WEB-ресурс научно-практических конференций

Сухорончак І.Ю.

м.Чернівці , Україна

НАВЧАННЯ ГОВОРІННЯ АНГЛІЙСЬКОЮ МОВОЮ

Інтеграція національної освіти у світову систему освіти та європейські заклади освіти, пов’язані з навчанням іноземних мов, здійснюється з урахуванням основних принципів державної політики в Україні, до яких входять пріоритетність освіти; демократизація; гуманізація та гуманітаризація; національна спрямованість; неперервність системи освіти; нероздільність навчання і виховання [4, с.6].

Загальна стратегія навчання іноземних мов визначається потребами сучасного суспільства та рівнем розвитку лінгвістичних, психолого–педагогічних та суміжних наук. Цією стратегією є комунікативний підхід, який зумовлює практичну межу навчання і вивчення іноземних мов, а саме: оволодіння іншомовним, міжкультурним спілкуванням, шляхом формування і розвитку вмінь навичок говоріння. Головною метою вивчення іноземної мови в навчальному закладі є набуття студентами не тільки навичок читання різних видів текстів, а й лінгвістичної (граматичної) та комунікативної компетенції. Принцип активної комунікативності – один із найважливіших методів у навчанні іноземних мовах – набуває все більшого визнання. Навчання говоріння є процесом складним і багатогранним, який передбачає комплексну реалізацію практичної, освітньої і виховної мети. З практичної точки зору, навчання говоріння передбачає оволодіння іноземною мовою як засобом міжособистісного спілкування, тобто виведення говоріння на рівень справжньої комунікації. Збагачення духовного світу особистості та знань забезпечуються навчанням говоріння, якщо розглядати його освітню мету. Крім того, в процесі навчання говоріння з’являється можливість ознайомитись з культурою спілкування, прийнятому в сучасному цивілізованому світі [1, с.5].

Для ефективного навчання говоріння заняття повинні будуватись так, щоб максимально надати студентам можливість розмовляти іноземною мовою. Створити такі умови, за яких говоріння за заданою темою було б природно мотивованим, надати студентам можливість висловлювати думки та обговорювати їх. Потрібно надавати важливого значення створенню в аудиторії клімату взаємосприйняття , акцентування позитивного, запобігання негативному, створення почуття довіри, поваги до кожного для найновішої реалізації кожним своїх можливостей. Для досягнення ефективності навчання говоріння переважна частина заняття має присвячуватись виконанню умовно-комунікативних вправ для формування мовленнєвих навичок [3, с.12].

Система використання мовних ситуацій на заняттях дає змогу відтворювати реальні професійні ситуації, що значною мірою підвищує у студентів інтерес до вивчення іноземної мови. Це пояснюється тим, що мовлення студентів відбувається в обставинах, які досить повно імітують умови справжнього спілкування англійською мовою. Виникає внутрішня мотивованність , створюються можливості для вираження у мовленні власних поглядів, думок, для виявлення фантазії та інших якостей.

Для ефективного засвоєння програмового матеріалу з іноземної мови успішно використовують слайди, аудіо- та відеокасети, роздатковий та дидактичний матеріал. На всіх етапах навчання повинні практикуватися ігрові ситуації, лексичні, граматичні ігри, ігри – змагання, ролеві як важливий засіб підвищення ефективності навчальної роботи.

Багато сучасних методистів у навчанні говоріння поєднують спеціальні так і неспеціальні мовні вправи.

Спеціальні мовні вправи проводяться для того, щоб учні навчилися використовувати підготовлені зразки в мовному синтезі, дізнаватися і розуміти відомі конструкції в різноманітному оточенні. При виконанні цих вправ варто уникати перекладу. Вони можуть супроводжуватися аналізом, але це буде тільки логічний аналіз, що допомагає осмислити зміст. Це можуть бути вправи, спрямовані на сприйняття загального змісту чи висловлення на виділення окремих значеннєвих груп, але завжди вони націлюють увагу слухача на зміст мови і проводиться тільки на зв'язаному матеріалі.

У число мовних спеціальних вправ увійдуть вправи, що розвивають уміння співвідносити частини і ціле в процесі слухового сприйняття, знаходити в мові головну думку, основне зміст, звертати увагу на заздалегідь зазначений відрізок мови, розуміти ціле, незалежно від окремих важких для розуміння частин (слів і пропозицій), догадуватися про призначення окремих елементів на основі розуміння цілого, тобто використовувати мовну і логічну здогадку у процесі слухового сприйняття.

Неспеціальні вправи, спрямовані на навчання не тільки аудіюванню , а й говорінню, читанню. Тобто ціль цих вправ: навчити аудіюванню як засобу навчання іншим видам мовленнєвої діяльності [2, с.36].

Таким чином, оволодіння говорінням, повинно забезпечувати успішний процес комунікації, розвивати уміння говорити і розуміти іноземну мову. Дуже важливо підвищити мотивацію до розуміння іноземної мови на слух. Для удосконалювання цього процесу є всі передумови: техніка в сучасний час розвивається високими темпами, і у вчителів з'являється усе більше можливостей використовувати різні види технічних засобів навчання.

Список використаних джерел:

1. Бех П.О., Биркун Л.В. Концепція викладання іноземних мов в Україні //Іноземні мови. – 1996. - №2. – С.3-8.

2. Вайсбурд М.Л. Обучение учащихся средней школы пониманию иностранной речи на слух. – М.: Просвещение , 1965.

3. Елухина Н.В. Основные трудности аудирования и пути их преодоления//Иностранные языки в школе . – 1977. - №1. - С. 18.

4. Науково-методичний журнал “Іноземні мови”. – К.: Ленвіт .