WEB-ресурс научно-практических конференций

Тімар І.В. , Мальцева М.Є.

Дніпропетровський національний університет ім. О. Гончара, Україна

ЕКОНОМІЧНА СУТНІСТЬ ПРИБУТКУ ТА ЙОГО ВЗАЄМОЗВ ’ ЯЗОК ІЗ РЕНТАБЕЛЬНІСЮ

В умовах ринкових відносин підприємство повинно прагнути не тільки до отримання максимального прибутку, але принаймні до того обсягу прибутку, який би дозволив йому не тільки міцно утримувати свої позиції на ринку збуту виробленої продукції, товарів (надання послуг, виконання робіт), але й забезпечувати динамічний розвиток його виробництва в умовах конкуренції.

У період становлення ринкових відносин в Україні значно зростає роль прибутку як джерела забезпечення інтересів держави, власників та персоналу підприємств. Тому однією з актуальних задач, яка постає перед керівниками підприємств, бухгалтерами, науковцями, є розробка і впровадження методів ефективного управлення формуванням прибутку в процесі господарської діяльності.

Прибуток як економічна категорія відображає кінцеву грошову оцінку виробничої та фінансової діяльності та є найважливішим показником фінансових результатів підприємницьких структур та їх фінансового стану.

Брігхем Є.Ф. вважає прибуток є однією з основних категорій товарного виробництва. Це передусім виробнича категорія, яка характеризує відносини, що складаються у процесі суспільного виробництва. [ 1]

П рибуток – це частина додаткової вартості продукту, що реалізується п ідприємством і яка залишається у нього після покриття витрат виробництва. На погляд Зайцева П.Л. прибуток – частина додаткової вартості, виробленої і реалізованої, тобто готової до розподілу. Підприємство отримує прибуток після того, як втілена у створеному продукті вартість буде реалізована і набере грошової форми. [ 2]

Додатковий продукт властивий усім суспільно-економічним формаціям і є однією з важливих умов їхнього успішного розвитку.

У загальному вигляді прибуток – це різниця між доходами від певної діяльності й витратами на її здійснення. Прибуток є визначальним критерієм ефективності господарювання.

В сучасний економічній літературі поняття «прибутку» має різні тлумачення.

Згідно до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємства» - прибуток для оподаткування – це різниця між скоригованими валовими доходами, валовими витратами за мінусом амортизаційних відрахувань. [ 3 ]

А.С. Булатова , що підприємницький доход (прибуток) – це частина, яка залишається у розпорядженні підприємства після виплати відсотків за отримані кредити. [ 4 ]

Таким чином, прибуток є об’єктивною економічною категорією. Тому на його формування вливають об’єктивні процеси, що відбуваються в суспільстві, у сфері виробництва й розподілу валового внутрішнього продукту.

На наш погляд, в сучасних умовах не слід віддавати перевагу одному тлумаченню прибутку. Необхідно розглядати різні ситуації його походження, які взаємно не виключають, а доповнюють одна одну.

На формування прибутку як фінансового показника роботи підприємства, який відображається в бухгалтерському обліку та звітності. Впливає встановлений порядок визначення фінансових результатів діяльності; обчислення собівартості продукції (робіт, послуг), загально виробничих витрат, визначення фінансових результатів від фінансової та інвестиційної діяльності, згідно до принципів організацій бухгалтерського обліку на підприємства та П(С)БО.

Отже, на формування абсолютної суми прибутку підприємства впливають його результати, тобто ефективність його господарської діяльності, сфера діяльності, галузь господарства, встановленні законодавчою базою умов облікового процесу формування фінансових результатів.

Співвідношення прибутку з авансованою вартістю або поточними витратами характеризує таке поняття, як рентабельність. У найзагальнішому розумінні рентабельність означає прибутковість або дохідність виробництва і реалізації продукції (робіт, послуг) чи окремих її видів; прибутковість різних галузей економіки.

Для розрахунку рівня рентабельності підприємства можуть використовувати: загальний прибуток; прибуток від реалізації продукції (робіт, послуг) – від основної діяльності. При цьому прибуток зіставляється з авансованою вартість, яку можна визначити в різних варіантах ( весь капітал підприємства, власний капітал, позиковий капітал, основний капітал та оборотний капітал).

На підставі вище викладеного можна зробити наступні висновки: по-перше, рентабельність безпосередньо пов’язана х отриманням прибутку, однак її не можна ототожнювати з абсолютною сумою отриманого прибутку; по-друге, рентабельність – відносний показник, рівень прибутковості вимірюється у відсотках; по-третє, різні варіанти рішень, що приймаються при визначенні прибутку, поточних витрат, авансованої вартості, для розрахунку рентабельності зумовлюють наявність значної кількості показників рентабельності.

Список використаних джерел

1. Брігхем Є.Ф. Основи фінансового менеджменту: Підручник: Пер. з англ. – К.: Молодь, 1997. -1000с.

2. Зайцев П.Л. Экономика промышленного предприятия. М.: ИНФРА – М., 1998г.

3. Закон України “Про податок на прибуток” від 28.12.94 р., №334/94-ВР (в редакції Закону України від 22.05.97 р., із змінами і доповненнями ) .// www.rada.ua , 2010р.

4. Жолонський Є. Фінансово-економічний аналіз бізнесу у промислових компаніях . – Х.: Фактор, 2007. – 320с.