Наши конференции

В данной секции Вы можете ознакомиться с материалами наших конференций

VII МНПК "АЛЬЯНС НАУК: ученый - ученому"

IV МНПК "КАЧЕСТВО ЭКОНОМИЧЕСКОГО РАЗВИТИЯ: глобальные и локальные аспекты"

IV МНПК "Проблемы и пути совершенствования экономического механизма предпринимательской деятельности"

I МНПК «Финансовый механизм решения глобальных проблем: предотвращение экономических кризисов»

VII НПК "Спецпроект: анализ научных исследований"

III МНПК молодых ученых и студентов "Стратегия экономического развития стран в условиях глобализации"(17-18 февраля 2012г.)

Региональный научный семинар "Бизнес-планы проектов инвестиционного развития Днепропетровщины в ходе подготовки Евро-2012" (17 апреля 2012г.)

II Всеукраинская НПК "Актуальные проблемы преподавания иностранных языков для профессионального общения" (6-7 апреля 2012г.)

МС НПК "Инновационное развитие государства: проблемы и перспективы глазам молодых ученых" (5-6 апреля 2012г.)

I Международная научно-практическая Интернет-конференция «Актуальные вопросы повышения конкурентоспособности государства, бизнеса и образования в современных экономических условиях»(Полтава, 14?15 февраля 2013г.)

I Международная научно-практическая конференция «Лингвокогнитология и языковые структуры» (Днепропетровск, 14-15 февраля 2013г.)

Региональная научно-методическая конференция для студентов, аспирантов, молодых учёных «Язык и мир: современные тенденции преподавания иностранных языков в высшей школе» (Днепродзержинск, 20-21 февраля 2013г.)

IV Международная научно-практическая конференция молодых ученых и студентов «Стратегия экономического развития стран в условиях глобализации» (Днепропетровск, 15-16 марта 2013г.)

VIII Международная научно-практическая Интернет-конференция «Альянс наук: ученый – ученому» (28–29 марта 2013г.)

Региональная студенческая научно-практическая конференция «Актуальные исследования в сфере социально-экономических, технических и естественных наук и новейших технологий» (Днепропетровск, 4?5 апреля 2013г.)

V Международная научно-практическая конференция «Проблемы и пути совершенствования экономического механизма предпринимательской деятельности» (Желтые Воды, 4?5 апреля 2013г.)

Всеукраинская научно-практическая конференция «Научно-методические подходы к преподаванию управленческих дисциплин в контексте требований рынка труда» (Днепропетровск, 11-12 апреля 2013г.)

VІ Всеукраинская научно-методическая конференция «Восточные славяне: история, язык, культура, перевод» (Днепродзержинск, 17-18 апреля 2013г.)

VIII Международная научно-практическая Интернет-конференция «Спецпроект: анализ научных исследований» (30–31 мая 2013г.)

Всеукраинская научно-практическая конференция «Актуальные проблемы преподавания иностранных языков для профессионального общения» (Днепропетровск, 7–8 июня 2013г.)

V Международная научно-практическая Интернет-конференция «Качество экономического развития: глобальные и локальные аспекты» (17–18 июня 2013г.)

IX Международная научно-практическая конференция «Наука в информационном пространстве» (10–11 октября 2013г.)

V Научно-практическая Интернет-конференция "АЛЬЯНС НАУК: УЧЕНЫЙ – УЧЕНОМУ" (25-26 февраля 2010 года)

Соколенко С.В., к.б.н. Соколенко В.Л.

