WEB-ресурс научно-практических конференций

Попело О.В.

Чернігівський державний технологічний університет , Україна

ІННОВАЦІЙНИЙ ПІДХІД ДО СПРОЩЕНОЇ СИСТЕМИ ОПОДАТКУВАННЯ МАЛОГО БІЗНЕСУ В КРИЗОВИЙ ПЕРІОД

Основу економік розвинутих країн становить середній клас, який формується в основному за рахунок малого та середнього бізнесу. Його підтримка, в тому числі через удосконалення системи оподаткування, є одним із напрямків подолання економічної кризи і виходу країни на стабільний економічний розвиток.

Розуміючи важливість цього питання та з метою реалізації державної політики щодо розвитку і підтримки малого підприємництва, підвищення його ролі у розвитку національної економіки з 1 січня 1999 року було внесено зміни до оподаткування суб’єктів малого підприємництва. Указані зміни пов’язані зі спрощенням системи оподаткування – встановленням єдиного податку для суб ’ єктів малого підприємництва. Це стосується і фізичних осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи, якщо кількість осіб, які перебувають у трудових відносинах з такою особою, включаючи членів її сім’ї, не перевищує десять осіб і величина виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) складає не більше 500000 грн. на рік.

Проблемам розвитку малого бізнесу в Україні присвячено багато наукових праць провідних учених М. Бутка, В.Вишневського, О.Данілова, С.Дзюбика, І.Лукінова, В.Мельника, а також молодих авторів В.Савка, В.Паньків, О.Саранчука та багато інших. Але значна частина питань по вдосконаленню спрощеної системи оподаткування залишається на рівні дискусій і не знаходить однозначного трактування. Нерозглянутим питанням залишається проблема пов ’ язана з Довідками про трудові відносини.

Введення в дію спрощеної системи оподаткування обліку та звітності суб’єктів підприємницької діяльності відіграло і відіграє важливу роль в розвитку підприємництва в Україні. Тільки з 2006 по 2008 рік кількість суб’єктів підприємницької діяльності збільшилась в Україні на 24% (з 1976,7 тис. чол. до 2450,1 тис.чол) і продовжує постійно зростати (див. рис. 1, 2).

Рис. 1. Кількість фізичних осіб–підприємців на 10 тис населення.

Рис. 2. Динаміка росту кількості фізичних осіб–підприємців по рокам, тис. осіб.

Зростає також і кількість найманих працівників, які знаходяться у трудових відносинах зі суб’єктами підприємницької діяльності (див. рис. 3).

Рис. 3. Динаміка росту кількості найманих фізичними особами підприємцями працівників, тис. осіб

Підтримуючи, таким чином, малий бізнес, держава стимулювала розвиток підприємництва в країні, забезпечувала сприятливі умови для зайнятості населення і створенню нових робочих місць.

Нормативними документами державної податкової інспекції визначено: якщо суб’єкт підприємницької діяльності - платник єдиного податку здійснює підприємницьку діяльність з використанням найманої праці, то на кожну особу, включаючи членів його сім’ї, яка перебуває з ним у трудових відносинах, видається Довідка про трудові відносини з платником єдиного податку. Довідка повинна знаходитись на робочому місці разом із копією паспорта зазначеної особи і пред ’ являтись працівникам контролюючих органів, які мають право на здійснення таких перевірок.

Застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності фізичної особи - суб’єкта підприємницької діяльності дає право мати йому число найманих працівників, включаючи членів його сім’ї, не більше 10 осіб. Якщо протягом дії отриманого свідоцтва звільняється працівник, то платник єдиного податку повертає Довідку в державну податкову інспекцію. Якщо необхідно прийняти працівника на місце звільненого або додатково (коли кількість працюючих у даного підприємця не перевищує 10 осіб), то до державної податкової інспекції за місцем проживання подається заява, згідно якої видається нова Довідка про трудові відносини з зазначеною в заяві особою. За кожну отриману Довідку про трудові відносини суб’єкт підприємницької діяльності сплачує половину ставки єдиного податку з розрахунку не менш, ніж за повний місяць з початку діяльності прийнятих працівників.

Свідоцтво платника єдиного податку та Довідки про трудові відносини, видані платнику єдиного податку, не можуть бути передані іншим особам, крім зазначених у них.

На сьогоднішній день навіть важко уявити собі роботу підприємця без спрощеної системи оподаткування, але на практиці виконання її вимог і нормативних інструкцій податкової інспекції стає часто неможливим, а іноді небажаним для підприємців з ряду причин.

Перша : відсутність періоду стажування працівника з метою визначення його фахових здібностей до укладання з ним трудового договору і отримання Довідки про трудові відносини. Згідно тексту заяви на отримання Довідки про трудові відносини її можна отримати на особу, яка на момент подачі заяви перебуває у трудових відносинах з платником єдиного податку, тобто трудовий договір між працівником і фізичною особою зареєстрований у місцевому центрі зайнятості. З другого боку, згідно Порядку реєстрації трудових договорів між працівником і фізичною особою затвердженим Міністерством праці і Міністерством юстиції України, укладений у письмовій формі трудовий договір між працівником і фізичною особою, підприємець повинен подати на реєстрацію до державної служби зайнятості за місцем свого проживання у тижневий строк з моменту фактичного допущення працівника до роботи. Цей порядок реєстрації трудових договорів прийнятний для підприємців тим, що дає можливість протягом семи днів визначити здібність працівника виконувати ту чи іншу роботу, а це основний показник успіху самого підприємця, особливо якщо бізнес пов’язаний зі сферою послуг або торгівлею. Але в цьому випадку порушується Порядок № 599 п.5 про видачу Довідок про трудові відносини. Якщо все робити так, як цього вимагають нормативні документи державної податкової інспекції, заключати трудові договори і отримувати Довідки про трудові відносини з першого дня виконання найманим працівником роботи, то підприємець буде вимушений при підборі працівників тільки тим і займатись, що приймати і звільняти з роботи працівників, які виявились непідготовленими для виконання тієї чи іншої роботи. Державна податкова інспекція і відділ реєстрації трудових договорів між працівником і фізичною особою у центрі зайнятості теж будуть завантажені відповідною непотрібною роботою.

