WEB-ресурс научно-практических конференций

Дожук М.П.

Чернівецький національний університет імені Ю. Федьковича , Україна

ПРОБЛЕМА ВИЗНАЧЕННЯ ЕВФЕМІЇ У КОГНІТИВНО-ПРАГМАТИЧНОМУ АСПЕКТІ

В сучасній лінгвістиці дедалі частіше зустрічаються полі- парадигматичні наукові дослідження евфемізмів, у тому числі увагу привертає вивчення меліоративних одиниць мови у когнітивно-прагматичному аспекті. Отже, перед дослідником постає завдання виявити співвідношення між когнітивним та прагматичним аспектами корпусу сучасної англійської мови та їх цілісну репрезентацію в евфемії . Саме зв’язок між цими двома парадигмами намагалися визначити Д. Шперебер та Д. Уілсон [8] на початку ХХІ століття. В своїй роботі, „Комунікація та когніція ”, вони заперечують окреме існування прагматичного модуля від когнітивного та розглядають прагматику як частину когнітивних принципів [2, с. 3]. Думку Д. Шпербера та Д. Уілсона розділяє А. Кашер [4], який вважає, що основне завдання прагматики – прослідкувати, яким чином прагматичні теорії взаємопов’язані з загальною психологічною концепцією природи людського пізнання” [2, с. 3]. З іншого боку, деякі лінгвісти вважають, що когнітивна теорія є частиною прагматики. Д. Ферсхюерен називає прагматику наукою, яка вивчає когнітивні, соціальні та культурні аспекти мови та комунікації [9].

Сучасні мовознавці (В.І. Заботкіна , М.М. Полюжин ,) намагаються висвітлити цю проблему у новому ракурсі соціолінгвістичних досліджень. В.І. Заботкіна пропонує когнітивно-прагматичний підхід до вивчення неології [2, с. 3], М.М. Полюжин визначає когнітивні засади прагматичного опису текстів англійської художньої літератури [6, с. 5] та когнітивно-прагматичні механізми іллокутивних моделей мовлення [7, с. 9].

Погляд на проблему з позиції когнітивної прагматики представляє безсумнівний теоретичний і практичний інтерес через складність і невизначеність границь явища евфемії , дозволить, із можливістю загострення уваги на питаннях, що при звичайному внутрішньо-лінгвістичному дослідженні залишаються в тіні, повноцінно окреслити межі концептів та проблеми категоризації окремих груп евфемізмів. Як відомо, за визначенням О.С. Ахманової у „Лінгвістичному енциклопедичному словнику”, „ евфемія – емоційно нейтральне явище, яке вживається замість синонімічних йому слів і виразів, що представляються мовцем непристойними, грубими або нетактовним” [1, c . 456]. Евфемізми нерідко вуалюють, маскують суть явища, наприклад: to join the majority – померти , замість: to die – умерти , to tell lies – говорити неправду , замість: to lie – брехати , price liberalization – лібералізація цін , замість: rise in prices – підвищення цін .

Когнітивно-прагматична процедура розуміння евфемізмів грунтується на застосуванні двох типів знання, а саме – уявлення про світ і лінгвістичного знання, які, доповнюючи один одного, забезпечують інтерпретацію понять галузі забороненого пом’якшеними виразами. Явище евфемії нерозривно пов’язане з сучасною могутньою культурно-поведінковою і мовною тенденцією, що одержала назву „політичної коректності” ( Pol і t і cal Correctness ( PC ) – політична коректність (ПК) ). С.І. Болдирева та М.В. Болдирева , у науковій статті „Політично коректна мова”, стверджують, що ПК лексика – істина тактики уникнення ( avoidence ) нанесення шкоди особі, за допомогою якої реалізується регулюючий принцип, точніше одна з його функцій – ліквідування соціальної напруги [2, с. 38]. Наприклад Moonie – а member of the Unification Church – Муні – член секти Церква Об’єднання [5, с. 90]. Слід розуміти, що політкоректність – не просто новий синонім для таких понять як ввічливість чи толерантність, це певна політика та спосіб поведінки. Її особливостями є крайня запобігливість – засуджуються не просто образливі вчинки, а усе що потенційно може бути принижуючим. В такому випадку обирається, як правило, варіант інтерпретації, максимально близький до надання пом’якшеного значення.

