WEB-ресурс научно-практических конференций

Райхєр Б.Б.

Кримський економічний інститут ДВНЗ «Київський національний економічний університет ім.В. Гетьмана» , Україна

ІНСТИТУЦІОНАЛЬНЕ РЕГУЛЮВАННЯ СВІТОВОГО РИНКУ ПОСЛУГ В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ

Процес глобалізації значно розширив рамки економічного порядку, більшою мірою завдяки появі нових напрямів економічної діяльності та інформаційно-комунікаційних технологій. Однією з таких форм міжнародних економічних відносин є сфера послуг.

До теперішнього часу діюча система регулювання ринку послуг функціонує на декількох рівнях, для кожного з яких характерна наявність ряду специфічних організацій.

Важливою формою є регулювання торгівлі послугами в рамках міжнародних організацій. Підготовкою угод з цих питань займаються спеціалізовані міжурядові організації, наприклад , ІКАО (Організація міжнародної ц ивільної а віації), ІМО (Міжнародна морська організація), ВОТ (Всесвітня організація з туризму) та ін.. Все більш важливе місце питання регулювання ринку послуг займають в роботі такої найвідомішої організації, як ООН (Організація Об’єднаних Націй) і спеціалізованих структурних підрозділів, що входять до її складу, таких як, ЕКОСОР (Економічна і Соціальна Рада), ЮНКТАД (Конференція ООН з торгівлі і розвитку ), ЮНСІТРАЛ ( Комісія ООН з прав Міжнародної торгівлі) і ін. Важливий внесок в регулювання вищезгаданої сфери вносять також Міжнародна торгова палата, Міжнародній валютний фонд (МВФ), Група Світового банку і велика кількість інших організацій.

На галузевому рівні , питаннями регулювання того чи іншого сектору послуг займається велика кількість різноманітних організацій.

У сфері транспортних перевезень велику роль в розв'язанні багатьох технічних питань міжнародного морського транспорту грає Міжнародна морська організація (ІМО), яка була заснована в 1958 р. ІМО входить в число спеціалізованих установ ООН і знаходиться в Лондоні. Основні задачі ІМО - розвиток співпраці між всіма країнами з питань морського судноплавства , розробка міжнародного права в цій області, зміцнення безпеки судноплавства на морі та захист морського середовища [1] .

Велике значення в створенні адміністративних, правових, фінансових і технічних питань в сфері цивільної авіації мають ІКАО (Міжнародна організація цивільної авіації) та ІАТА (Міжнародна асоціація повітряного транспорту).

ІКАО була організована в 1944 р. в Чикаго. Її членами є більш ніж 180 держав. Вона являє собою міждержавне утворення , яке здійснює розробку питань, пов'язаних з юридичними, економічними і технічними аспектами регулювання процесів функціонування системи повітряного транспорту ( СПТ ), а також бере участь в розробці міжнародних стандартів в даній області і забезпечує їх виконання.

ІАТА є асоціацією авіаперевізників , яка була заснована в 1945 р. в Гавані. Вона визначає міжнародну тарифну політику, бере участь в створенні повітряної торгівлі і вирішенні пов'язаних з цим проблем, представляє інтереси авіакомпаній в різних міжнародних організаціях тощо.

У сфері туристичної діяльності, згідно з останніми даними, існує близько 100 міжнародних організацій, які в тій чи іншій мірі займаються проблемами розвитку туризму. Серед них потрібно виділити наступні:

- Міжнародні неурядові організації: Всесвітня федерація Асоціацій туристичних Агентств, Міжнародній туристичний альянс, Міжнародна організація цивільної авіації, Міжнародна асоціація повітряного транспорту;

- Міжнародні регіональні організації: Азіатсько-Тихоокеанська туристична асоціація, Конференція туристичних організацій Латинської Америки.

Крім названих вище , на розвиток туризму великий вплив мають і інші міжнародні комерційні і некомерційні організації, які беруть участь в обслуговуванні різних видів туристичної діяльності.

Найбільш впливовою серед туристичних організацій є Всесвітня організація з туризму (ВОТ) , яку створено в 1975 році. Протягом багатьох років дана організація була відома як Міжнародний союз офіційних туристичних організацій, який не входив до системи спеціалізованих органів ООН, але з ініціативи Економічної і Соціальної Ради ООН (ЕКОСОС) 2 січня 1975 р . ВОТ отримала офіційний статус спеціалізованого органу ООН і своє нинішнє найменування .

Банківські міжнародні організації - включають Банк міжнародних розрахунків, Скандинавський інвестиційний банк, Латиноамериканський експортний банк, а також численні міжнародні банки розвитку [2].

Однак , найбільш потужною і широкою за сферою системою глобального регулювання торгівлі послугами є ГАТС СОТ (Генеральна угода по торгівлі послугами в рамках Світової організації торгівлі).

Банковские международные организации – включает Банк международных расчетов, Скандинавский инвестиционный банк, Латиноамериканский экспортный банк, а также многочисленные международные банки развития .

ГАТС – перша загально узгоджена та правомірна із системою правил і принципів, що коли-небудь існували в міжнародній торгівлі послугами. Вона є рамковою угодою, яка стала основою для регулювання світового ринку послуг.

ГАТС охоплює всі сфери світової торгівлі послугами, за винятком послуг, які надає держава на комерційній основі та які не конкурують з приватним сектором (послуги поліції, митниці тощо). Послуги, які регулює ГАТС, складаються з 12 секторів і 49 підсекторів із багатьма під категоріями та видами діяльності.

Найбільш важливими принципами ГАТС є принцип застосування режиму найбільшого сприяння; принцип прозорості (транспарентність) регулювання торгівлі послугами; • принцип взаємного визнання стандартів або критеріїв відносно дозволів , ліцензування або сертифікації постачальників послуг, необхідних для надання послуг; • принцип функціонування монопольних постачальників послуг закріплює, що монопольний постачальник послуг повинен діяти таким чином, щоб не порушувався принцип РНБ або яке-небудь зі специфічних зобов'язань, узятих державою; принцип , по якім повинні ухвалюватися заходу для подальшої лібералізації доступу на ринок послуг і заходу для забезпечення більш активної участі країн , що розвивати в торгівлі послугами [3].

Отже, можна зробити узагальнюючий висновок про необхідність значно більш комплексного, системного підходу до формування механізму регулювання міжнародної торгівлі послугами, який має гарантувати прогресивний розвиток світового господарства в ХХІ сторіччі.

Список використаних джерел:

1. Розвиток світового ринку послуг в умовах глобалізації економіки: Дис. … канд. екон. наук. – К., 2006 . - 194с.

2. Коваль Г.І. Механізм регулювання ринку послуг: міжнародний та український аспект [Электронный ресурс]//Режим доступа: http://www.nbuv.gov.ua/portal/natural/Nvvnu/misnarod_vidnos/2008_6/R3/10.pdf

3. Заблоцька Р. Особливості регулювання торгівлі послугами на багатосторонньому та регіональному рівнях [Электронный ресурс]// Режим доступа: www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Svfin/2008_3/16-162.pdf