WEB-ресурс научно-практических конференций

Мельникова О.А.

Східноукраїнський національний університет ім. В.Даля , Україна

ПОЗИЦІОНУВАННЯ ІНДУСТРІАЛЬНОГО СЕКТОРА В ЕКОНОМІЦІ ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Індустріальний сектор Луганської області має велике значення для економіки регіону і є складним багатогалузевим комплексом, з ведучими галузям важкої промисловості, частка якого в об'ємі валового суспільного продукту складає три чверті. У промисловості регіону зайнято 2880 осіб і в структурі випуску всієї продукції Луганського регіону, переробна промисловість складає 56,5%, а добувна – 11,1% [3].

Провідні галузі промисловості Луганської області формувалися виходячи з особливостей ресурсного забезпечення регіону, яке характеризується наявністю вугільних запасів, які налічують десятки мільярдів тонн. Тільки 60 з 330 млрд. тонн вугільних запасів Луганської області мають робочу товщину від 0,45м до 0,5м. Найбільш поширена товщина вугільних пластів високої якості в області - 0,75 м-1,0м . [1].

Дві третини складають антрацит і інше енергетичне вугілля, третина - вугілля, що коксується . Крім того, в багатьох районах області широко зустрічаються різні види будівельних матеріалів, мінеральні води, і залежи природного газу. У зв’язку с чим, область займає провідне монопольне місце в Україні по багатьом видам промислової діяльності: видобутку кам'яного вугілля, первинної обробки нафти, випуску нафтопродуктів, азотних добрив, кальцинованої соди, синтетичних смол і пластмас, скла.

Історично склалося, що провідні позиції в індустріальному секторі Луганської області складає паливно-енергетичний комплекс, основна роль в якому належить підприємствам добувної промисловості.

У області функціонують такі промислові вузли: Луганський, який спеціалізується на машинобудуванні, металообробці і легкій промисловості; Алчевсько-Стахановській, який, базується на підприємствах вугільної, машинобудівної та металургійної промисловості; Лисичансько -Рубіжансько-Сєверодонецькій що спеціалізуються на підприємствах хімічної таі нафтохімічної промисловості.

Вугільною промисловістю Луганщини щорічно здобувається близько 18 млн.тонн вугілля – регіон є здобувачем 40% всього українського енергетичного вугілля. Трудові ресурси галузі складають 115 тис.осіб – 38% зайнятих в промисловості області.

Нафтопереробна галузь забезпечує 39,3% первинної обробки нафти і випуску нафтопродуктів в країні, зокрема 44,9% виробництв бензину і 33,9% виробництв дизельного палива. Крім того, в Луганській області знаходиться найбільший в Україні нафтопереробний завод ВАТ "ЛиНОС", м. Лисичанськ, потужність якого складає 16 млн. тонн продуктів нафтопереробки в рік.«ЛиНОС» був придбаний «ТНК-Україна» у липні 2000 року. У галузі задіяні 4 тис.осіб [1].

В регіоні починаючи з 60-х рр. розвивається і газова промисловість, яка характеризується наявністю дрібних родовищ газу, запаси яких складають 1 до 6-7 мільярдів кубометрів. Крім того, на території регіону знаходяться близько 10-ті родовищ природного газу, здобич на кожному з них вже найближчими роками може досягти 20-30 мільйонів кубометрів. В даний час, на Луганщині щорічно здобувається близько 400 млн. куб. м. природного газу [2].

Електроенергетична галузь виробляє 40% енергії, яка розходиться в Луганській області. Електроенергетика базується на місцевому вугіллі і газі і включає Луганську ГРЕС потужністю 2 млн. 400 тис. кВт, Лисичанську, Северодонецьку і Штеровську ТЕЦ.

У машинобудування області зосереджена шоста частина промислових підприємств регіону. Область входить до числа провідних регіонів України по виробництву складної і високотехнологічної продукції, включаючи електронно-обчислювальні комплекси, дизель- і електропоїзди, залізничні транспортери, металоріжучі верстати, гірничо-шахтне і збагачувальне устаткування, електродвигуни, автомобілі, сільськогосподарську техніку.

