WEB-ресурс научно-практических конференций

К.пед.н . Балабуха К.В.

Одеська національна юридична академія , Україна

МІСЦЕ СТАЛИХ ВИРАЗІВ У ПРОФЕСІЙНО-ОРІЄНТОВАНОМУ НАВЧАННІ ІНОЗЕМНИХ МОВ СТУДЕНТІВ-ЮРИСТІВ

Сьогодні в соціальних умовах глобалізації, створення Європейського Союзу з його багатомовністю та розмаїттям культур, а також інтеграції України у міжнародний економічний і телекомунікативний простір, як ніколи, гостро постає питання підготовки фахівців різного профілю, які вільно володіють однією або кількома іноземними мовами. Це, у свою чергу, диктує необхідність якісної підготовки випускників вищих навчальних закладів здатних користуватися іноземною мовою як засобом професійного спілкування. Отже проблема професійно-орієнтованого навчання іноземної мови набуває особливого значення у процесі підготовки сучасних спеціалістів.

Метою цієї статті є з’ясування потенціалу фразеологічного фонду мови не тільки як фактору ефективнішого розвитку професійно-орієнтованої комунікації майбутніх юристів, але й як засобу удосконалення іншомовної професійно-педагогічної діяльності викладачів.

Нагадаємо, що г оловним складником фразеологічної системи мови є фразеологічна одиниця або фразеологізм, що має широку термінологічну дублетність (ідіома, ідіоматичний вислів, сталий вираз, фразеологічне сполучення, неподільне словосполучення, невільне словосполучення, лексикалізоване, словосполучення, автоматизована фраза та ін.) Д о об’єму фразеології науковці (М.М. Шанський ) відносять усі словосполучення, які викликаються з пам’яті як готові одиниці мови, а не утворюються у процесі спілкування [3] . Інакше це: ідіоми, крилаті вирази, термінологічні вирази, фразові дієслова, прислів’я та приказки.

Теоретичне вивчення фразеології іноземної мови завжди викликало великий інтерес з боку мовознавців, багато з яких розходяться у розумінні таких важливих питань, як предмет і обсяг фразеології, логіко-мовна природа фразеологізмів, їх системна організація та принципи класифікації. Натомість, методологічні основи використання фразеологічних одиниць у навчанні іноземної мови на сьогоднішній день ще недостатньо вивчені. Лінгвометодичні розробки з цієї проблеми залишаються епізодичним, не пов’язаним в цілісну методичну систему.

Розглянемо значення фразеологічних одиниць у іншомовній професійно-педагогічній діяльності викладача іноземних мов. Сформованість мовної особистості педагога забезпечує вільне самовираження у різних сферах людської діяльності, водночас у сфері педагогіки вона забезпечує можливість виховувати студентів “силою слова”. Вслід за В.О. Сухомлинським ми вважаємо, що мова педагога його “творчість словом” має бути не тільки засобом викладання навчального матеріалу, але й інструментом впливу на душі учнів, інструментом естетичного, морального та культурного виховання [2].

Здійснення подібного впливу потребує умінь та властивостей мовної особистості, які виходять за рамки мовної та іншомовної комунікативної компетенції. Додаткові навички оперування емоційно забарвленим професійним мовленням як універсальним засобом навчання та виховання можуть бути розвинені, на нашу думку, у процесі формування професійної комунікативності викладача іноземних мов, яку ми розуміємо як здатність мовної особистості до ефективної взаємодії засобами мови, яка вивчається, зі студентами у різних навчально-виховних ситуаціях. Н.Д. Колетвинова надає професійній комунікації педагогів провідне місце у системі сучасної освіти. На думку вченої, залежність рівня професійної комунікативності від ступеня ідіоматичності мовлення спирається на те що фразеологічні одиниці мають суттєвий вплив на такі характеристики професійного спілкування як презентаційна, конативна та емотивна. Кожна характеристика передбачає певну ситуацію спілкування та особливу функцію фразеологізму [ 1 ] . Розглянемо їх.

Самовдосконалення та постійна робота над презентаційною характеристикою мовлення дозволяє педагогу доречно використовувати стійкі словосполучення термінологічного та перифрастичного характеру. Ці словосполучення вільно вплітаються в канву монологічного наукового мовлення , не порушуючи тематичного поля мови спеціальності .

Також широкі можливості для використання фразеологізмів відкривають конативна й емотивна характеристики професійно-педагогічного мовлення, тому що вони спрямовані на встановлення тісного контакту між викладачем й студентом і реалізують вимоги особистісно -орієнтованого спілкування. Конативна характеристика спілкування спирається на адресата й містить у собі волевиявлення, спонукання, залучення уваги , вираження ставлення до адресата. Аналіз різноманітних видів мовної діяльності дозволяє розглядати фразеологізми як засіб створення яскравого мовлення, яке запам'ятовується, та спрямованого на успішне досягнення взаємодії між тими, хто спілкується, та одержання позитивного результату від проведених викладачем бесід. Крім того, фразеологізми можуть надавати доброзичливо-жартівливе забарвлення професійно- орієнтованому мовленню , що знімає негативні елементи спілкування.

Найбільше яскраво ця роль фразеологізмів проявляється у е мотивній характеристиці спілкування, яка містить у собі оцінку тих або інших предметів і явищ, передачу особистісного ставлення до подій, що відбуваються. Виходячи із цього, фразеологізми в даному аспекті розглядаються як основа створення експресивно-емоційного мовлення .

