WEB-ресурс научно-практических конференций

Гелецька А.І., к.філол.н . Архелюк В.В.

Чернівецький національний університет імені Ю. Федьковича , Україна

ОСОБЛИВОСТІ ФУНКЦІОНУВАННЯ ПРИКМЕТНИКІВ У НАУКОВИХ ТЕКСТАХ

Дослідження останніх років характеризуються зростаючим інтересом до вивчення та опису лексико-семантичних груп прикметників, їх семантики, структури та функцій з позиції системного підходу ( Архелюк В.В., Вольф Є.М, Капатрук М.Д., Левицький В.В., Лех О.С., Плотніков Б.А., Соколовська Ж.П., Уфімцева Г.А., Шрамм А.М. та інші), оскільки вони разом з іменниками є важливою частиною мови і приймають участь у побудові речення та висловлювання.

Розглядаючи функціонування прикметників у текстах, необхідно враховувати його граматичне значення, семантичні особливості та синтаксичні функції. У запропонованій статті ми розкриваємо особливості вживання англійських прикметників у наукових текстах.

Граматичне значення прикметника. Прикметник – це частина мови, що вказує на ознаку предмета, якій властива певна умовна стійкість, так як у формі прикметника не має вказівки на те, що ця ознака розвивається в часі або як дія [1, с. 67]. Прикметник виражає ознаку якісну та відносну .

Семантичні особливості прикметника. Прикметники належать до ознакових імен та залишаються маловивченими в знаковому аспекті. Відмінною особливістю прикметників, які виражають своїми значеннями властивості предметів, оцінки їх якостей людьми, є неймовірно широкий смисловий об’єм прикметників, які поєднуються з предметними іменами різної ступені абстракції. І це зрозуміло, оскільки в предметній, соціальній та духовній сферах існує набагато більше властивостей, якостей, емоційних оцінок, ніж самих предметів, осіб, явищ, яким вони належать чи номінально приписуються [4, с. 197].

Прикметник має специфічну організацію своєї семантики – особливості лексико-семантичного варіювання свого змісту. Семантична структура його тонко ієрархічно організована. Лексичне значення складається не тільки з денотативних та сигніфікативних компонентів, прикметник по необхідності включає і оцінний компонент [5, с. 199-200]. Крім когнітивного компонента, що виражає власне ознаку якої-небудь сутності, в семантику прикметника включені модальні ознаки – суб’єктивні і прагматичні оцінки користувачів мови [2, с. 9; 4, с. 7].

Дослідження прикметників і в семантичному плані, і в аспекті їх вживання у контексті, передбачає, що прикметник – це клас слів семантично не самостійний. Вольф Е. М. зазначає, що „якість, ознака не існують самі по собі, без їх носія, і на значення прикметника завжди проектується значення носія ознаки” [2, с. 7]. На надзвичайно тісний зв’язок та залежність прикметника від іменника, який є носієм ознаки, складає його найяскравішу функціональну рису, вказують І. Д. Арутюнова та В. І. Карасик, Селіванова О., І. П. Устинова, Л. В. Щерба.

Синтаксичні функції прикметника. Основною функцією прикметника є позиція означення; характерним при цьому є препозитивне функціонування, але можлива і постпозиція, яка надає суттєву семантичну вагомість означенню. Наприклад: the bitter cold ; there a light glowed , warm, tawny, against the stark brightness of the night. Іншою функцією прикметника є функція предикативного члена ( He was grave and tense with his news . Слід зазначити, що більшість прикметників англійської мови виступають в обох функціях.

Таким чином, слідом за Селівановою О., вважатимемо, що прикметник – повнозначна частина мови, ядро якої характеризується загальнограматичним значенням ознаки й типовою функцією позначення атрибута певної субстанції (предмета) або її предикату у висловленні.

Список використаних джерел:

1. Иванова И.П. Теоретический курс современного английского языка / И.П.Иванова, В.В. Бурлакова , Г.Г.Почепцов // Учебник. – М.: Высш . школа, 1981. – 285 с .

2. Вольф Е.М. Грамматика и семантика прилагательного / Е. Вольф – М.: Наука, 1978. – 200 с .

3. Селіванова Олена. Сучасна лінгвістика: термінологічна енциклопедія / О. Селіванова. – Полтава: Довкілля – К, 2006. – 716 с.

4. Уфимцева А.А. Лексическое значение. Принцип семиологического описания лексики / А. Уфимцева – М.: Наука, 2002. – 239 с .

5. Шрамм А.Н. Очерки о семантике качественных прилагательных / А. Шрамм . – Л: Изд-во ЛГУ, 1979. – 134 с.