WEB-ресурс научно-практических конференций

Добкіна К.Р.

Київська державна академія водного транспорту ім. гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного, Україна

АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ПРАВОВОГО СТАТУСУ ТА РЕЖИМУ ТОРГОВО-ПРОМИСЛОВИХ ПАЛАТ УКРАЇНИ ЯК СУБ’ЄКТІВ ПРИВАТНОГО ПРАВА

Стрімкий розвиток суспільних відносин в незалежній Україні позначився на становленні та розвитку законодавства, зокрема цивільного та приватного, яке призвано врегульовувати правовідносини практично в усіх сферах суспільного життя. Цивільний кодекс України регламентуючи правовий статус юридичних осіб визначає, що як підприємницька так і непідприємницькі товариства можуть здійснювати діяльність, пов’язану з отриманням прибутку. Але разом з тим, основною ознакою, що відрізняє непідприємницькі товариства від підприємницьких, є відсутність у непідприємницьких товариств права розподіляти отриманий прибуток між своїми учасниками. В свою чергу згідно з чинним законодавством некомерційні організації можуть створюватися у таких організаційно-правових формах як непідприємницьке, некомерційне партнерство, автономна некомерційна організація, державна некомерційна корпорація. Загалом, визначаючи правовий статус непідприємницьких товариств, п.1ст.85 ЦК України зазначає, що непідприємницькими товариствами є товариства, які не мають на меті одержання прибутку для його наступного розподілу між учасниками.

З огляду на вищезазначене, актуальність даної проблематики відзначена відсутністю фундаментального дослідження особливостей правового положення торгово-промислової палати України, хоча економічна сторона діяльності даної юридичної особи визначена у достатньому об’ємі. Поява та становлення торгово-промислової палати України обумовлена значними історичними подіями, які під час зводили нанівець успіхи та досягнення в даній сфері. Але з прийняттям Закону «Про торгово-промислові палати в Україні» ситуація в палатівській системі стабілізувалась. В Україні стали діяти 27 регіональних палат, які мали чималий досвід надання учасникам зовнішньоекономічної діяльності різноманітних послуг. Також слід зазначити, що у діяльності ТПП України розпочався новий період. Вдалось реформувати систему відповідно до вимог ринкової економіки, налагоджувати співробітництво з палатівськими структурами як близького, так і далекого зарубіжжя.

Досліджуючи правовий статус торгово-промислових палат в Україні слід зазначити, що упродовж часу становлення, її статус постійно змінювався. І лише за часів незалежної України, з прийняттям низки нормативно-правових актів відбувається його утвердження та поліпшення. Підтвердженням даного аспекту є той факт, що до отримання України незалежності, торгово-промислові палати не мали практично ніякого впливу на економічну політику держави. На даному етапі розвитку ТПП України співпрацюють з Асоціацією торгово-промислових палат Європи, є членом Асоціації торгово-промислових палат Центральної Європейської Ініціативи, Ділової Ради Чорноморського економічного співробітництва, налагоджено зв’язки з аналогічними національними та регіональними структурами країн світу. Більш міцні зв’язки встановлені на основі багатосторонніх і двосторонніх договорів з палатами 50 держав світу. Торгово-промислова палата України бере участь у створенні змішаних торгових палат, рад, здійснює кроки до відкриття за кордоном своїх представництв.

Все вище викладене, безумовно, підтверджує підвищення рівня правового статусу Торгово-промислової палати України, але разом з тим слід визначити значні поступальні зміни у її правовому режимі. Зокрема, сьогодні ТПП України – це міцне об’єднання промисловців і підприємців.

Стабільно і чітко спланована структура стала надійною опорою органів виконавчої влади у вирішенні питань підтримки підприємництва, у захисті їх законних прав та інтересів. Спектр питань діяльності торгово-промислових палат значно розширився, що обумовило підвищення ефективності форм ділового співробітництва з іноземними суб’єктами, довідково-інформаційне забезпечення учасників зовнішньоекономічної діяльності, здійснення послуг з експертизи та сертифікації продукції, декларування вантажів, оцінки майнових прав та бізнесу, надання правових консультацій, підготовка матеріалів досудового розгляду в Міжнародному комерційному арбітражному суді при ТПП України, який займається захистом майнових та особистих немайнових прав юридичних осіб – членів палати, а також сприяє скороченню термінів розгляду зовнішньоекономічних розбіжностей, що загалом входить до переліку питань, які знаходяться в компетенції колективу палат.

Досліджуючи становлення правового статусу ТПП України та враховуючи організаційно-правові процеси, пов’язані з її розвитком, слід зазначити, що сучасний етап відзначився низкою заходів, направлених на підвищення рівня її правового статусу. Зокрема: а) прийняття у 1997 році Закону України “Про торгово-промислові палати в Україні”, Постанова Кабінету міністрів від 1 квітня 1999 року “Про підтримку діяльності Торгово-промислових палат”; б) в абсолютній більшості регіонах відмічено повну підтримку з боку органів виконавчої влади та тісна співпраця з ними; в) розбудова незалежної компетентної системи ТПП, обумовлює удосконалення торгово-промислової політики України.

Розвиток ринкових відносин в Україні, інтеграція її до СОТ та Євросоюзу обумовив новітній етап в розвитку торгово-промислових палат і утвердження її правового статусу. Тому, на сьогодні, одним з головних напрямків діяльності ТПП України є налагодження ділового співробітництва із суб’єктами міжнародного права. Другим напрямком діяльності ТПП України є інформаційне забезпечення діяльності дійсних членів палати. Для досягнення цієї мети ведеться пошук потенційних партнерів, готуються адресні довідки щодо об’єктів інвестиційної зацікавленості суб’єктів, консультації та цінові довідки, здійснюється надання пропозицій та запитів.

На сучасному етапі особливої актуальності набуває всебічний розвиток системи Торгово-промислових палат в регіонах. В рамках даного процесу відбувається удосконалення діяльності палат, використання їх потенційних можливостей за умови здійснення адміністративної реформи. Тому для успішного проведення даних заходів необхідно:

1) проведення за підтримки обласної державної адміністрації конкурсів і тендерів щодо надання різноманітних послуг для державних та комунальних потреб;

2) приймати участь у формуванні разом з Міністерством освіти і науки України ринку об’єктів інтелектуальної власності, створення в системі Палати служби захисту цих об’єктів досудового розгляду спорів з питань інтелектуальної власності;

3) здійснювати участь ТПП за підтримки Державної податкової служби і Держкомкордону в комплексі заходів з прискорення митної обробки вантажів в пунктах пропуску через Державний Кордон України з метою спрощення оформлення необхідних документів і скорочення часу, який витрачається на кордонний та митний догляд, розширення діяльності регіональних палат, як митних брокерів;

4) здійснювати підготовку разом з Державною податковою службою, зацікавленими Міністерствами та відомствами нормативно-правових актів щодо приєднання України до конвенцій про тимчасовий ввіз майна, що у відповідності зі світовою практикою здійснюється торгово-промисловими палатами.

Тому, визначення цих питань сприяло б росту рейтингу України, активізації її зовнішньої торгівлі, реальної та ефективної підтримки вітчизняного виробника. І як наслідок слід, на підставі чинного законодавства інтенсивніше реалізовувати невикористані можливості, активніше співпрацювати з органами виконавчої влади, розширювати рамки зовнішньоекономічного співробітництва, більш різноманітними, розробити виставкові заходи, прикордонні контакти, враховуючи наближення щодо входження до Євросоюзу.