WEB-ресурс научно-практических конференций

Скавронська І.В.

Тернопільський національний економічний університет , Україна

ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ЩОДО ВИЗНАЧЕННЯ ПОЗИТИВНИХ ЕКОНОМІЧНИХ ЕФЕКТІВ ПРОВЕДЕННЯ МІЖНАРОДНИХ СПОРТИВНИХ ЗАХОДІВ

Актуальність. Кінець ХХ ст. – початок ХХІ ст. характеризується новими напрямами і тенденціями в міжнародному туризмі, які проявляються масовими подорожами людей в інше середовище з метою активного проведення часу і відпочинку, відвідуючи міжнародні спортивні, музичні та інші заходи.

Міжнародні спортивні події, як Олімпійські Ігри, світові і європейські чемпіонати з футболу та інших видів спорту тощо, сьогодні є чи не найпопулярнішіми серед населення і приваблюють у країну їх проведення тисячі прихильників з усіх куточків світу. Транскордонне переміщення людських потоків супроводжується міжнародним рухом капіталу у формі інвестицій і валютних платежів за товари і послуги, товарів, технологій і т.д., що призводить до виникнення певних як негативних, так і позитивних економічних ефектів в середині приймаючої країни. Варто правильно окреслити саме позитивні економічні ефекти з метою визначення доцільності проведення відповідних міжнародних спортивних заходів у тій чи іншій країні, в чому і полягає актуальність даної теми.

Виклад основного матеріалу. В сучасній літературі багато йдеться про економічну ефективність проведення міжнародних спортивних заходів, тоді як про ефекти говорять мало і практично їх не розрізняють. Тому варто звернути увагу, на різницю між термінами “ефект” і “ефективність”. Обидва ці поняття походять від лат. effectus – виконання, дія, вплив, результат, але мають різне значення. Так, “ефект” визначається як результат, наслідок яких-небудь причин, сил, заходів, дій [1] . А поняття “ефективність” розуміємо як здатність забезпечувати результативність (ефект) процесу, проекту тощо, яку обчислюють як відношення ефекту (результату) до витрат, що забезпечили цей результат [1] .

Перш за все, варто відзначити, що підготовка до відповідних міжнародних спортивних подій призводить до великих прямих і непрямих інвестицій (чи доходів) та зростаючого споживання в середині приймаючої країни. Прямі грошові надходження охоплюють інвестиції у спортивне обладнання, безпосередню організацію заходу і витрати туристів. Туристичні витрати становлять оплату готелів, харчування, транспорту і т.д. В результаті дохід туристичних підприємств – виручка від продажі туристам товарів та надання послуг, а дохід міста/країни – це в основному податки, одержані з цієї виручки, що залишаються у розпорядженні міста/країни. Непрямі – виникають в результаті інвестування житлового будівництва, телекомунікацій, транспорту.

Разом з тим спостерігається виникнення так званого стимульованого доходу, що утворюється із заробітної платні персоналу, зайнятого в туристичній індустрії. Більша частина заробітної плати витрачається на купівлю товарів і послуг, що постачаються місцевими підприємствами, які, в свою чергу, виплачують заробітну плату своїм працівникам, а частину цієї заробітної плати знову витрачається на придбання товарів і т.д [2, c .27]. У результаті рециркуляції (тобто обороту) доходів, їх загальний вплив на економіку міста чи країни значно більший, ніж від поточних “ прямих ” витрат туристів. Такий ефект вимірюється коефіцієнтом доходів від туризму чи мультиплікатором. Мультиплікатор доходів є одним із видів туристичного мультиплікатора, який, крім того, містить й інші види, а саме мультиплікатор зайнятості, який характеризує кількість робочих місць, створених за рахунок додаткових витрат туристів, та мультиплікатор виробництва і продажу. Мультиплікатор виробництва характеризує об ’ єм додаткового виробництва за рахунок збільшення туристичних витрат. Тоді як мультиплікатор продажу вимірює додаткові обсяги продажу в результаті збільшення витрат туристів [3, c . 63] .

Важливим наслідком проведення міжнародних спортивних заходів є створення нових робочих місць в країні, тобто підвищення рівня зайнятості населення. Це дуже важливо для країн з високим рівнем безробіття, оскільки з’являється брак працівників у зв’язку із прибуванням іноземних відвідувачів. Разом з тим, відбувається стимулювання розвитку слабких в економічному відношенні регіонів. Так, великі інвестиції в розбудову туристичної інфраструктури – готелів, ресторанів, торгових центрів, аеропортів тощо, необхідних для багаточисельних відвідувачів, – призводять до розвитку як великих міст, так і провінцій країни. Також варто взяти до уваги й інвестиції, які залучаються у супутні галузі народного господарства: сільське господарство, виробництво товарів широкого вжитку і т.д., що позитивно впливає і на розвинуті регіони країни, і на територіїї, що потребують капіталовкладень.

Ще одним позитивним ефектом організації міжнародних спортивних заходів є те, що туристи змушені сплачувати податки, як і більшість населення. На додаток до звичайного податку з продажів, туристи інколи платять і менш прямі податки: аеропортні збори, в ’ їздний і митний збір. Крім податків, що сплачуються відвідувачами, місцеві жителі також сплачують податки. Таким чином, в результаті проведення спортивного заходу, підвищуються доходи регіону чи країни за допомогою оподаткування. Економічний ефект у такому випадку – багаторівневий. В результаті туристичної діяльності створюється бюджетний ефект – результат поповнення бюджетів різних рівнів за рахунок податкових надходжень [4, c . 135] .

Висновки. Отож, серед позитивних ефектів, які виявляються в результаті організації і проведення міжнародних спортивних заходів у місті чи країні є:

залучення капіталу у тому числі й іноземного;

збільшення грошового потоку у місто зокрема чи країну загалом;

створення робочих місць;

регіональний розвиток;

підвищення попиту на сільськогосподарську продукцію і товари місцевого виробництва;

бюджетний ефект.

Список використаних джерел:

1. Сучасний тлумачний словник української мови/ За заг. ред. Н.П. Дубічинського. - Х.: ВД “Школа”, 2008. – 1008 с.

2. Квартальнов В.А. Туризм: Учебник. – 2-е изд., перераб. – М.: Финансы и статистика, 2006. – 336 с.

3. Туризм и гостиничное хозяйство: Учеб. пособие. 2-е изд. – М.: ИКЦ “МарТ”; Ростов н/Д: Издательский центр “МарТ”, 2005. - 352 с.

4. Боголюбов В.С. Экономика туризма: Учеб.пособие для студ. высш. учеб. заведений / В.С.Боголюбов, В.П.Орловская. – М.: Академия, 2005. – 192 с.