Все ж таки було б хибно вважати, що політична коректність захищає інтереси, наприклад, „принижених та ображених” п’яниць, називаючи їх persons of differing sobriety ( особами іншого типу тверезості), чи серійних вбивць – persons with difficult - to - meet needs (особами з вийнятковими необхідностями). По відношенню до білошкірих людей і особливо білих гетеросексуалів , фізично та психічно здорових чоловіків, які ще й на придачу мають високооплачувану роботу, згідно з ПК-ідеології , повинна застосовуватися „позитивна дискримінація”. Таким чином, варто б було наголосити про використання подвійних стандартів політично коректної лексики та евфемізмів.

В.І. Заботкіна вважає, що евфемізм виникає через ряд когнітивно-прагматичних причин (ввічливість, делікатність, педантичність, прагнення завуалювати негативну суть окремих явищ дійсності) [3, с. 84], так, а n AIDS victim – жертва СНІДу , можна замінити на а person with AIDS / who has AIDS / living with AIDS – людина зі СНІДом , у якої СНІД, що живе зі СНІДом [5, с. 77].

Тож, в сучасній лінгвістиці дедалі частіше розглядають когнітивний та прагматичний аспекти в взаємопов’язаній парадигмі, що дозволяє зрозуміти зв’язок між мовознавчими трактуваннями та психологічним світосприйняттям. Ці особливості досить тісно переплітаються з евфемістичними слововираженнями , які замінюють грубі та непристойні вислови пом’якшеними. Явище евфемії , в свою чергу, нерозривно пов’язане із політичною коректністю, що базується на ліквідуванні соціальної напруги. Отже, проблема дефініції евфемії в когнітивно-прагматичному аспекті полягає в необхідності врахування антропоцентричної тенденції сучасної лінгвістики.

Список використаних джерел:

1. Ахманова О.С. Словарь лингвистических терминов / О.С. Ахманова. – М. : Советская энциклопедия, 1969. – 606 с.

2. Заботкина В.И. Когнитивно-прагматические аспект ы лингвистических исследований / В.И. Заботкина . – Калининград : c б. науч . тр. КГУ, 1999. – 95 с.

3. Заботкина В.И. Новая лексика современного английского языка / В.И. Заботкина . – М. : Высшая школа, 1989. – С . 84.

4. Kasher A. Pragmatics and the Modularity of the mind. In. Pragmatics. A Reader. (Steven Davis (Ed.)) / A. Kasher . – Oxford : Oxford University Press, 1991. – P. 567-582.

5. Michele A. Berdy . Bias-Free and Inclusive English / Michele A. Berdy . – London : Arnold, 2005. – 1 98 р .

6. Полюжин М.М. Когнітивні основи прагматичного опису текстів англійської художньої літератури / M.M. Полюжин // Проблеми романо-германської філології : зб. наук. пр. – Ужгород : Ліра, 2004. – С. 5.

7. Poluzhyn M . M . , Vrabel T . T . Basic problems of Speech Act Theory / M . M . Poluzhyn , T . T . Vrabel . – Uzhhorod : Lira, 2005. – 120 p .

8. Sperber & Wilson. Relevance, Communication and cognition / Sperber & Wilson. – 2nd edition. – Oxford : Blackwell, 1986-1995.

9. Verschueren , J. The Pragmatic Perspective. In: A Handful of Pragmatics / J. Verschueren // Manual. – Amsterdam/ Philadelphia : Jon Benjamins Publishing Company, 1995. – Pp. 1-10.