WEB-ресурс научно-практических конференций

Михайлик А.С.

Міжнародний університет фінансів, м. Київ, Україна

КОНЦЕПТУАЛЬНІ ПІДХОДИ ДО ЗНИЖЕННЯ ВПЛИВУ ФІНАНСОВИХ РИЗИКІВ НА ДІЯЛЬНІСТЬ ПІДПРИЄМСТВ В ФОРМУВАННІ НОВОЇ ЕКОНОМІКИ XXI СТОЛІТТЯ

Актуальність теми. Сучасна постіндустріальна економіка, схильна до безперервних змін, все частіше і частіше описується за допомогою категорій випадковості, невизначеності та факторів конфліктності, що породжує широкий спектр ризиків, які впливають на фінансово-господарську діяльність будь-якого сучасного українського підприємства. Ризики які супроводжують фінансову діяльність і мають істотний вплив на фінансову стійкість підприємства, виокремлюються в особливу групу фінансових ризиків, які відіграють вагому роль в загальному спектрі економічних ризиків і являються дуже небезпечними для суб’єкта господарювання в загальній системі підприємницьких ризиків. Адже, розгортання сучасної глобальної фінансової кризи, що відіграла роль каталізатора прояву існуючого кризового потенціалу на підприємствах, актуалізувало дослідження передумов його формування й результатів прояву з метою вироблення концептуальних підходів до реалізації підприємствами ефективних заходів запобігання і шляхів мінімізації фінансових ризиків нової економіки.

Постановка проблеми і її зв’язок з науковими й практичними завданнями. Розробці ефективних заходів із подолання негативного впливу економічних ризиків на фінансово-господарську діяльність підприємства, в тому числі запобігання і мінімізації фінансових ризиків, присвячено праці вітчизняних і зарубіжних авторів, зокрема: І.О. Бланка, В.В. Вітлінського [3], Г.І. Великоіваненко [3], П.І. Верченко , С.І. Наконечного, М.С. Клапківа та інших. Однак, слід зазначити, що причини акумулювання кризового потенціалу та його наслідки для сучасних підприємств потребують подальшого висвітлення, з метою узагальнення комплексу заходів управління фінансовими ризиками суб’єктів господарювання у конкретних, індивідуальних умовах.

Викладення основного матеріалу. Сьогодні компаніям у всьому світі доводиться мати справу з різного роду ризиками, які стали в більшій мірі взаємозв'язаними і, як наслідок цього, більш важчими з точки зору управління в порівнянні з ризиками в умовах сприятливої економічної кон'юнктури [1]. Практика показує, що недостатньо уваги до науково-методологічних і практичних аспектів створення ефективного механізму управління ризиком характеризує як середній і малий бізнес, так і деякі крупні підприємства з розгалуженою складною структурою, що обумовлене відсутністю сталої культури стратегічного управління [1].

В реальних господарських ситуаціях, в умовах дії різноманітних чинників ризику можуть використовуватися різні механізми зниження кінцевого рівня ризиків, що впливають на ті або інші сторони фінансово-господарської діяльності підприємства. В загальному вигляді система впливу на фінансові ризики передбачає використання таких основних функцій: ідентифікація ризику; контроль; моніторинг; вимірювання ризику; прийняття ступеня ризику; вибір методів впливу на ризик; реалізація обраних методів; оцінка результатів [2, 3]. Враховуючи аналіз останніх досліджень з питань управління фінансовими ризиками нефінансових організацій, зокрема розробки і реалізації ефективних заходів запобігання і мінімізації фінансових ризиків, дозволило нам виділити наступні концептуальні підходи, щодо зниження впливу фінансових ризиків на діяльність підприємства:

· розробка політики в області управління фінансовими ризиками;

· проведення оцінки ризиків, пов'язаних з виконанням завдань в області ефективної діяльності організації у конкретних, індивідуальних умовах;

· проведення аналізу ситуації ризику, тобто виявлення факторів ризику і оцінка його вірогідного рівня, прогнозування поведінки суб’єкта господарювання за таких умов та спостереження за процесом реалізації ризикових рішень, установлених системою планових фінансових показників і нормативів;

· вимір ступеня відхилення фактичних результатів від передбачених та розробка декількох альтернативних рішень і вибір найбільш прийнятного й правомірного з них;

· проведення кількісного визначення фінансового ризику, який суб’єкт господарювання готовий брати на себе, і ступеня його прийнятності та розподілити фінансові і операційні ресурси з метою максимізації можливостей по досягненню оптимального співвідношення ризику і прибутковості;

· контроль реалізації пріоритетних показників фінансового розвитку з врахуванням чинників ризику не лише по підприємству в цілому, але і в розрізі окремих його секторів відповідальності, передбачати можливість порівняння контрольованих показників з середньогалузевими, забезпечувати взаємозв'язок даних фінансових показників, що складаються в умовах ризику, з іншими важливими показниками фінансово-господарської діяльності підприємства;

· підготовка і планування заходів з нейтралізації, компенсації вірогідних негативних наслідків ризику та визначення доступних шляхів і ефективних заходів мінімізації фінансових ризиків;

· розробка оперативних ризикових рішень по нормалізації фінансової діяльності підприємства відповідно до передбачених цілей і показників;

· та інші.

Загалом, сутність концепції полягає у необхідності розвитку і створення кожною установою власних систем управління фінансовим ризиком, орієнтованих на встановлений кожним підприємством прийнятий рівень ризику у відповідних умовах, в рамках єдиної корпоративної системи і розробити організаційну структуру, що забезпечуватиме впровадження систем найефективнішого управління ризиками. Встановивши зв'язок між ризиками і ефективністю своєї діяльності, підприємства набувають упевненості в прийнятті ризиків, в яких приховані можливості отримання можливої вигоди.

Висновки. Наведені концептуальні підходи щодо зниження впливу фінансових ризиків на діяльність підприємств передбачають наявність таких поетапних кроків, як гарантії ідентифікації, оцінки, аналізу і розробки ефективної системи управління ризиками. Їх не так складно втілити в життєдіяльність організації, але без них будь-який процес управління ризиками на підприємстві недосконалий. Таким чином, такі, на наш погляд, основні причини, з яких необхідно й подальше розвивати, удосконалювати і впроваджувати системи управління ризиками в єдиній системі функціонування підприємства, з урахуванням специфіки підприємства і адаптації їх до сучасної економіки XXI століття. Нові знання, методології і стандарти мають бути використані повною мірою для процвітання і фінансової стійкості підприємства.

Отже, підводячи підсумки цієї доповіді, ще раз наголошуємо, що комплексне управління ризиками має бути невід'ємною частиною стратегічного і оперативного управління будь-якої компанії, прагнучою стати лідером на ринку нової постіндустріальної економіки.

Список літератури:

1. Глобальні ризики 2010 р. Звіт групи експертів Global Risk Network , Всесвітній економічний форум [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http :// www . pwc . com / ceosurvey .

2. Стандарт ISO 31000:2009. Ризик-менеджмент – принципи і рекомендації [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http :/ / www . bsi - global . com / bs 31100 dpc .

3. Вітлінський В. В., Великоіваненко Г. І. Ризикологія в економіці та підприємництві: Монографія. – К.: КНЕУ, 2004. – 480 с.