WEB-ресурс научно-практических конференций

Пудов К.О., Васильчук Н.О.

Луганська філія Інституту економіко-правових досліджень НАН України

МОНІТОРИНГ РИНКУ ПРАЦІ

Погіршення економічної ситуації в економіці України призвело до збільшення диспропорцій розвитку національного ринку праці. Насамперед це стосується розбалансування попиту та пропозиції, збільшення масштабів безробіття.

Однією з найбільш серйозних проблем ринку праці України є утримання невисокого рівня економічної активності. Неоднорідність структурних зрушень у складі вікових груп економічно активних чоловіків стосується зменшення рівнів економічної активності представників високоактивних вікових груп (40-49 та 50-59 років). Це - наслідок зростання рівня смертності чоловіків, яке припадає на початок працездатного віку, а також більш низької середньої очікуваної тривалості життя при народженні чоловіків. Зниження рівнів економічної активності жінок найбільш продуктивних вікових груп (25-29 та 30-39 років), пов'язане насамперед з народженням та вихованням дітей, недостатньо розвиненої мережі дошкільних закладів, гендерною нерівністю при працевлаштуванні, збереженням низького віку виходу жінок на пенсію. Водночас було помітне хоча і незначне, але зниження рівнів економічної активності чоловіків.

Загалом економічна активність в умовах демографічної кризи формується під впливом депопуляції населення та збільшення рівня його старіння. Вищезазначені чинники істотно погіршують перспективи поліпшення стану економічної активності. Моніторинг зайнятості в статево-віковому розрізі дає змогу зробити висновок щодо збереження більш низького рівня зайнятості жінок порівняно з чоловіками.

Регіональний розріз зайнятості свідчить про значні диспропорції, що сформувалися внаслідок обмежених можливостей створення нових робочих місць. Найбільш несприятливою залишається ситуація із зайнятістю в найбільш економічно розвинених регіонах. Водночас регіони з менш розвиненою економічною інфраструктурою змогли зберегти порівняно стабільну динаміку зайнятості.

З урахуванням орієнтованої на експорт спрямованості розвитку вітчизняної економіки протягом останнього часу достатньо загрозливим явищем є зниження обсягів виробництва промислової продукції та зменшення можливості зайнятості населення в промисловому секторі, що погіршує якість робочих місць та зумовлює зростання ризиків, пов'язаних із наповненням соціального бюджету. Кризові явища в економіці також зумовили скорочення попиту на представників будівельних професій у результаті послаблення інвестиційної активності та стрімкого зниження обсягів будівельних робіт. Водночас вплив економічної кризи на структуру зайнятості в Україні проявляється у сфері послуг, яка сприйнятлива до негативних змін економічної кон'юнктури.

За результатами моніторингу та враховуючи кризу неплатежів в економіці, наявні ускладнення реалізації виробленої вітчизняної та імпортованої продукції, зумовлені звуженням внутрішнього споживчого попиту, ситуація із зайнятістю у сфері торгівлі та послуг у найближчій перспективі може істотно погіршитися.

Зменшення обсягів самозайнятості відбулося внаслідок скорочення зайнятості в особистому селянському господарстві, як найважливішої сфери застосування праці в неформальному секторі економіки.

Загострення ситуації на ринку праці впливає не тільки на економічну активність населення, а й на оцінку спроможності до підприємництва. Однак можливості зайнятості в малому та середньому бізнесі, як альтернатива перебування в стані незайнятості, в Україні залишаються обмеженими внаслідок недосконалості нормативно-правової бази розвитку малого та середнього бізнесу, непослідовності регуляторної політики. Деформованість професійно-кваліфікаційної структури зайнятості виявляється через превалювання в структурі зайнятого населення України частки представників найпростіших професій.

Зниження частки витрат підприємств на підвищення кваліфікації кадрів впливає також на підвищення трудової мобільності. Руйнація механізму взаємодії освіти та виробництва, обмежені можливості фінансування підприємствами витрат на підвищення кваліфікації працівників не тільки погіршують якість їх трудового потенціалу, але й сприяють зростанню сумнівів працівників щодо можливостей ефективного використання набутих професійних знань і навичок, отримання заробітної плати відповідно до кваліфікаційного рівня працівника.

Флексибілізація зайнятості є одним з найбільш поширених інструментів мінімізації негативних наслідків кризи на зайнятість. Використання практики вимушеної неповної зайнятості роботодавцями спрямоване, з одного боку, на збереження найбільш кваліфікованого кадрового потенціалу підприємства, а з іншого - на стимулювання звільнень за власним бажанням або за угодою сторін. Це, у свою чергу, забезпечує економію на виплаті вихідних допомог та поліпшує показники статистичної звітності підприємств щодо звільнення працівників унаслідок структурної кризи.

Посилилася негативна тенденція прихованого звільнення у випадку скорочення штату або змін в організації виробництва й праці

Моніторинг змін в структурі зайнятості України свідчать про існування проблем з розподілом зайнятості за віком, статтю, професіями та видами економічної активності. Наростання кризових явищ в економіці може призвести до домінування негативних тенденцій розвитку ринку праці, звуження можливостей працевлаштування та ускладнення реалізації політики зайнятості.

Негативний вплив економічної кризи на розвиток вітчизняного ринку праці проявився внаслідок збільшення соціальних шоків, пов'язаних зі зростанням рівня безробіття та втратою можливостей працевлаштування економічно активного населення.

Збільшення тривалості безробіття також залишається одним з найбільш серйозних викликів розвитку ринку праці, оскільки перебування в стані безробіття протягом тривалого проміжку часу не тільки знижує шанси безробітного на працевлаштування, але й погіршує якість трудового потенціалу країни, призводить до посилення соціального напруження в суспільстві. На тривалість безробіття найбільше впливають вік, стать, освіта та регіон проживання.

На сьогодні найбільш значущими чинниками розвитку ринку праці, які світова криза лише загострила, є: професійно-кваліфікаційні диспропорції попиту та пропозиції робочої сили; неповне використання зайнятої робочої сили; стабільно високий рівень малопродуктивної неформальної зайнятості; низька інституціоналізація обігу безробіття; невідповідність галузевої структури зайнятості потребам інноваційного розвитку економіки. Погіршення макроекономічної ситуації в країні протягом останнього часу зумовило зменшення можливостей зайнятості, що, відповідно, погіршує перспективи розвитку національного ринку праці. Загалом реакція ринку праці України на світову фінансову кризу демонструє лише верхівку більш глибоких і тривалих фундаментальних суперечностей, які формувалися на ринку праці та у сфері зайнятості протягом років незалежності. З метою мінімізації негативного впливу економічної кризи на розвиток вітчизняного ринку праці необхідно створити умови для макроекономічної стабілізації, спрямованих на пожвавлення виробництва, залучення інвестиційних ресурсів, підтримку національних товаровиробників, стимулювання розвитку малого та середнього бізнесу, збереження наявних та створення нових робочих місць.

Список використаних джерел:

1. Соціально-економічний стан України: наслідки для народу та держави / Національна доповідь – [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://www.nas.gov.ua/Pages/default.aspx