WEB-ресурс научно-практических конференций

К.е.н. Мороз Л.І.

Національний університет « Львівська політехніка », Україна

МАТЕМАТИЧНИЙ ІНСТРУМЕНТАРІЙ ПЛАНУВАННЯ ВИРОБНИЧИХ ЗАПАСІВ ПІДПРИЄМСТВА

Відновлення та вихід із кризи українських підприємств обумовлюють необхідність утворення ними виробничих запасів, які забезпечують підприємствам безперебійність виробничих процесів та гарантують споживачам задоволення потреб у матеріальних ресурсах.

Виробничі запаси – це продукція виробничо-технічного призначення, яка є на підприємствах або будовах споживачів, або вже вступила в сферу виробництва, але ще не використовується безпосередньо у виробничому процесі. Отже, це предмети праці, які надійшли до споживача різного рівня, але ще не використовувалися і не піддавалися переробці [1].

До складу виробничих запасів входять: сировина, основні та допоміжні матеріали, паливо, напівфабрикати, вироби, деталі та інструменти. Від правильного техніко-економічного обґрунтування потреби в них залежить виконання виробничої програми та ефективність роботи всього підприємства. Причому в розрахунках необхідно диференціювати потреби підприємства в засобах виробництва на основне виробництво, капітальне будівництво, ремонт і експлуатацію, проведення інноваційних робіт та поповнення запасів.

Підприємство повинно володіти достатньою кількістю наявних матеріалів, щоб підтримувати ритмічний хід виробництва та вчасно виконувати замовлення, тому першочерговим завданням відділу матеріально-технічного забезпечення підприємства є забезпечення потреби у тому чи іншому виді виробничих запасів у відповідності зі встановленими плановими завданнями та використанням математичного інструментарію кількісного розв’язку поставлених задач [2-5] .

У загальному вигляді баланс матеріальних ресурсів (за конкретними видами сировини, матеріалів тощо) може бути представлений рівністю:

,(1)

де - потреба у даному виді матеріалів для основного виробництва;

- потреба для виготовлення (освоєння) нової техніки;

- потреба для виготовлення інструмента і оснастки;

- потреба для ремонтно-експлуатаційних робі т ;

- п отреба для робіт капітального будівництва, що здійснюється господарським способом;

- з алишок матер іалів, який переходить на кінець даного періоду;

- з алишок матеріалів на п ідприємстві на початок періоду, що планується;

- н адходження матеріалу з фонд і в , як і виділяються вищепоставленими організаціями;

- н адходження матер іалу у порядку децентралізованої заготовки;

- виробництво (добуток) матеріалу власними силами;

Вихідними даними для розрахунку потреби в сировині і матеріалах плановим методом є: план виробництва продукції, конструкторські специфікації, норми витрат матеріальних ресурсів. Потреба в кожному виді сировини або матеріалу визначається шляхом множення запланованого обсягу виробництва продукції на норму витрат матеріалу за формулою:

, (2 )

де - норма витрат і- го матеріалу на виробництво одиниці j- ої продукції; - програма виробництва j- ої продукції в плановому періоді; n – кількість видів продукції j , на виробництво якої використовується і- тий матеріал.

Витратний метод розрахунку потреби базується на обліку складських залишків матеріалів і постійному поповненні запасів шляхом регулювання термінів поставок або розмірів партій. Потреба в матеріалах визначається в натуральних одиницях шляхом множення норм витрат кожного матеріалу на обсяг продукції, що виготовляється. Норма витрат матеріалу встановлюється в натуральних одиницях виміру з розрахунку на одну одиницю продукції, що випускається.

Рівень забезпечення виробництва ( ) різними видами ресурсів (сировина, матеріали, паливо, енергія тощо) або різними видами послуг визначається відношенням:

, (3 )

де - кількість ресурсів ( послуг), що надійшли за даний період у виробництво, у відповідних одиницях виміру;

- необхідна ( нормативна ) кількість ресурсів ( послуг) у відповідних одиницях виміру , яка повинна надійти за цей період за планом.

Загальна потреба в матеріальних ресурсах ( ) (сировин і, матеріалах тощо ) визначається для підприємства на плановий період як алгебраїчна сума ( по кожному виду ресурсів) наступних величин :

,(4 )

де - п отреба основного виробництва в даному виді матеріалу ;

- п отреба в даному виді матеріалу для виготовлення нової техніки;

- п отреба в дан ому виді матеріалу для виготовлення інструменту і оснастки ;

- п отреба в даному виді матеріалу для ремонтно - експлуатаційних потреб п ідприємства ;

- п отреба в даному виді матеріалу для потреб капітального будівництва , яке здійсню ється господарським способом;

і - з алишки даного виду матеріалу відповідно на початок і на кінець періоду , що планується.

Потреба в запасних частинах ( ) визначається за формулою:

, (5)

де - - річна норма потреби в нових запасних частинах на одиницю даного виду обладнання при його завантаженні в одну зміну , шт .;

- середньорічний списковий парк даного виду обладнання , од .

-кількість змін роботи обладнання на добу ;

-кількість повторно використовуваних запасних частин даного виду на одиницю обладнання в середньому за рік за рахунок їх відновлення , шт .

