WEB-ресурс научно-практических конференций

Формусяк Н.А.

Чернівецький національний університет імені Ю.Федьковича, Україна

ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ МОВЛЕННЄВОЇ КОМПЕТЕНЦІЇ В ЧИТАННІ ІНШОМОВНИХ ТЕКСТІВ

До вмінь читання входять уміння читати і розуміти основний зміст тексту, а також читати з повним і глибоким розумінням основної інформації, включаючи розуміння деталей. Вправи і завдання для розвитку вмінь читання можуть містити завдання на прогнозування, в яких студентам пропонується здогадатися про зміст тексту на основі певної інформації (наприклад, загаловка); завдання на вилучення певної інформації з підтексту, тобто того, на що автор тільки натякає, не висловлюючись прямо; завдання на аналіз структури тексту, мови автора, його стилю, жанрових особливостей; завдання на використання вилученої інформації у подальшому спілкуванні. Читання часто поєднується з іншими видами мовленнєвої діяльності (аудіюванням, говорінням, письмом) [4 , с.67].

Формування іншомовної компетенції у читанні – це:

– загальна характеристика читання як виду мовленнєвої діяльності та вміння;

– фактори, що впливають на якість читання;

– цілі і завдання навчання читання;

– класифікація видів читання та типи текстів для читання;

– вправи для формування іншомовної компетенції в читанні, їх цілі і режими виконання;

– вимоги до текстів для навчання читання;

– особливості формування іншомовної компетенції у читанні у початковій, основній і старшій школі .

Зміст навчальної діяльності читання складають навчальні дії:

– ознайомлювальні (інформаційні),

– тренувально-мовленнєві,

– узагальнено-мовленнєві ,

– контролюючі.

Характеру цих дій відповідають як типи занять, так і вправи [ 1 , с. 157] .

Кож е н, хто збирається вивчати іноземну мову, має перед собою конкретну мету. Хтось потребує лише базових знань, для того щоб "читати та перекладати зі словником" д ілову переписку в офісі, а хтось мріє захистити дисертацію в престижному іноземному університеті .

Для досягення р ізних цілей використовуються різні засоби, прийоми, підходи. Д ля вивчення іноземної мови використовуються різні підходи .

Термін “ п ідхід” означає загальну, вихідну концептуальну позицію , яка визначає сукупність прийомів, засобів, методів для досягнення певного результату. Іншими словами ”підхід” – це стратегія навчання (як вчити ).

На сучасне навчання іноземних мов вплинуло багато методів, які відповідали вимогам суспільства свого часу та св ідчили про постійний творчий пошук ефективних прийомів навчання. В залежності ві д виділення певного виду мовної діяльності, ступеня використання рідної мови та ролі в икладача і студента на занятті , розрізняють різні підходи до вивчення іноземної мови. Так, метою граматико-перекладного п ідходу було вивчення граматики, навчання читання та перекладу тексту на рідну мову, що не сприяло розвитку навичок усного мовлення. Цей п ідхід до навчання відомий всім нам з навчання у школах, де основним завданням на уроці іноземної мови було “прочитай та переклади ” [ 4, с. 10] .

Комунікативний же підхід має на меті інтегрований розвиток усіх видів мовленнєвої діяльності (читання, письма, аудіювання, мовлення), що є запорукою здатності студентів користуватися іноземною мовою для досягнення комунікативних цілей. Іншими словами, оволодіння засобами спілкування спрямоване на практичне застосування їх у процесі спілкування.

З позиці ї комунікативного п ідходу, процес навчання іноземної мови будується адекватно процесу спілкування, тобто процес навчання є моделлю процесу мовленнєвої комунікації :

- іноземна мова, згідно даного п ідходу, вивчається через діяльність - ситуації з життя програються, промовляються;

- типовими формами роботи є парна та групова;

- в икладач , згідно даного п ідходу, не просто дає завдання та їх перевіряє, він керує, корегує, спрямовує діяльність студентів ;

- якщо студенти роблять по милки , то це св ідчить про те, що навчальний процес в ідбувається.

Прийнятий в сучасній методиці комунікативний підхід до навчання іноземної мови зумовлює вибір цілей, згідно з якими визначаються принципи, зміст, прийоми та засоби навчання [5, с.63].

Список використаних джерел:

1. Бондар С.І., Магден О.Г., Назаренко Н.М., Тетерук С.П. та ін. Навчально-методичний комплекс з англійської мови. К.: Академія праці і соц іальних відносин, 1999. – 157 с.

2. Борисов П.П. Компетентостно-деятельный подход и модернизация содержания общего образования / П. П. Борисов // Стандарты и мониторинг в образовании. – 2003. – N 1.– С. 58-61.

3. Миролюбов А.А. Майкл Уэст и его методика обучения чтению, Иностранные языки в школе, 2003, №2. – С. 46-47, 54.

4. Програма з англійської мови для університетів\інститутів (п’ятирічний курс навчання): Проект\С. Ю. Ніколаєва, М. І. Соловей, Ю. В. Головач.; К.: Київ. держ. лінгв. ун-т та ін., 2001. – С.10-14, 67, 240.

5. Федоренко Ю.П. Комунікативна компетенція як найважливіший елемент успішного спілкування// Рідна школа. – 2002. – №1 (864). – С.63-65.