Друга : дуже часто особа, яка наймається на роботу, не згодна підписувати договір про трудові відносини з першого дня, а виявляє бажання попрацювати декілька днів і визначити для себе підходить їй ця робота чи ні.

Третя : підприємець, який має кілька найманих працівників, особливо якщо його бізнес пов’язаний з торгівлею або сферою послуг, і працює без вихідних, повинен розраховувати їх кількість з урахуванням недільної норми робочого часу. У цьому випадку при непередбачуваному невиході на роботу одного з працівників (наприклад, у зв’язку з хворобою самого працівника або його дітей) виникає потреба терміново замінити його і робоче місце часто займає особа, яка не знаходиться у трудових відносинах з підприємцем. Аналогічна ситуація складається під час відпускних компаній, різних епідемічних захворювань тощо.

Четверта : через зазначені причини суб’єкт підприємницької діяльності повинен на короткий термін від декількох днів до місяця, а то і більше, допускати до роботи осіб, які не бажають з різних причин бути офіційно оформлені на роботу (пенсіонери, люди, які мають постійне місце роботи і в даний момент просто потребують допоміжного заробітку і тд).

П’ята : небажання підприємця і найманої особи витрачати час на укладання договору, реєстрацію його в центрі зайнятості, а потім зняття з реєстрації, отримання і повернення Довідки про трудові відносини, якщо оформлення працівника здійснюється на короткий термін. Кількість працюючих без довідок про трудові відносини може бути значною і сягати 20% і більше. Це можна бачити по закриттю відділів у торгівельних центрах при здійсненні перевірок державною податковою інспекцією. У 2008 році тільки у суб’єктів підприємницької діяльності було зайнято 1539 тис найманих осіб, звідки можна зробити висновок, що кількість працюючих без трудових Довідок є значною і, як наслідок, є значною і сума несплаченого за них податку. Не завжди в цьому є бажання самих підприємців уникнути збільшення платежів до бюджету, а просто збіг обставин зумовлює йти на такі порушення.

Вихід з цієї ситуації пропонується через введення додаткової нульової (стажувальну, на пред’явника) Довідки про трудові відносини. Ця Довідка повинна видаватись на тих же умовах, що і довідка на конкретних осіб і на ті самі терміни від 1 місяця до 1 року.

При наявності такої довідки підприємець зможе без порушень законодавчих інструкцій підібрати собі працівника, при необхідності замінити на деякий час працівника, який в даний момент з різних причин відсутній на роботі. А коли у підприємця до 10 найманих працівників, то потреби в неплановій заміні виникають дуже часто.

Для того, щоб не було ніяких зловживань зі сторони підприємців, які мають найманих працівників, ця Довідка повинна бути рівнозначною по сумі платежів з Довідкою на конкретних осіб. Всі нарахування на мінімальну заробітну плату такі як: податок на дохід (заробітну плату) найманого працівника, страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, внески до фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності і на випадок безробіття та фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань перераховуються разом з податком на дохід і на той же рахунок місцевого бюджету, про що буде відображатись у квартальній звітності по ф.1- ДФ.

Введення такої Довідки для малого бізнесу в Україні покращить умови здійснення підприємницької діяльності, сприятиме подальшому її розвитку, зменшить кількість порушень п.5 Порядку № 599 державної податкової інспекції з видачі Довідок про трудові відносини та значно збільшить надходження до місцевих бюджетів.

Список використаних джерел:

1. Конституція України: за станом на 1 січня 2006р. – Х . : ІНГВІНІ, 2006. – 64с.

2. Господарський кодекс України від 16.01.03 р. №436-І V // Інформаційно-правова система ЛІГА: Закон.

3. Закон України «Про інноваційну діяльність» // Урядовий кур’єр.-2002. - №143, 7 серпня.

4. Діяльність малих підприємств Чернігівської області у 2008 році: статистичний збірник / за ред. Т.В.Козар.- Чернігів: Головне управління статистики в Чернігівській області, 2009.- 145 с.

5. Інвестиційний менеджмент: теорія і практика: Навч. посібник / за ред. М.П.Бутка.- Ніжин: ТОВ «Видавництво «Аспект Поліграф», 2009.- 452 с.

6. Приватний підприємець: Бібліотека журналу «Вісник Податкової служби України» / за ред. Кудрицького Д.А., Онищенка В.А. – К.: Преса України, 2000.-174 с.

7. Регіональне управління: інноваційний підхід: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / Бутко М.П., Зеленська О.О., Зеленський С.М., та ін..; за заг. ред. д.е.н., проф. Бутка М.П .- К.: Знання України, 2006. - 560 с.