WEB-ресурс научно-практических конференций

Фокова Т.Г.

Інститут підприємництва «Стратегія», м. Жовті Води, Україна

ВИКОРИСТАННЯ БУХГАЛТЕРСЬКОЇ ІНФОРМАЦІЇ ДЛЯ ОРГАНІЗАЦІЇ СУДОВО–ЕКОНОМІЧНОЇ ЕКСПЕРТИЗИ

Анотація: судово – економічна експертиза досліджує фінансово – господарську діяльність підприємств всіх форм власності на предмет підтвердження фактів витрат, крадіжки цінностей, які встановлюють за даними бухгалтерського обліку та можуть підтвердити матеріальну відповідальність за скоєну шкоду матеріально – відповідальними та посадовими особами.

Ключові слова: бухгалтерська інформація, судово – економічна експертиза, організація судово – економічної експертизи, експерт – бухгалтер.

Вступ

Розвиток бухгалтерського обліку та підвищення рівня розуміння його ролі призвели до значного розширення сфер застосування облікових даних. Серед них особливе місце належить процесу слідства, у ході якого для з’ясування всіх обставин справи економічного напряму, характерним є призначення судово-економічної експертизи ( далі СЕЕ). Її проведення вимагає від експерта-бухгалтера застосування високопрофесійних знань у сферах бухгалтерського обліку, господарського контролю та економічного аналізу, які одночасно є спеціальними – невластивими для слідчого або суду. Спеціалізація цих знань для правоохоронних органів насамперед полягає в умінні вивчити бухгалтерську інформацію, об’єктивно оцінити її на предмет законності та достовірності, розпізнати в ній ознаки протиправної діяльності або відсутності протиправних дій. Застосування експертом такого комплексу знань надає можливість правоохоронним органам або суду зрозуміти бухгалтерську інформацію та найбільш повно використати її для справедливого вирішення господарських справ.

Вагомий внесок у формування теоретичних та організаційно-практичних засад СЕЕ здійснили вчені юридичного та економічного напрямів. Окремі питання теорії, організації та методики СЕЕ знайшли відображення у працях вітчизняних вчених: М.Т.Білухи, Ф.Ф.Бутинця, М.І.Камлика, В.О.Шевчука; зарубіжних вчених: Т.М.Арзуманяна, Г.А.Атанесяна, А.М.Бєлова, Б.А.Бор’яна, Н.Г.Гаджиєва, Т.М.Дмітрієнко, С.Ф.Іванова, М.М.Ласкіна, І.Л.Петрухіна, В.Д.Понікарова, П.Ю.Пошюнаса, О.М.Ромашова, С.П.Фортинського, С.Г.Чаадаєва, В.В.Шадріна, О.Р.Шляхова.

Постановка завдання

Метою даної роботи є обґрунтування теоретичних положень і розробка заходів з удосконалення організації СЕЕ.

Для досягнення поставленої мети в роботі вирішуються наступні завдання:

- вивчити порядок організації СЕЕ в Україні, виявити основні тенденції її розвитку та проблемні питання, які потребують вирішення;

- провести аналіз нормативної бази з регулювання діяльності експерта в Україні для приведення її у відповідність до потреб суб’єктів СЕЕ ;

- проаналізувати діючий порядок організації підготовки тапров е дення

атестації осіб – претендентів стати експертами-бухгалтерами з метою розробки рекомендацій з удосконалення організації підготовки та проведення атестації, їх нормативного закріплення .

Методи дослідження

Для визначення основних тенденцій становлення та розвитку СЕЕ в Україні та світі застосовано історичний метод, методи індукції та дедукції. Методи теоретичного узагальнення, аналізу та синтезу дозволили визначити сутність СЕЕ та на цій основі уточнити її понятійний апарат. Для з’ясування існуючого стану організації СЕЕ в Україні та розробки заходів з її удосконалення застосовано метод спостереження. Використання методів групування, причинно - наслідкового зв’язку та абстрактно - логічного методу сприяло розробці методики оцінки ефективності та якості СЕЕ .