Потреба в матеріалах для виготовлення ріжучого інструменту ( ) розраховується з урахуванням стійкості даного інструменту і його норми витрат на обробку певного виду виробів :

, (6)

де - норма машинного часу на обробку одного виробу (часу роботи інструменту) , год ;

-річний обсяг випуску даних виробів , шт .;

-норма витрат матеріалу на виготовлення одиниці інструменту , кг ;

-термін служби (стійкості ) інструменту між двома черговими переточуваннями , год ;

-допустима кількість переточувань інструменту.

Підсумовування отриманих таким чином величин витрат даного виду матеріалу з всіма типорозмірами інструменту дозволяє визначити загальну потребу на підприємстві на рік .

Потреба в матеріалах на перспективний період ( ) може бути визначена укрупнено множенням фактичної витрати даного виду матеріалу ( ) за аналогічний попередній період часу на відсоток збільшення ( зменшення) обсягу виробництва продукції в майбутньому періоді в порівнянні з попереднім ( ) і проектований індекс питомої витрати ( тобто зниження норм витрат ) даного матеріалу :

. (7)

Потреба в матеріальних ресурсах для виготовлення технологічної оснастки та інструменту ( ) укрупнено визначається за формулою :

, (8)

де - норма витрат даного виду матеріалу у відповідних одиницях на виготовлення оснастки та інструменту в базисному році з розрахунку на 1000 грн . валової продукції ;

-коефіцієнт зміни норм витрат даного матеріалу на виготовлення оснащення та інструменту з урахуванням за планованого зниження норм витрат оснастки та інструменту і можливості збільшення їх постачання зі сторони ;

- коефіцієнт зростання технічної оснащеності в запланованому році в порівнянні з базовим ;

-намічений обсяг валової продукції в запланованому році , тис грн .

Потреба в допоміжних матеріалах ( ) може бути визначена укрупнено при умові , якщо немає можливості прямого розрахунку на основі розробки технічно - обгрунтованих норм витрат з даного виду допоміжних матеріалів . Ц я потреба визначається множенням фактичної кількості витрат даного виду матер іалу ( ) за попередній період на відношення обсягу виробництва продукції в запланованому періоді ( ) до обсягу виробництва продукції в попередньому періоді ( ):

.(9 )

Для більш точного розрахунку потреби на підприємствах розробляються нормативи витрат допоміжних матеріалів . Зазвичай ці норми встановлюються на одиницю обсягу продукції, що випускається ( в натуральному виразі або у вартісному виразі на 1000 грн . валової продукції) .

Потреба в ріжучому інструменті ( ) визначається для конкретного виду продукції в цій групі металоріжучого обладнання за формулою :
, (10)

д е - потреба в інструменті на задану програму випуску деталей ( виробів), які обробляються на певному виді обладнання , шт ;
- м ашинн ий час роботи даним інструментом на одиницю продукції ( деталь, виріб ), год ;

-кількість оброблюваних деталей у натуральних одиницях в даному періоді ;

-термін служби ( норма стійкості , зносу ) інструменту щодо часів його роботи до повного зносу , ч.

Повна потреба в ріжучому інструменті ( наприклад, в різцях ), що використовується при роботі на різних групах устаткування , може бути розрахована за формулою :

,(11 )

де - час завантаження даної i - ої групи устаткування на за планований період , верстато - год . ; -питома вага машинного часу в роботі верстатів i - ої групи ; -п итома вага використання даного інструменту в машинному часі верстатів ; -термін служби ( норма стійкості) інструменту до повного його зносу , год ; - к ількість груп верстатів , на яких застосовується даний інструмент.

Потреба в паливі ( в т ) на виробничо - технологічні потреби ( ) розраховується за наступною формулою :

, (12)

де - витрати тепла на виробничо - технологічні потреби ( за рік , місяць ), кал ; -калорійність палива , кал ; -коефіцієнт корисної дії теплогенеруючої установки.

Потреба основного виробництва в матеріалах (сировин і ) на виробничу програму ( ) визначається множенням норми витрат даного виду матеріалів на одиницю продукції ( ) на запланований обсяг її випуску в даному періоді ( ) . До отриманих даних додається фактичний наявний залишок цього матеріалу на виробництві до початку періоду ( ) і віднімається за планований запас на кінець періоду ( ):

. (13)

Розрахунки, проведені за наведеними залежностями (1-13), дозволяють запобігти порушення договорів поставок і, таким чином, створити передумови безперебійного процесу виробництва, а також намітити подальші заходи удосконалення управління товарною політикою підприємства.

Література.

1.Крушельницька О.В. Управління матеріальними ресурсами: Навч. посібник. – К.: Кондор, 2007. – 162 с.2.Невелев А.М., Касьян И.И. Материально-техническое снабжение и сбыт на промышленном предприятии. – К.: Техника, 1980. – 232 с. 3.Мороз Л.І. Математичний інструментарій маркетингу збутової діяльності підприємства // Тези доповідей VI Міжнародної науково-практичної конференції «Маркетинг та логістика в системі менеджменту» (м. Львів, 9 – 11 листопада 2006 р.). – Львів. - Вид-во Нац. ун-ту «Львівська політехніка». – 2006. - С. 223. 4.Смирницкий Е.К. Экономические показатели промышленности. – 2-е изд., перераб. И доп. – М.: Экономика, 1980. – 432с.5.Мороз Л.І. Удосконалення збутової д іяльності підприємств з врахуванням математичного інструментарію маркетингу // Економічні науки. Серія “Економі ка та менеджмент»: Збірник наукових праць. Луцький національний технічний університет. – Випуск 7 (26). Частина 2. – Луцьк, 2010. – С. 286-294.