WEB-ресурс научно-практических конференций

Луканська Г.А.

Кременчуцький інститут Дніпропетровського університету економіки та права, Україна

ОСНОВНІ ПІДХОДИ ДО ВИЯВЛЕННЯ НАЦІОНАЛЬНО-КУЛЬТУРНОЇ СПЕЦИФІКИ АНГЛІЙСЬКИХ ФРАЗЕОЛОГІЧНИХ ОДИНИЦЬ З ВЛАСНИМИ НАЗВАМИ

Національно-культурна своєрідність фразеологічних одиниць являється предметом дослідження багатьох сучасних дослідників. Вивченню даної проблематики приділяли увагу такі вітчизняні і зарубіжні дослідники, як Ч.Фріз, Н.Г.Комлев, В.Г.Костомаров, Д.Г.Мальцев, А.В.Кунін, Н.М.Кирилова, В.М.Телія, А.Вежбицька, Ю.С.Степнов та інші, які переконливо свідчать про необхідність та актуальність дослідження фразеологічних одиниць з точки зору їх національно-культурної значимості.

За принципами антропологічної лінгвістики мову необхідно вивчати в тісному зв’язку з людиною, її свідомістю, мисленням та духовно-практичною діяльністю [6:15]. Тому саме фразеологічна система, що, за загальноприйнятою думкою, являє собою найбільш національно-визначене та самобутнє явище, є найкращими джерелом для дослідження даної проблематики.

Фразеологічний фонд будь-якої мови містить певну кількість фразеологічних одиниць (близько 2%), компонентам яких є власні назви.

Дана стаття присвячена висвітленню основних підходів до виявлення національно-культурної специфіки фразеологічних одиниць, що містять в своєму складі компонент – власну назву.

Можна виділити наступні оніми, що входять до складу фразеологічних одиниць:

1). Антропоніми, що дають широкий спектр категорій імен, що в свою чергу пов’язано з історією, культурою, особливостями психології людей, з традиціями та іншим.

2). Зооніми, що являють собою особливий розділ ономастики з власними традиціями та чітко вираженими національно-культурними особливостями в різних народів.

3). Міфоніми, до складу яких входять назви тварин, рослин, народів, географічні та космічні об’єкти, імена людей, які в реальності ніколи не існували.

4). Топоніми, що охоплюють категорію географічних об’єктів.

5). Етноніми, до складу яких входять назви етнічних спільнот (нації, народи, племена). Не дивлячись на те, що деякі лінгвісти вважають, що етноніми не входять до складу ономастичної лексики, вони містять цінну історичну інформацію для вивчення народів світу та дослідження розвитку мов.

На характер власної назви впливає ряд таких факторів, як географічне середовище, культура та релігія народу, соціальне середовище та інше. Оскільки власні назви нерозривно пов’язані з різними сферами людської діяльності на певних етапах, вони представляють собою значний історичний та національно-культурний потенціал.

На даний момент існує декілька різних підходів до виявлення національно-культурної складової фразеологічної одиниці, які мають різну методологічну базу, відмінні методи дослідження та різняться степенем охоплення фразеологічного матеріалу.

Лінгвокраїнознавчий підхід носить поверховий характер виявлення національно-культурної специфіки фразеологізмів.

Згідно принципам контрастивного підходу , увага загострюється не на безеквівалентному компоненті фразеологізму, а навпаки – на наявності відповідності йому в мові. Предметом контрактивного підходу до виявлення національно-культурної своєрідності фразеологізмів є співставлення фразеологічних аналогів різних мов з метою виявлення їх національного колориту. При цьому, такі види міжмовних фразеологічних еквівалентів як омоніми, пароніми, лексико-граматичні варіанти, синоніми і тому подібне, несуть в собі певні відмінності в денотативному, оцінковому, емотивному, стилістичному та мотиваційному значенні фразеологізмів. Саме ці відмінності і є основною причиною національної своєрідності фразеологічних одиниць в різних мовних системах [2:18].

Значне місце займає також лінгвокультурологічний підхід, що полягає у вивченні співвідношення фразеологізмів та знаків культури. При цьому головна увага звертається на систему еталонів, символів, стереотипів тощо, які, як вважається [2:18], є одним з найкращих засобів для опису національно-культурної специфіки фразеологічної системи.

В рамках когнітивної лінгвістики окрім нового розуміння фразеологізмів та методів їх аналізу з метою визначення лінгвокультурологічних конотацій понять фразеологічних одиниць, було запропоновано особливий когнітивний підхід для їх виявлення, який можна вважати способом дослідження менталітету нації [3:2].

Фразеологізми називають національно-специфічними одиницями мови, «які акумулюють і передають з покоління в покоління культурний потенціал народу, в них проявляються особливості будь-якої національної мови, неповторним чином виражається дух та своєрідність нації» [1:115].

Разом з тим зазначають, що не слід перевищувати роль національно-культурного компонента в фразеологічній картині світу, оскільки в фразеологічних системах як української, так і англійської мови існує значна кількість інтернаціоналізмів та фразеологізмів, що пов’язані з загальнолюдськими знаннями про властивості реального світу. Відмінності в їх образній основі пояснюються «не настільки їх культурною своєрідністю, як несумісністю техніки вторинної номінації в різних мовах» [4:184].

На основі розглянутого матеріалу, ми можемо зробити висновок, що висвітлені вище підходи до виявлення національно-культурної специфіки фразеологічних одиниць безсумнівно мають розглядатися як єдине ціле. Лише сукупне застосування лінгвокраїнознавчого, контрастивного, лінгвокультурологічного та когнітивного підходів допоможе визначити повну картину національно-культурних особливостей фразеологічної системи мови та розповісти про її народ-носій. В свою чергу мовн а картин а світу дає можливість отримати інформацію про склад мислення та тип світогляду нації, подивитися на світ очима носіїв англійської культури. Сл ід також зазначити, що національно-культурна специфічність мови та мовна картина світу можуть бути різними навіть для народу, який проживає на одній території , оскільки іноді специфіка проявляється на рівні локальних реалій та мікрореалій .

Список використаних джерел:

1. Зайнулина Л.М. Композиционная семантика производного слова (на материале английского, немецкого, русского, башкирского и французского языков) / Л.М.Зайнулина. – Уфа :Р ИО БашГУ, 2005. – 188с.

2. Кириллова Н.Н. Предмет и методы исследования идиоэтнической фразеологии. Л., 1988. – С. 18.

3. Ковшова М.Л. Культурно-национальная специфика фразеологизмов (когнитивные аспекты) . – М., 1996. – С . 2 –4.

4. Маслова В.А. Лингвокультурология: учебное пособие ля студентов высших учебных заведений/В.А.Маслова. – М.: Академия, 2001. – 208с.

5. Телия В.Н. Культурно-национальные коннотации фразеологизмов // Славянское языкознание. Х I международный съезд славистов. М., 1993. – С. 308.

6. Чикина Е.Е. Выявление национально-культурной специфики фразеологизмов: современные подходы. – М.: ГИС, 2001. – С.15 –19 .