WEB-ресурс научно-практических конференций

Мельничук О.В., Садовник-Чучвага Н.В.

Чернівецький національний університет ім. Ю. Федьковича , Україна

ОСОБЛИВОСТІ ВЕРБАЛІЗАЦІЇ КОНЦЕПТУ MADNESS В АНГЛОМОВНІЙ КАРТИНІ СВІТУ

На зміну системно-структурній парадигмі (струк­туралізму), де мова інтерпретувалася як своєрідна су­воро організована система, в якій кожне явище має свою цінність залежно від місця в цій системі, і де було проведено чіткі межі між мовною синхронією і діахро­нією, мовою і мовленням, звуком і фонемою, морфом і морфемою, словом і лексемою, значенням і смислом, висловленням і реченням тощо, прийшла когнітивна лінгвістика, котра розглядає мову не як «систему в самій собі і для самої себе», а у зв'язку з людиною, без якої виникнення й функціонування цієї системи було б неможливим [8] .

Актуальність нашого дослідження визначається зростаючою увагою до з’ясування ролі концептів як психоментальних елементів мовної картини світу. Об’єктом дослідження є концепт MADNESS в сучасній англійській мові. Предметом є семантичні, функціональні та дискурсивні характеристики концепту MADNESS у мові.

Когнітивна лінгвістика, як самостійне відгалуження когнітології, зародилася в зарубіжному мовознавстві (Р. Джекендофф, М. Джонсон, Дж. Лакофф, Р. Лангакер, Дж. Міллер, Ч. Філлмор, У. Чейф) [1, 19]. Вона досліджує, як пов'язані мовні фор­ми зі структурами людських знань, а також те, як вони представлені в голові людини. Зокрема, предметом когнітивної лінгвістики є проблема ролі мови у проце­сах пізнання й осмислення світу, в проведенні проце­сів його концептуалізації й категоризації, проблема співвідношення концептуальних систем із мовними, наукової та звичайної (буденної) картин сві­ту з мовною.

Одним з головних розділів когнітивної лінгвістики є когнітивна семантика, яка виступає як загальна теорія концептуалізації і категоризації, або іншими словами теорія про те, як людина сприймає навколишній світ і як це позначається на значенні мовних виразів. [3] Пізнавальна діяльність людини (когніція) спрямована на вміння орієнтуватися у навколишньому світі на основі отриманих знань. Це в свою чергу переростає у необхідність виділяти та порівнювати об’єкти і події. Важливе місце у цьому займають явища концептуалізації і категоризації.

Концептуалізація – це осмислення інформації, яка надходить, і утворення певних уявлень про світ у вигляді концептів. Більшість з цих концептів закріплюється у мові значеннями конкретних слів. О.Селіванова вважає, що концептуалізація є ключовим поняттям когнітивної лінгвістики, адже фіксація певного концепту за мовним знаком є базою формування семантичного простору мови. Дискусійним питанням концептуалізації є первинність чи вторинність цього процесу відносно мови у філогенезі й онтогенезі. Дослідники вважають, що концептуалізація є результатом довербальної стадії розвитку людини і з формуванням мови засвоєння реальності набуває нових форм [3].

Категоризація – це поділ об’єктів пізнання на категорії, виділення серед них груп, класів, це мисленнєве співвідношення об’єкта з певною категорією. У результаті пізнавальної діяльності в людини формуються загальні поняття, які об’єднуються в систему знань про світ. Ця система складається з концептів [3].

Концепт є основним семантичним поняттям у когнітивній лін­гвістиці, і саме цим когнітивна лінгвісти­ка найбільшою мірою відрізняється від інших напрямів дослідження семантики (логічного, структурного тощо). Поняття концепту поки що не має однозначного визна­чення. Під ним розуміють ментальний прообраз (нерозчленоване уявлення про об'єкт), ідею поняття і навіть саме поняття. Він має двоїсту сутність – психічну та мовну. З одного боку, це ідеальний образ, чи, точніше, прообраз, що уособлює культурно зумовлені уявлення мовця про світ, з іншого – він має певне ім'я у мові.

Метою кате­горизації є пояснення нового через уже відоме та структурування картин світу за допомогою узагальнень. Категорія – когнітивна структура, концептуаль­ний клас, що складається з елементів – членів катего­рії, об'єднаних «родинною подібністю». Об'єкти – чле­ни категорії не є рівноправними: всередині кожної категорії одні об'єкти є психологічно більш значущи­ми, ніж інші. Людина сприймає будь-яку семантичну категорію як таку, що має центр і периферію і, відповід­но, «більш прототипічних» і «менш прототипічних» представників. Прототип – це такий центральний член категорії, який є її найкра­щим, найяскравішим представником, головним репре­зентантом. Навколо такого прототипу в свідомості ін­дивіда об'єднуються всі інші об'єкти, що входять до категорії.

Одним з шляхів дослідження концепту є компонентний аналіз семантичної домінанти концепту (у нашому випадку концепту MADNESS ), що виступає його ім’ям.

Наше дослідження проведене на мовному матеріалі англійських тлумачних словників : Oxford Advanced Learner’s Dictionary, Merriam-Webster’s online dictionary , Macmillan English Dictionary, Longman Dictionary of Сontemporary English . Результат компонентного аналізу лексеми MADNESS можна зобразити у такому вигляді.

Таблиця 1

Дані табл. 1 дають нам можливість зробити висновок, що ядром структури семантичного поля буде концептуальне значення “insane”, а периферійними будуть усі наступні значення, як видно зі схеми семантичного поля на рис. 1:

Рис. 1

Ядро – insanity;

Перша периферія – craziness, foolishness;

Друга периферія – anger/ rage;

Третя периферія – enthusiasm.

Отже, будь-яка мова є багаторівневим утворенням, що складається з певних підсистем, кожна з яких має власну картину світу, що є важливим фрагментом концептуальної картини світу. Перспективою подальшого дослідження є вивчення семантичних, функціональних та дискурсивних характеристик номінативних одиниць концепту MADNESS у дискурсі.

Список використаних джерел:

1. Костюк О. Ю. Морфолого-стилістичні особливості лексичних одиниць, що вербалізують концепт РЕЛІГІЯ // Язык и межкультурная коммуникация : сб. научн. Трудов междунар. науч.-практ. конф., 10-11 дек. 2009 г . : В2т. – Т.2. – Днепропетровск; 2009. – С. 19-21.

2. Мацьопа І. Р. Concept of PERSON in the English worldview//Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції «Перший крок у науку». Т.6. – Луганськ: Поліграфресурс, 2009. – С. 96-99.

3. Сурмач О. Я Концепт як мовно-ментальний феномен у когнітивній лінгвістиці. - http://bulletin.cdu.edu.uа

4. Longman Dictionary of Contemporary English. – Oxford: OUP, 2006. – 1179 p.

5. Macmillan English Dictionary. – Bloomsbury: Bloomsbury Publishing Plc, 2002. – 1664 p.

6. Merriam-Webster’s online dictionary – available at: www.merriam-webster.com/.

7. Oxford Advanced Learner’s Dictionary. – Oxford: OUP, 2006. – 1508 p.

8. http://kref.ru/list/english/137673/