ПЕРСПЕКТИВНІ ФОРМИ ІНВЕСТИЦІЙ В ОСВІТНІЙ РЕСУРС

IV Международная научно-практическая конференция молодых ученых и студентов «Стратегия экономического развития стран в условиях глобализации» (Днепропетровск, 15-16 марта 2013г.)

VIII Международная научно-практическая Интернет-конференция «Альянс наук: ученый – ученому» (28–29 марта 2013г.)

Региональная студенческая научно-практическая конференция «Актуальные исследования в сфере социально-экономических, технических и естественных наук и новейших технологий» (Днепропетровск, 4?5 апреля 2013г.)

V Международная научно-практическая конференция «Проблемы и пути совершенствования экономического механизма предпринимательской деятельности» (Желтые Воды, 4?5 апреля 2013г.)

Всеукраинская научно-практическая конференция «Научно-методические подходы к преподаванию управленческих дисциплин в контексте требований рынка труда» (Днепропетровск, 11-12 апреля 2013г.)

VІ Всеукраинская научно-методическая конференция «Восточные славяне: история, язык, культура, перевод» (Днепродзержинск, 17-18 апреля 2013г.)

VIII Международная научно-практическая Интернет-конференция «Спецпроект: анализ научных исследований» (30–31 мая 2013г.)

Всеукраинская научно-практическая конференция «Актуальные проблемы преподавания иностранных языков для профессионального общения» (Днепропетровск, 7–8 июня 2013г.)

V Международная научно-практическая Интернет-конференция «Качество экономического развития: глобальные и локальные аспекты» (17–18 июня 2013г.)

IX Международная научно-практическая конференция «Наука в информационном пространстве» (10–11 октября 2013г.)

V Научно-практическая Интернет-конференция "АЛЬЯНС НАУК: УЧЕНЫЙ – УЧЕНОМУ" (25-26 февраля 2010 года)

К.е.н . Сафонова В.Є.

Інститут вищої освіти АПН України

ПЕРСПЕКТИВНІ ФОРМИ ІНВЕСТИЦІЙ В ОСВІТНІЙ РЕСУРС

Не дивлячись на те, що в порівнянні з 90-ми рр. зросла частка інвестицій з позабюджетних джерел, основним інвестором вищої освіти все ж таки продовжує залишатися держава, частка витрат якої теж продовжує зростати. Основною причиною зростання витрат держави є впровадження нових технологій в освітній процес, знос основних засобів, оновлення бібліотечного фонду. Тому питання пошуку перспективних форм інвестицій в освітній ресурс є вельми актуальним. За більшим рахунком потенційні роботодавці мало задіяні в процесі інвестування вищої освіти і формуванні замовлення на підготовку потрібних фахівців. Вузи в основному випускають фахівців за тими напрямами, які престижні серед абітурієнтів і їх сімей і не підкріплені ринковим попитом.

Розробка і впровадження нових форм інвестицій в освітній ресурс (табл. 1) активно обговорюються в науковому колі. В їх числі два крупні напрями: «Державні іменні фінансові зобов’язання (ДІФЗ)» і «Поворотні державні субсидії» на здобуття вищої освіти [1]. Окрім вказаних напрямів способи виділення бюджетних коштів можуть бути представлені і в таких формах, як державні програми, регіональні програми, прямі інвестиції частини поточних витрат вузів.

Таблиця 1. Перспективні форми інвестицій в освітній ресурс

Форма	Опис	Переваги	Недоліки
Освітній кредит	Надання студентам освітніх кредитів банками і державних субсидій	Перекладення частини інвестицій на споживача, різноманітність форм кредитів (аж до безвідплатного). Дозволяє частково оплачувати освіту, що здобувається	Проблема визначення державних нормативів на одного студента. Висока процентна ставка банків. Відсутність державних гарантій. Гарантійне забезпечення кредиту ліквідними активами Короткий термін кредитування.
Державні іменні фінансові зобов’язання (ДІФЗ)	Трансферт, що вибірково видається студентові і який дозволяє йому здійснювати вільний вибір на ринку освітніх послуг	Розширення доступності освіти для малозабезпечених сімей, гарантії з боку держави	Відсутність прозорості фінансування, можливість перекосу у бік окремих спеціальностей
Договір на підготовку фахівців від організацій	Абітурієнт укладає два договори, перший – з організацією, другий - з кредитною організацією	Можливість контролювати навчальний процес замовником, гарантованість працевлаштування	Відсутність налагодженого механізму взаємодії вуз-студент-організація-кредитна організація
Медико-соціальне і довгострокове страхування	Страхування життя батьків майбутніх абітурієнтів	Можливість накопичення достатньої для здобуття освіти суми, страховий захист від ризику смерті батьків з будь-якої причини	Відсутність нормативної і законодавчої бази, нерозвиненість ринку страхових освітніх послуг
Освітній вексель	Цінний папір вузу, вартість якого відповідає вартості річного (іншого терміну) навчання студента	Дозволяє оплачувати будь-які форми і рівні навчання	Необхідність жорсткого контролю за випуском векселів і їх обліком
Позабюджетна стипендія	Стипендії, гранти, субсидія на житло, що виділяються під час навчання за рахунок комерційної діяльності вузу	Підвищення мотивації студента, перекладення частини державних інвестицій на вуз	Необхідність пошуку додаткових джерел доходу для вузу
Залучення організацій до інвестування НДД вузу	Інтеграція наука-вуз-виробництво	Прискорення НТП, підвищення інноваційного потенціалу, підвищення працевлаштування, підвищення якості освіти	Відсутність інтегрованих науково-дослідних (НД) комплексів, єдиної наукової бази даних (БД), системи моніторингу інноваційного потенціалу

Перераховані форми інвестицій широко використовуються в світовій практиці більшості країн. Україна сьогодні стоїть на шляху реформування структури вищої освіти, у тому числі створення нової системи фінансування, де основна увага приділяється залученню інвестицій з позабюджетних джерел. Основною проблемою, що не дозволяє перейти до позабюджетного фінансування, є нерозвиненість фінансових механізмів на ринку освітніх послуг, відсутність законодавчої бази, регулюючої фінансові взаємовідносини учасників процесу інвестування освіти.

Отже, у сфері вищої освіти відбуваються складні процеси адаптації до ринкового середовища. Принцип багатоканальності фінансування повинен входити в повсякденну практику роботи вузів.

При цьому частка доходів з позабюджетних джерел зростає і у ряді вузів починає перевищувати розміри бюджетного фінансування. Тому разом з методами державної дії ефективним інструментом регулювання системи освіти повинно стати використання принципів маркетингу.

Слід також відзначити, що реалізація спільного інвестування сфери вищої освіти буде можлива за умови відповідності структури і змісту професійної підготовки фахівців сучасним потребам економіки.

Отже, сучасна система інвестування в освітній ресурс на основі теорії людського капіталу має бути орієнтована:

- на розширення джерел інвестицій, їх диверсифікацію;

- зміну набору використовуваних інструментів інвестування;

- створення універсальної комплексної системи оцінки ефективності використання інвестицій;

- зростання економічної самостійності освітніх установ.

Список використаних джерел:

1. Балыхин Г.А. Субсидии в сфере образования ? перспективный инструмент государственной политики / Г.А. Балыхин и др. // Высшее образование сегодня. ? 2002. ? №6. ? С. 2-5.

WEB-ресурс научно-практических конференций

Навигация

Наши конференции

Подписка