WEB-ресурс научно-практических конференций

Карабін М.О., к. філол. н. Лопатюк Н.І.

Чернівецький національний університет ім. Ю. Федьковича , Україна

ЗНАЧЕННЯ, ЯКИХ НАБУВАЮТЬ ПРИСЛІВНИКИ ЧАСУ У МОМЕНТ МОВЛЕННЯ

Час відноситься до тих реалій, які з давніх-давен зумовлювали значеннєве поле людського світосприйняття. На думку багатьох філософів , час – це усього лише спосіб пізнання світу людиною, спосіб, що лежить на підставі об'єктивації уявлень, на підставі самого створення того, що ми називаємо об'єктивною реальністю. Це форма організації внутрішнього світу.

Як і решта факторів об'єктивної дійс­ності, він відображається в свідомості, а отже, і в мові людини [ 2, с. 137]. Людське буття відбувається в параметрах часу, тому висловлювання людини про світ та про се­ бе не вільні від нього.

Одним із найважливіших показників, що характеризують будь-яку діяльність людини, у тому числі й пізнавальну, є показ ник просторово-часової орієнтації [3, с. 13].

Категорії хронотопу (простір, час) вказують на просторову та часову локалізацію факту, про який повідомляється.

Життєвий досвід, психічна діяльність, усі найсильніші вра ження та емоційні переживання людини пов'язані з переживаннями часу [4, с. 139].

У даній роботі досліджується концепт часу та його реалізація в художньому дискурсі, лексичні одиниці, які позначають час, значення, яких вони набувають у момент мовлення, та їх використання в тексті.

Метою дослідження є опис поняття часу, аналіз особливостей способів його вираження в сучасній англійській мові.

Реалізація поставленої мети передбачає розв’язання таких основних завдань:

- з’ясувати зміст поняття „час”;

- дослідити особливості передачі часової віднесеності у художньому тексті;

- визначити специфіку набуття окремих значень прислівниками часу.

Матеріалом дослідження є роман Джона Голсуорсі «Сага про Форсайтів» (John Galsworthy “The Forsyte Saga”).

Орієнтованість на суб'єкта сприйняття складає когнітивний зміст лексичних індикаторів часу. До таких слів відносяться ті, які характеризують часовий аспект існування, дії чи випробування впливу об'єктом шляхом співвіднесеного позначення цього моменту стосовно якогось іншого моменту, що характеризує подію й сприймається учасниками спілкування [1, с. 145].

Центральну позицію серед лексичних індикаторів часу за компонентом „близькість/ далекість" складають прислівники now, then . Вони не називають, а лише вка зують на час, який міг би бути названий, збігається, передує чи слі дує за моментом мовлення і тим самим залежить від ситуації.

Прислівники часу протиставлені в трьох часових площинах. Вони означають момент, що збігається з центром часової координації (now, at the moment, today), момент, що передує центру часової координації (ago, before, already, last, lately, past), та момент, що йде за центром часової координації (then, after, later, next) [1, с. 145]. Однак, якщо брати за основу лише цю класифікацію, можна залишити поза увагою такі прислівники часу, як always, usually, sometimes, never , які, у свою чергу, є не менш важливими, ніж інші .

Найчастотнішим прислівником часу в художньому творі “The Forsyte Saga” є прислівник then . Його характерною рисою є те, що він вживається як у прямій мові, так і у словах автора, де, як правило, виступає в ролі підсилювального елемента. З іншого боку, його, навіть, можна заміни ти на сурядний сполучник and.

1) “He won’t be like me, then , Dad; I’m beastly selfish.” [5, c. 424].

2) And going out into the hall he flung the door wide, to gulp down the cold air that came in; then without hat or overcoat went out into the Square [5, c. 248].

Адресант (мовець), виражаючи за допомогою прислівника then оцінку поведінки адресата (суб'єкта сприйнят­ тя) або спонукаючи його до дії, вважає, що він має право контро лювати ситуацію. Використовуючи свій авторитет, він підкреслює свої стосунки з адресатом і звертається до нього з рекоменда цією, порадою, елементами моралі, докору чи осуду, виражаючи, таким чином, своє позитивне чи негативне ставлення до адресата [1, с. 147].

1) ' Then why did she marry me?' was his continual thought [5, c. 38].

2) "I propose, then , that the report and accounts be adopted!" [5, c. 102].

За допомогою прислівника then адресант та кож виправдовується, вибачається, попереджує, застерігає чи заспокоює адресата, вказуючи цим на позитивну оцінку.

