WEB-ресурс научно-практических конференций

Попова В.Д.

Запорізька державна інженерна академія , Україна

ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА З ПОГЛЯДУ ЛОГІСТИЧНОЇ КОНЦЕПЦІЇ УПРАВЛІННЯ

В умовах твердої конкуренції ефективність функціонування підприємств характеризується здатністю постійно адаптуватися до змін навколишнього середовища. Із цих позицій багатьма сучасними вченими ефективність роботи підприємства оцінюється ступенем адаптації його потенціалу до зовнішніх змін.

Адаптація (з лат. adaptatio) - пристосування до реальних умов. Чим вище рівень адаптації, тим надійніше система, тим вище ступінь її виживаності й ефективності.

В економічній літературі трактування терміна «адаптація»

розрізнюється. Деякі автори вважають, що «адаптація - пристосування економічної системи і її окремих суб'єктів, працівників до умов, що змінюються, зовнішнього середовища, виробництва, праці, обміну, життя». З погляду маркетологів, адаптація - це одна із ключових функцій маркетингу, що забезпечує стійке існування й розвиток підприємства, фірми, організації шляхом узгодження інтересів, цілей, які відповідають суб'єктам і його навколишнього соціально-економічного середовища . На нашу думку, стосовно до економічних систем адаптацію можна трактувати як механізм економічних і соціальних регулювань, що дозволяють системі зберігати (змінювати) напрямок і темп розвитку незалежно від впливу зовнішніх факторів.

Відносно до п ідприємства адаптація означає процес приведення з мінімумом витрат часу й ресурсів фактичного стану потенціалу підприємства до необхідного з метою виживання й одержання переваг перед конкурентами.

Звідси й ефективність підприємства повинна визначатися ступенем адаптивності фактичного стану потенціалу підприємства до необхідного, тобто базуватися на концепції «фактичний ефект / потенційний ефект». При цьому приведення потенціалу промислового підприємства до зовнішніх вимог повинно забезпечуватися за наступними ознаками: номенклатура, якість й обсяг виробленої продукції, строки її поставки в необхідні місця реалізації, а також ціни, що забезпечують економічний розвиток підприємства в розглянутих умовах .

Забезпечити високий ступінь адаптації промислового підприємства до змін зовнішнього середовища можна тільки за рахунок реалізації його емерджентних властивостей. Слід зазначити, що емерджентність або системний ефект, як властивість системи виконувати задану цільову функцію, реалізується повною мірою тільки логістичною системою в цілому, а не окремими її ланками або підсистемами.

Стосовно до промислового підприємства, як складній штучній системі, в якості елементів системи можна виділити сфери його господарської діяльності: постачання, виробництво, збут. Самі по собі такі підсистеми не можуть дати якого-небудь ефекту, крім витрат, пов'язаних з їхнім функціонуванням. Але ефектом може виступати зміна витрат як всієї системи, так й її підсистем. У цьому випадку створення гнучких зв'язків між підсистемами підприємства дозволяє домогтися максимального ефекту по підприємству в цілому - мінімум витрат у кожній з підсистем.

Наявно, що найкращий економічний результат функціонування промислового підприємства не може бути отриманий при акценті на одну зі сфер його діяльності. Тільки створення гнучких зв'язків між елементами системи, заснованих на належній економічній взаємозалежності між ними, дозволяє домогтися максимального ефекту системи в цілому.

Виходячи з того, що логістика розглядає підприємство як систему взаємозалежних потоків й її предметом виступають потокові процеси і їхня оптимізація, можна припустити, що підприємство функціонує ефективно тоді, коли оптимально функціонують потоки. Звідси можна укласти, що ефективність виробництва можна представити як ступінь оптимізації потоків застосовуваних обмежених ресурсів.

При цьому оптимізація має на увазі узгодження суперечливих економічних інтересів підрозділів підприємства і, у першу чергу, ланок його логістичного ланцюга з метою максимальної реалізації економічного потенціалу підприємства.

Якщо основним потоком промислового підприємства є матеріальний потік, то й погоджувати суперечливі інтереси підрозділів підприємства можна за допомогою оптимізації його матеріального потоку. Іншими словами, рішення проблеми ефективності роботи підприємства складається в проведенні комплексу мер з забезпечення оптимального рівня функціонування його матеріального потоку в логістичному ланцюзі в умовах зовнішнього середовища, що постійно змінюється.

Відповідно до принципу подвійності процесів споживання застосовуваних ресурсів проблему оптимізації матеріального потоку підприємства необхідно вирішувати у двох взаємозалежних напрямках:

• оптимізація руху матеріального потоку;

• оптимізація використання матеріального потоку.

Можна також припустити, що оптимізація витрат на рух матеріального потоку в логістичному ланцюзі підприємства приводить і до оптимізації часу проходження матеріального потоку по логістичному ланцюзі. Тим самим досягається оптимізація тривалості господарського циклу підприємства. Оптимізація руху хоча й є першочерговим завданням, але це не вирішує завдання оптимізації матеріального потоку в цілому, тому що не враховує проблему використання застосовуваних ресурсів.

Співвідносячи фактично досягнутий економічний ефект підприємства з економічним потенціалом або оптимальним економічним ефектом, що відображає ціль його функціонування, можна судити про ступінь реалізації мети підприємства й, тим самим, про ступінь ефективності його функціонування. «В умовах ринкової економіки виживаність підприємств, завоювання ними конкурентних переваг можливо лише за умови їх обов'язкової безперервної організаційно-технічної перебудови з метою наближення реально існуючого виробництва до його оптимального проекту, що відповідає досягнутим рівням знань, техніки, технології, організації й управління виробництвом» .

Виходячи зі сказаного можна укласти, що логістичний характер при розгляді сутності економічної ефективності виявляється при формуванні оптимального економічного ефекту, що містить у собі не тільки ефект від оптимізації використання обмежених ресурсів, але й економічний ефект від оптимізації руху матеріального потоку підприємства. Таким чином, логістичний критерій економічної ефективності в повному обсязі виражає принципи економічної динаміки підприємства і його виробничого процесу.

Список використаних джерел:

1. Инютина К.В., Квашнин Б.С., Суслов О.В. Основы логистики. - СПб.: Изд-во СПбГУЭФ, 1999. - 40с.

2. Логистика: Учеб. пособие / Под ред. Б.А. Аникина. – М.: ИНФРА-М, 1999. - 327 с.

3. Неруш Ю.М. Логистика: Учебник. - 4-е изд., перераб. и доп. – М ТК Велби, Изд-во Проспект, 2006. – 520 с.

4. Райзберг Б.А., Лозовский Л.Ш., Стародубцева Е.Б. Современный экономический словарь. - М.: Инфра-М, 2006.

5. Титов В.И. Экономика предприятия : учебник /В.И. Титов. — М. : Эксмо, 2008. — 416 с.

6.Фатхуддинов Р.А. Управление конкурентоспособностью организации: Учебник. - 2-е изд., испр.и доп. – М.: Эксмо, 2005. – 544 стр.