WEB-ресурс научно-практических конференций

Поплевічева Н.Г.

Національний інститут стратегічних досліджень , Україна

УПРАВЛІННЯ РИЗИКАМИ У БАНКІВСЬКІЙ СФЕРІ , ЩО ПОВ’ЯЗАНІ З «ВІДМИВАННЯМ» КОШІВ

Реалії ХХІ ст. поставили перед національною системою державного управління ряд актуальних завдань, одним найважливіших серед яких є забезпечення та гарантування легального розвитку національної економіки та її «кровоносної системи» - банківської сфери. Розвиток глобалізаційних процесів, входження національної економіки до системи міжнародного поділу праці несе для кожної країни не тільки позитивні наслідки, але й ризики господарювання, і серед них – загострення проблем тінізації , фінансові махінації та відмивання коштів, фінансування тероризму тощо. Боротьба з такими негативними проявами в сучасних умовах є однією з прерогатив держави, що й обумовлює своєчасність наукового аналізу даної проблеми.

Основною інституційною структурою у світі, що розробляє політику боротьби з легалізацією коштів, набутих злочинним шляхом, та сприяє її виконанню на національному і міжнародному рівні є Група з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням коштів, отриманих злочинним шляхом, (« Financial Action Task Force on Money Laundering » - FATF). FATF розроблені Сорок та Дев’ять додаткових рекомендацій, які є міжнародними стандартами і становлять базову структуру спрямованих проти відмивання коштів заходів, що мають застосовуватися на загальносвітовому рівні.

Рекомендації Групи з розробки заходів по боротьбі з відмиванням коштів (FATF) містять формулювання, які надають право країнам дозволяти фінансовим установам використовувати так званий «підхід, заснований на оцінці ризику», для боротьби з відмиванням коштів та фінансуванням тероризму.

Підхід, заснований на оцінці ризику останнім часом використовується у багатьох сферах господарської діяльності. Зокрема, відповідно до вимог міжнародних документів зі стандартизації у 2007 році в Україні прийнято ряд нормативних документів, згідно яких заходи з регулювання ринку споживчих товарів та послуг базуються на аналізі ризиків, що виникають під час проведенні господарської діяльності з виготовлення та реалізації цих товарів та послуг.

Суть зазначеного підходу полягає у своєчасному виявлені ризиків (небезпек), що загрожують результатам діяльності і призводять до втрат, оцінка рівня цих небезпек за допомогою визначеної системи критеріїв і ознак та здійснення відповідних заходів, спрямованих на їх зменшення або усунення.

Банківська справа передбачає необхідність проведення операцій, пов'язаних з широким колом ризиків, зокрема кредитний ризик чи ризик неповернення боргу, процентний ризик або ризик відсоткових ставок, ризик ліквідності, ризики, пов’язані з валютними операціями (операційні, трансляційні (бухгалтерські), економічні), - ризики втрати депозитної бази тощо. В доповнення до кредитного ризику міжнародне кредитування включає в себе ризик неплатоспроможності суверенної держави, який, в свою чергу, породжений ризиками, пов'язаними з економічною, соціальною і політичною ситуацією в країні позичальника. У зв’язку з інтеграцією національної банківської системи до міжнародної фінансової системи особливої уваги набуває управління ризикам, пов’язаним з відмиванням коштів та фінансуванням тероризму.

З метою надання допомоги фінансовому сектору щодо запровадження « підходу, заснованому на оцінці ризику» для боротьби з відмиванням коштів та фінансування тероризму у 2006 році FATF створила Електронну підгрупу Робочої Групи FATF з проведення консультацій на базі підходу, заснованому на оцінці ризику (EAG). У 2007 році EAG розробила та представила на Пленарне засідання FATF в липні Посібник з оцінки та імплементації щодо впровадження підходу, заснованого на оцінці ризику [1].

В основі підходу, заснованому на оцінці ризику відмивання коштів та фінансування тероризму, покладений комплекс заходів щодо створення ефективної структури контролю для управління ризиками відмивання коштів та фінансування тероризму, що можуть бути виявлені.

FATF [1] визначає п’ять головних принципів, які повинні враховуватися країнами при розробці підходу, що ґрунтується на оцінці ризику відмивання коштів та фінансування тероризму:

1) усвідомлення і реагування на загрози та недоліки: національна оцінка ризику;

2) законодавча/регуляторна база, що сприяє впровадженню підходу, що ґрунтується на оцінці ризику;

3) розробка плану нагляду для підтримки підходу, заснованого на оцінці ризику;

4) визначення головних дійових осіб та забезпечення дотримання законності;

5) обмін інформацією між державним та приватним Сектором.

За термінологією, що використовується FATF, управління ризиками це процес, пов'язаний з відмиванням коштів та фінансуванням тероризму, який включає: а) визначення наявності ризиків; б) здійснення оцінки ризиків; в) розробку стратегії управління та зменшення виявлених ризиків [1].

Отже, перший етап управління потенційними ризиками відмивання коштів вимагає від надавачів фінансових послуг чіткого усвідомлення (ідентифікації) ризиків. Ризики відмивання коштів та фінансування тероризму можуть бути визначені за допомогою різних ознак, які можливо згрупувати за категоріями. EAG виділяє такі найбільш поширені категорії ознак ризику пов’язані з: країною або територією, клієнтом та товаром/послугою [1].