Результати дослідження

Недостатня теоретична розробка викладених питань ускладнює процес призначення та проведення експертизи, вибір експерта-бухгалтера для проведення дослідження, механізм взаємодії експерта-бухгалтера та суб’єкта призначення експертизи, оцінку експертного висновку. Результатом цього є низька якість експертних досліджень та неадекватна постановка завдань суб’єктами призначення експертизи.

Обґрунтовано, що організація експертної діяльності є сукупністю заходів з її регулювання, зокрема: координації роботи експертів шляхом видачі дозволів на проведення СЕЕ (свідоцтв судових експертів) та налагодження взаємодії та систематичного обміну інформацією між суб’єктом призначення СЕЕ та експертом-бухгалтером. Організація СЕЕ за конкретною справою включає комплекс взаємопов’язаних етапів її проведення та полягає в підготовці, плануванні, налагодженні та впорядкуванні, а також визначенні засобів і методів проведення експертного дослідження. Етапи проведення:

1. Підготовчий (отримання постанови, ознайомлення з постановою, прийняття експертом поставлених завдань, визначення матеріалів справи та підбір інформації для проведення СЕЕ)

2. Організаційно – економічний (планування експертного дослідження, розробка методики СЕЕ)

3. Дослідний етап (дослідження окремих об’єктів СЕЕ, проведення взаємних перевірок, надання відповідей на поставленні завдання)

4. Етап узагальнення результатів експертизи (складання висновку, передача висновку особам, які замовили експертизу)

На сучасному етапі правоохоронні та судові органи вільні у виборі експертів-бухгалтерів: це можуть бути як особи, що внесені до реєстру атестованих судових експертів (в Україні кількість осіб, що отримали свідоцтво судового експерта за видом експертної діяльності 11.1. “Дослідження документів бухгалтерського обліку і звітності” становить 260 осіб, що становить 16,4% від загальної кількості осіб, що мають свідоцтва судових експертів), так і особи, що мають значний досвід роботи в галузі бухгалтерського обліку, але не атестовані (останні, як правило, не мають процесуальних знань у галузі судової експертизи). Такий порядок залучення експертів - бухгалтерів до судового слідства є недосконалим.

Ведення картотеки експертів-бухгалтерів дозволить проводити аналіз експертної роботи, визначати професійний рівень практикуючих експертів-бухгалтерів та вживати заходів щодо його підвищення.

Висновки

Виявлені недоліки в організації СЕЕ пов’язані з відсутністю єдиного підходу до трактування її базових понять. Дослідження змісту та призначення експертизи показали, що предметом експертизи є явища та процеси, що знайшли або повинні були знайти відображення в обліку, які досліджуються з точки зору їх законності, достовірності та доцільності в межах поставлених перед експертом питань. Узгодження понятійного апарату СЕЕ є основою для розробки практичних рекомендацій з удосконалення організації та методики проведення експертизи.

Відсутність вимог до обов’язковості проведення атестації судових експертів знижує якість експертиз. Для усунення цього недоліку розроблено Програму підготовки та проведення атестації осіб, що мають намір отримати свідоцтво судового експерта-бухгалтера. Процедури, передбачені програмою включають три етапи:

а) попередній конкурсний відбір бажаючих з метою перевірки рівня професійних знань;

б) проведення практичної підготовки в експертних установах;

в) проведення атестації з метою отримання свідоцтва експерта-бухгалтера спільно Міністерством фінансів та Міністерством юстиції України.

Література:

1. Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" № 996-XIV

2. Закон України «Про судову експертизу» № 4038-ХІІ

3. Господарський кодекс України N 2592-VI

4. Інструкція про призначеня та проведення судових експертиз, що затвердженна наказом Міністерства юстицій України від 08.10.1998 р. №53/5

5. Камлик М.І. Судова бухгалтерія. – К.: Атіка, 2000. – 355с.