1) “But then , I know nothing - nobody tells me anything." [5, c. 12].

2) “ Then all I can say is," he flustered out, "you've made a pretty mess of it!" [5, c. 73].

3) …we may be sure that tribal instinct was even then the prime force, and that "family" and the sense of home and property counted as they do to this day [5, c. 7]…

Підсилювального значення прислівник then набуває, як правило, в реченнях з підметом it або в реченнях з інверсією та повтором.

1) Suddenly she tried to rise, but he prevented her; it was then that he understood [5, c. 145].

2) ... then felt they must not notice it at all [5, c. 126].

Значення прислівника now деякою мірою залежить від оточуючих його модифікаторів та позиції в реченні [1, с. 147] . Вживаючи now на початку висловлювання адресант виражає позитивну оцінку певного явища чи дії, вказуючи на отриманий результат.

1) We see now that we have but jumped out of a frying-pan into a fire [5, c. 6].

2) “ Now , when I go there I sleep...." [5, c. 11].

Якщо ж адресант ставить прислівник now у кінці висловлювання, то він, таким чином, виражає своє негативне ставлення до описуваних явищ чи подій або відчувається нотка співчуття до подій, що відбуваються.

1) "Oh no; he is getting into the swim now ." [5, c. 18].

2) And such weather! There was no weather now [5, c. 54].

Вживаючи прислівник now в наказових речен нях, адресант здійснює певний тиск на адресата через підвищену емоційність висловлювання й може виражати негативне ставлення до адресата.

1) "Now , James,” said Emily, “eat your dinner. Nobody’s been seeing anybody.” [5, c. 346].

2) “ Now come back to bed, James.” [5, c. 470].

За допомогою прислівника never адресант за дає інтерпретацію того, що відбувається, і виражає своє несхваль не чи осудне ставлення до нього. Як правило, він обурюється чи зарікається і, таким чином, виражає негативну оцінку подій.

1) Never let them get their wind—shareholders were notoriously wasteful of time! [5, c. 102].

2) “Yes, he would never have burst his poor old heart because of something outside himself.” [5, c. 424].

3) She never looked up, and never spoke, the firelight playing over her motionless figure [5, c. 210].

Складається зовсім протилежна ситуація з прислівником always. Мета адресанта - викликати в адресата відповідне ставлення до того, що відбувається, зробити його своїм прибічником. За допомогою прислівника always мовець виражає своє схильне ставлення до подій та ідеалізує їх, набуваючи при цьому значення "добре".

1) Had she not said to Mrs. Soames—who was always so beautifully dressed – that feathers were vulgar? [5, c. 7].

2) After he went to Eton he had acquired, perhaps, a little too much of that desirable manner which old Jolyon knew was only to be obtained at such places and at great expense; but he had always been companionable. Always a companion, even after Cambridge – a little far off, perhaps, owing to the advantages he had received [5, c. 65].

3) In the end the husband always gained the affection of his wife [5, c. 84].

Однак на перший погляд позитивний прислівник always може також набувати негативного значення, якщо він супроводжується часовою формою Continuous. У такому випадку він виражає роз дратування стосовно певних дій чи подій.

1) After that she'd been always running after him; and when she took a thing into her head there was no stopping her [5, c. 17].

2) A man of property! H'mph! Like his father, he was always nosing out bargains, a cold-blooded young beggar! [5, c. 76].

3) "People in love are always late," she answered [5, c. 526].

Таким чином, прислівники часу як такі, не маючи конотативних значень, в мовленні здатні їх отримувати та виражати відношення між суб’єктами. Від вираження певних значень залежать подальші стосунки між адресантом та адресатом - вплив, взаємодія, протидія, мається на увазі реакція-відповідь чи зміна ситуації. Саме усі ті значення, яких набувають прислівники часу, дозволяють висловити більше, ніж означають сказані слова.

Список використаних джерел:

1. Білецька Т. Оцінні значення дейктичних прислівників часу // Мова і культура. – К., 1996. – С. 144–151.

2. Булах Т. І. Категорії часу і простору в поезії І. Римарука [Електронний ресурс]. – Режим доступу до ст.: http://pinchukfund.org/storage/works/2007/189.doc

3. Колшанский Г.В. Объективная картина мира в познании и языке. – М., 1990. – 138 с.

4. Крейдлин Г.Е. Время сквозь призму временных предлогов // Логический анализ языка. Язык и время . – М., 1997. – С. 139-151.

5. Galsworthy John. The Forsyte Saga. – Oxford, 2008. – 724 p.