Означені властивості та функції фразеологічних одиниць роблять їх невід’ємною частиною іншомовної професійно-комунікативної компетенції викладача. Отже, ми вважаємо, що достатній рівень фразеологізації мови викладачів цілком необхідний для формування повноцінної мовної особистості педагога та підвищення його інтеркультурного , лінгвометодичного рівня задля ефективної організації процесу навчання іноземних мов.

Говорячи про підготовку майбутніх юристів до професійної комунікації іноземною мовою, треба зазначити, що лінгвометодична релевантність сталих виразів у цьому процесі обумовлюється декількома чинниками. По-перше, згідно з програмою з англійської мови для професійного спілкування, до мовних вмінь студентів по закінченні курсу іноземної мови відносяться знання широкого діапазону словникового запасу, у тому числі правової термінології, яка також входить до складу фразеологічного фонду мови. Наприклад: (англ.) Chancellor of Exchequer – (укр.) міністр фінансів; (англ.) obiter dictum – (укр.) неофіційна думка судді, blue sky laws – закони ряду штатів призначені для захисту від шахрайства з цінними паперами, to arrest judgment – призупинити виконання вироку тощо.

По-друге, офіційний стиль, який є пріоритетним у професійно-орієнтованій комунікації юристів, відрізняється вживанням великої кількості кліше, розмовних формул та сталих виразів. Знання означених лексичних одиниць сприяє вмінню майбутніх фахівців складати та розуміти ділову кореспонденцію, орієнтуватися у іншомовних юридичних документах. Юридична лексика також охоплює суттєву кількість фразових дієслів, наприклад: (англ.) to do away with somebody – (укр.) позбавитись когось; (англ.) to break into – (укр.) проникнути до приміщення; (англ.) to get off with smth – (укр.) залишитися непокараним; ідіоматичних та метафоричних висловів: (англ.) to catch somebody red - handed – (укр.) спіймати на місці злочину; (англ.) ace of trumps – (укр.) важливе свідчення; (англ.) a hung parliament - (укр.) парламент, де немає партійної більшості та уряд створюється коаліцією; (англ.) white - collar crime – (укр.) махінація здійснена державним службовцем; прислів’їв та приказок, наприклад: (англ.) р ossession is nine points of the law – (укр.) де гроші судять там право в кут; (англ.) petty crimes are punished , great ones are rewarded – (укр.) що вільно панові, не вільно Іванові; (англ.) fond of lawsuits , little wealth ; fond of doctors , little health - (укр.) у тих хто полюбляє судові процеси, мало грошей; у тих полюбляє докторів, мало здоров’я і т.ін .

По-третє, фразеологічні одиниці визначаються поширеністю використання в газетних текстах, навчання читання та розуміння яких, передбачено у складі іншомовної професійно-комунікативної підготовки майбутніх юристів. Газетний текст є базисним матеріалом для навчання письмової та усної форм іншомовного спілкування в суспільно-політичній сфері. Особливості актуалізації фразеологічних одиниць, зміна їх словникової форми та значення в публіцистичному тексті зумовлюють труднощі у розумінні їх значення та помилки у семантизації , що веде до неправильного розуміння англомовного газетного тексту в цілому. Наприклад: (англ.) “… he was reportedly given a dressing down by the prime minister …” – (укр.) як повідомляється він отримав догану від прем’єр міністра; (англ.) “ …What we now need is a firm government that is prepared to lay down the law to the big corporations which pollute our environment and to stop bending the rules when it is the question of commercial interest… ”– (укр.) “Нам потрібний твердий уряд , який встановить правові норми для великих корпорацій, що забруднюють навколишнє середовище, та не буде робити винятки задля комерційного інтересу”.

Актуальність введення широкого об’єму фразеологічних одиниць до професійно-орієнтованого навчання іноземних мов також зумовлюється наявністю в них соціокультурного складника, який свідчить про тісну взаємообумовленість культурних і мовних факторів. Залучення соціокультурного компонента, що міститься у мовних символах, сталих виразах, прислів’ях і приказках, до навчально-мовленнєвої діяльності, вважається на сучасному етапі невід’ємною частиною мовної освіти, оскільки він сприяє значною мірою процесу соціалізації особистості, її культурному самовизначенню та формуванню в студентів готовності до міжкультурної комунікації.

Таким чином, означені властивості фразеологізмів дають підставу стверджувати, що ці лексичні одиниці мають суттєве значення як для удосконалення професійно-педагогічного мовлення викладачів іноземних мов, так і для формування іншомовної професійної комунікативної компетенції майбутніх юристів.

Список використаних джерел:

1. Колетвинова Н.Д. Использование фразеологизмов в процессе формирования профессиональной коммуникативности студентов// Фразеология в аспекте науки, культуры, образования: тезисы докладов Международной научно-практической конференции, посвященной 75-летию А.М. Чипасовой . - Челябинск: Изд-во ЧГПУ, 2001. - С.199-203.

2. Сухомлинский В.А. Об умственном воспитании. - К .: Рад. школа, 1983. - 224с.

3. Шанский Н.Н. Фразеология современного русского языка.- М .: Высшая школа , 1985. - 160 с .

4. Michael McCarthy, Felicity O’Dell. English idioms in use . Cambridge University Press, 2002. – 190 p.