WEB-ресурс научно-практических конференций

Пєскова Н.В.

Дніпропетровський національний університет ім. О. Гончара , Україна

ВИЗНАЧЕННЯ ПРІОРИТЕТНИХ НАПРЯМІВ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

Роль науки в XXI столітті значно підвищується. На сьогодні вже не диво, що будь-яке суспільство розвивається більш прогресивно тоді, коли в ньому належним чином використовуються здобутки наукової діяльності. Наука є основою сучасного прогресу держави незалежно від політичного устрою, економічного розвитку тощо. Провідні держави світу виділяють із державного бюджету на її розвиток дедалі більші кошти. Крім того, чималі капіталовкладення у наукові дослідження роблять компанії та фірми. На жаль, Україна нині вимушена витра­чати досить значні кошти на поточні соціальні програми, тому на наукову діяльність залишається зовсім мало.

Національні інтереси України вимагають негайних та ефективних заходів, спрямованих на збереження її науково-технологічного потенціалу, забезпечення ефективного його використання в економічному та соціальному розвитку. На сьогодні вплив держави на наукову галузь визначає нормативно-правова база державного управління у сфері науки. Необхідно вирізняти такі основні напрями державного регулювання у сфері науки: визначення пріоритетних напрямів наукових досліджень, державне фінансування наукових досліджень, сприяння інноваційній діяльності, соціальний та правовий захист науковців.

Щодо визначення пріоритетних напрямів наукових досліджень, то, по-перше, треба відмітити те, що держава не в змозі підтримувати всі наукові дослідження у повному обсязі. Тут питання не тільки в значних матеріальних витратах, але й в ефективності розподілу бюджетних коштів.

Згідно з чинним законодавством головним центральним органом виконавчої влади у сфері науково-технічної та інноваційної діяльності визначено Міністерство освіти і науки України, яке здійснює координацію та нормативно-методичне забезпечення реалізації державної інноваційної політики.

З метою оптимізації підтримки вітчизняної науки доцільно визначатися з тими науковими напрямами, які здатні забезпечити суттєві позитивні наукові результати чи значну користь практиці. Це питання вирішується за допомоги наукової і науково-технічної експертизи. Дану процедуру виконує спеціально уповноважений заклад експертизи, який було створено при МОН України. Саме Державне підприємство «Український державний центр науково-технічної та інноваційної експертизи» (наказ МОН України № 733 від 20.12.2002 р.) здійснює відбір та експертизу нових проектів. Треба також відмітити, що постійно триває вдосконалення даної організації відповідно до європейських вимог.

Згідно з Законом України «Про наукову і науково-технічну експертизу» від 1995 року обов’язковій науковій і науково-технічній експертизі підлягають: державні цільові наукові та науково-технічні програми; міждержавні наукові та науково-технічні програми, що реалізуються на підставі міжнародних договорів України в межах її території; галузеві та міжгалузеві програми у сфері наукової та науково-технічної діяльності; інноваційні програми та проекти державного значення. Керуючись вище зазначеним, а також враховуючи інші важливі чинники, Кабінет Міністрів України визначає перелік пріоритетних тем наукових досліджень, які й підтримуються у подальшому державою. Прикладом може слугувати постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку державних наукових та науково-технічних програм з пріоритетних напрямів розвитку науки і техніки на 2002 – 2006 роки».

На сьогоднішній день до пріоритетних напрямів фундаментальних досліджень в секції суспільних і гуманітарних наук НАН України відносять:

1. Сучасні світові цивілізаційні, ідеологічні та духовно-культурні процеси, глобалізація та формування інформаційного суспільства.

2. Проблеми наукового передбачення і супроводження суспільно-політичних та соціально-економічних трансформацій.

3. Економічне прогнозування, інноваційна та інвестиційна політика, економіко-правові аспекти суспільного розвитку, проблеми раціонального природокористування, демографічної політики та регіонального розвитку.

4. Проблеми державотворення, розвитку вітчизняного законодавства, імплементації в Україні норм міжнародного і європейського права.

5. Проблеми гуманітаризації науки, системи освіти і виховання, піднесення світоглядної, політичної, правової, економічної, інноваційної та екологічної культури громадян України, культури міжетнічного спілкування.

6. Проблеми логіки, методології та філософії науки.

7. Проблеми збереження національної і етнічної самобутності в умовах сучасної глобалізації і інформатизації.

8. Теоретичні та методичні проблеми інформатизації гуманітарних наук. Розробка та впровадження новітніх інтелектуальних інформаційних технологій для забезпечення потреб соціально-гуманітарної сфери.

З вище наведеного можна дійти висновку, що основною метою визначення пріоритетних напрямів наукових досліджень є сконцентрованість державних ресурсів на провідних напрямах науково-технологічного розвитку, забезпечення внутрішнього ринку конкурентною наукоємною продукцією та, як результат, виходу з нею на світовий ринок.

Список використаних джерел:

1. Адміністративне право України: Підручник / Ю. П. Битяк, В. М. Гаращук, О. В. Дьяченко та ін.; За ред. Ю. П. Битяка. – К.: Юрінком Інтер, 2005. – С. 420–427.

2. Боголіб Т.М. Фінансове забезпечення розвитку вищої освіти і науки в трансформаційний період: монографія. – К.: Міленіум, 2006. – 506 с.

3. Кремень В. Г. Освіта і наука в Україні – інноваційні аспекти. Стратегія. Реалізація. Результати. – К.: Грамота, 2005. – 448 с.

4. Стеценко С. Г. Адміністративне право України: Навч. посібник. – К.: Атіка, 2008. – 624 с.