6 одиниць техніки і в середньому 20 осіб персоналу. Капіталовкладення на даному підприємстві спрямовані на реконструкцію та модернізацію основних фондів- буряко-збиральних комбайнів.

Табл. 1

На основі даної динаміки показників ми бачимо, як капіталовкладення впливають на валовий прибуток підприємства - призводять до його зростання. У 2007 році було здійснено вкладення коштів у сумі 255,0 тис. грн., що були використані на реконструкцію діючих основних фондів, а це і призвело до зростання прибутку з 1130,0 тис. грн. у 2007 році до 2015,0 тис. грн. у 2009 році. Ефективність використання основних фондів залежить від їх функціонально стану, а він у свою чергу від модернізації, реконструкції , що спирається в основному на застосування реальних інвестицій .

Висновки. У нашому дослідженні ми розкрили актуальність проблеми інвестування у основні фонди. Процес і нвест ування в даний час повин ен бути орієнтован ий на першочергове задоволення потреб у розвитку тих галузей , що доповнюють і обслуговують основне виробництво . В майбутньому слід приділяти особливу увагу проблемам вивчення і дослідження основних фондів, адже вони є матеріальною основою процесу виробництва.

Список використаної літератури:

1. Сук Л.К., Сук П.Л. Обл ік власного капіталу // Бухгалтерія в сільському господарстві . – 2005. – №14. – С. 43-47. . 2. Александрова М.М., Виговська Н.Г., Кірейцев Г.Г., Петрук О.М., Маслова С.О. Фінанси підприємств: Навч . посіб. для студ . екон . спец. всіх форм навч . / Г.Г. Кірейцева (ред.). — 2.вид., перероб. та доп . — К.: ЦУЛ, 2002. 3 . Смит А. Исследование о природе и причинах богатства народов . / А. Смит . 4. Конституція України. 5. Хачатуров Т.С. Эффективность капитальных вложений. – М.: Экономика, 1979. – С.45 . 6 . Комаров И.К. Новая инвестиционная политика и строительство. – М.: Мысль, 1971. – 121 с.7. 7 Кузьмін О. Є, Князь С. В.,Тувакова Н.В., Кузнєцова А. Я.//Інвестиційна та інноваційна д іяльність : Монографія / За наук. Ред.. проф..,д-ра екон . наук О. Є. Кузьміна .- Львів : ЛБІНБУ, 2003-233 с. 8. Яковенко В.Г., старший викладач ( УкрДАЗТ ).- Напрямки активізації інноваційно-інвестиційної діяльності залізничного транспорту : Монографія / За наук. Ред.. проф..,д-ра екон . наук Яковенко В.Г .- Львів : ЛБІНБУ, 2003-233 с 9 . www.ukrstat.gov.ua – Інтернет сайт державного комітету статистикиУкраїни .