Наступним етапом є оцінка потенційних ризиків відмивання коштів та фінансування тероризму, за допомогою критеріїв. До складу цих критеріїв можуть входити як окремі ознаки категорій, так і їх сукупність. Результатом загальної оцінки ризику, що базується на аналізі кожного клієнта за визначеними критеріями, є визначення ступеню ризику (низька, середня або висока) того, що фінансова операція пов’язана з відмиванням коштів або фінансуванням тероризму.

Процес управління ризиками відмивання коштів та фінансування тероризму охоплює всі види банківських послуг, а також всі групи клієнтів та їх фінансові операції. Результатом цього процесу має бути прийняття відповідних управлінських рішень щодо впливу на рівень уразливості банку до таких ризиків.

Звітування про підозрілі операції або діяльність є визначальним для можливості країни використовувати фінансову інформацію для боротьби з відмиванням коштів, фінансуванням тероризму та іншими фінансовими злочинами.

Однак, застосування підходу, що ґрунтується на оцінці ризику відмивання коштів та фінансування тероризму у банківській сфері, не є обов’язковим. Країни повинні самостійно прийняти рішення щодо того, чи потрібно їм застосовувати підхід, що ґрунтується на оцінці ризику, а саме на ризиках відмивання коштів та фінансування тероризму з урахуванням стану та особливостей національної економіки.

В Україні запровадження підходу, що ґрунтується на оцінці ризику відмивання коштів та фінансування тероризму законодавчо не закріплено.

Діючий в Україні Закон «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом» [3] зобов’язує установи, що здійснюють фінансові операції надавати Уповноваженому органу з питань фінансового моніторингу інформацію про фінансову операцію у випадку, коливиникають мотивовані підозри, що така операція здійснюється з метою легалізації (відмивання) доходів. Цим же законом визначені обов’язковість виявлення банками операцій, що підлягають обов'язковому фінансовому моніторингу, та інших фінансових операцій, що можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів (внутрішній фінансовий моніторинг), а також ознаки фінансових операцій, що підлягають державному та внутрішньому фінансовому моніторингу.

Разом з тим, обов’язок щодо оцінки ризику відмивання коштів та фінансування тероризму на установи, що здійснюють фінансової операції не покладено.

Також українським законодавством досі не визначено понятійного апарату щодо «управління ризиками», «оцінки ризиків», не класифіковано критеріїв оцінки ризику відмивання коштів та фінансування тероризму, хоча відповідні законопроекти неодноразово подавались на розгляд Верховній Раді України.

Випереджаючі події, враховуючі вимоги FATF, спеціально уповноваженим органом з питань фінансового моніторингу України – Державним комітетом фінансового моніторингу України розроблені Методичні рекомендації щодо організації внутрішнього фінансового моніторингу в банках із застосуванням підходу, заснованого на ризиках [2].

Згідно цих Рекомендацій, зокрема класифіковано категорії ознак ризиків відмивання коштів та фінансування тероризму, а саме [2]:

- загрози країн, – стосуються певних ознак, які свідчать про те, що загрози країн становлять підвищений ступень ризику;

- тип клієнта - стосуються ідентифікаційної інформації про клієнта (осіб, пов’язаних з ним – засновників, власників, членів родини, бенефіціарів тощо)

- вид продуктів (товарів, фінансових операцій чи послуг) – стосуються можливостей використання для відмивання доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму тих послуг, за якими звертається клієнт.

Крім того, вищезазначені Методичні рекомендації містять окремі приклади оцінки ризиків відмивання коштів та фінансування тероризму у банківській сфері.

Таким чином на сьогоднішній день залишаються не вирішеними наступні питання щодо управління ризиками відмивання коштів та фінансування тероризму у банківській сфері:

1. Приведення у відповідність до вимог міжнародних організацій законодавчої бази в частині:

- визначення понятійного апарату щодо управління та оцінки ризиків відмивання коштів та фінансування тероризму;

- покладення на установи, що здійснюють фінансової операції обов’язку щодо управління ризиками легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму з урахуванням: результатів ідентифікації клієнта; послуг, що надаються клієнту; аналізу операцій, проведених ним та їх відповідності фінансовому стану та суті діяльності клієнта;

- надання повноважень спеціально уповноваженому органу з питань фінансового моніторингу щодо затвердження типових ознак ризиків відмивання коштів та фінансування тероризму і критеріїв їх оцінки.

2. Затвердження та постійне оновлення типових ознак ризиків відмивання коштів та фінансування тероризму, критеріїв їх оцінки спеціально уповноваженим органом з питань фінансового моніторингу.

3. Проведення методично-навчальних заходів працівників банківської сфери щодо запровадження щодо запровадження « підходу, заснованому на оцінці ризику» для боротьби з відмиванням коштів та фінансування тероризму.

Список використаних джерел:

1. Група з розробки заходів по боротьбі з відмиванням коштів (FATF) «Посібник з питань підходу, заснованому на оцінці ризику, в боротьбі з відмиванням коштів та фінансуванням тероризму», 2007р. – http://www. sdfm.gov.ua /

2. Наказ Державного комітету фінансового моніторингу від 09.10.2009 р. N 143 «Про затвердження деяких Методичні рекомендації щодо організації внутрішнього фінансового моніторингу в банках із застосуванням підходу, заснованого на ризиках»– http://www. sdfm.gov.ua /

3. Закон України “Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом” від 28.11.2002 № 249-IV .