Металургія міста представлена 6 підприємствами, питома вага яких в промисловому виробництві складає 6,6%. Серед них: ЗАТ "Луганський трубний завод", АОЗТ "Луганський завод "Сантехдеталь", ЗАТ "Сплав-10" і т.д. Чорна металургія Луганської області працює на базі коксохімічної промисловості (Стаханов, Алчевськ), збагаченим залізняком з Кривого Рогу, марганцевою рудою з Нікополя, використовуючи флюси і вогнетриви Донецької області. На даний час намітилися позитивні тенденції в зростанні частки Луганської області в Україні по прокату – в 2006 р. – 6,9%, в 2007 р. – 10,6%, в 2009 р. – 12,5%. А також, у виробництві чавуну – в 2006 р. – 14,2, в 2007 р. – 15,7%, в 2008 р. – 17,1%. Так, у 2008 р. виробництво чавуну склало 3,8 млн. тонн, а прокат готовий чорних металів – 2,6 млн. тонн. [4].

У зв'язку з цим, експортно-імпортний потенціал Луганської області формується в значній мірі за рахунок чорної металургії (метали і вироби з них - 52,8%), а в структурі експорту металопродукція займає найбільшу питому вагу. Так, наприклад, Луганський трубопрокатний завод експортує близько 100 марок низьколегованих маломагнітних неіржавіючих сталей на підприємства країн СНД, Східної Європи, Індії, Ірану, Туреччини [31].

У Луганській області добре розвинена хімічна промисловість, яка забезпечує по Україні 12,3% азотних добрив (мінеральних добрив – 284,3 тис. тонн), 22% кальцинованої соди, 39,1% - синтетичних смол і пластмас. Так, наприклад, Рубежанський казенний хімічний завод «Зоря» - один з найбільших виробників хімічної продукції, випускає 48 найменувань продукції. Частка експорту складає 45% в загальному об'ємі реалізації. Продукція «Зорі» поступає в 32 країни миру: Німеччину, Фінляндію, Індію, Китай, Туреччину, Болгарію, США, Швейцарію, Великобританію [3].

У теж час, економічна криза в Україні негативно вплинула на розвиток індустріального сектора Луганської області. Так, у 2008 р. фінансовий результат від звичайної діяльності до оподаткування промислових підприємств склав 1205,4 млн. грн. збитку, в той час, як у 2007 р. цей показник складав 697,2 млн. грн. прибули. У 2007 р. кількість збиткових підприємств в індустріальному секторі регіону складала 33,3% від загальної чисельності, а в 2008 р. – вже 39,6%. Рентабельність промислових підприємств регіону в 2007 р. була на рівні 1,6%, в 2008 р. – (-0,5%). Наприклад, з 138 підприємств вугільної промисловості - 69 підприємств знаходяться у стадії ліквідації, реорганізації і банкрутства, а галузь дає 50% всіх збитків. Негативні тенденції торкнулися також і інноваційно-інвестиційній діяльності промислових підприємств Луганщини: індекс інвестицій в основний капітал у 2007 р. склав 154,5%, а у 2008 р. – тільки 70,6% по відношенню до попереднього року. Скоротилася і кількість інноваційно активних підприємств індустріального сектора регіону з 11,3% у 2007 р., до 10,2% - у 2008 р. [3].

У зв'язку з цим, на даний час, особливої уваги заслуговує розробка науково-методичного і практичного забезпечення розвитку індустріального сектора Луганської області, заснованого на комплексній оцінці поточного стану, з урахуванням тенденцій розвитку і історичних особливостей промисловості регіону.

Список використаних джерел:

1. Головне управління статистики у Луганській області. - http://www.lugastat.lg.ua/

2. Наукова та інноваційна діяльність в Луганської області: статистичний збірник / Ред. Г.М. Погорєлової. – Луганськ: Головне управління статистики у Луганській області, 2009. - 129 с.

3. Статистичний щорічник Луганської області за 2008 рік. Частина 1.: статистичний збірник / Ред. С.Г.Пінієва. – Луганськ: Головне управління статистики у Луганській області, 2008. - 382 с.