Черкаський національний університет ім. Б. Хмельницького, Україна

ВІДБІР ГРУП РИЗИКУ ПОРУШЕНЬ СТАНУ ЗДОРОВ’Я СЕРЕД СТУДЕНТІВ ПІД ЧАС ЕКЗАМЕНАЦІЙНОЇ СЕСІЇ

Агресивні екзогенні фактори можуть відображатися на показниках імунної системи, яка визначає стійкість індивідууму до захворювань різноманітної етіології. Зокрема, ця система характеризується підвищеною чутливістю до стресових впливів. Серед студентської молоді психоемоційний стрес спостерігається як при адаптації до навчального процесу на молодших курсах, так і за умови складання заліків чи іспитів. Додатковим негативним фактором є неповноцінне харчування студентів, які проживають у гуртожитках, знижений рівень рухової активності. Таким чином, серед даного контингенту виникає ризик розвитку імунодефіцитних станів. В умовах навчальних закладів регулярне обстеження студентів досить проблематичне, особливо, визначення імунограми. У той же час, для ранньої профілактики порушень стану здоров’я під час сесії необхідне вчасне виявлення груп ризику. Згідно даних літератури, важливим фактором стійкості імунної системи до несприятливих умов середовища чи схильності до певних захворювань можуть бути генетичні детермінанти крові. Тому ми проаналізували комбінації доступних для аналізу еритроцитарних та сироваткових генетичних систем крові, які можуть свідчити про схильність до стрес-індукованого пригнічення імунореактивності і сформували на основі цих даних групи ризику.

Обстеження та забір крові проводили на базі студентського санаторію-профілакторію «Едем» при Черкаському національному університеті. Обстежували студентів другого курсу віком 18-20 років, які не мали гострих і хронічних захворювань. Аналіз показників імунної системи проводили у міжсесійний період (контрольні показники) та під час зимової екзаменаційної сесії для оцінки впливу психоемоційного навантаження. Рівень лейкоцитів підраховували в камері Горяєва, лімфоцитів – на основі кров’яного мазка (фарбування за Романовського-Гімза). Експресію поверхневих антигенів лімфоцитами периферичної крові визначали імунофлуорисцентним методом з використанням моноклональних антитіл до поверхневих маркерів клітин імунної системи LT3, LT4, LT8, LNK 16, 3F3. Р івень імуноглобулінів у плазмі крові визначали методом радіальної імунодифузії за Манчіні. Для оцінки фенотипу гаптоглобіну (Hр) використовували метод електрофорезу в крохмальному гелі. Для оцінки груп крові системи АВ0 використовували стандартні гемаглютинуючі сироватки. Для оцінки фенотипу резус-фактора використовували експрес-метод визначення Rh-групи. Всі одержан і дані оброблені статистично з допомогою програми Microsoft Excel.

Встановили, що при поєднанні у студентів різних генетичних маркерів систем АВ0, Rh- та Нр, під час екзаменаційної сесії, можуть змінюватися як окремі показники імунної системи, так і значна кількість аналізованих параметрів. Самі виражені зміни, за умов психоемоційного навантаження, спостерігалися при комбінаціїі у обстежених 0(І) групи крові системи АВ0, Rh-, Hр2-2 (відмічено статистично достовірне зниження відносного та абсолютного числа функціонально зрілих Т-лімфоцитів з фенотипом CD3+; відносного числа Т-лімфоцитів з фенотипом CD5+; відносного та абсолютного числа хелперних Т-лімфоцитів з фенотипом CD4+; імунорегуляторного індексу CD4+/CD8+; відносного та абсолютного числа лімфоцитів з фенотипом CD16+; абсолютного числа функціонально зрілих В-лімфоцитів з фенотипом CD72+; рівня IgG в сироватці крові) та при поєднанні В(ІІІ) групи крові системи АВ0, Rh-, Hр2-2 (спостерігається статистично достовірне зниження відносного та абсолютного числа функціонально зрілих Т-лімфоцитів з фенотипом CD3+; хелперних Т-лімфоцитів з фенотипом CD4+; абсолютного числа ефекторних/супресорних Т-лімфоцитів з фенотипом CD8+; імунорегуляторного індексу CD4+/CD8+; відносного та абсолютного числа лімфоцитів з фенотипом CD16+; рівня IgG в сироватці крові).

Аналіз змін досліджуваних показників, при усіх можливих поєднаннях генетичних маркерів крові показав, що найбільш визначальну роль у динаміці імунореактивності, за умов психоемоційного навантаження, відіграють комбінації Rh- та фенотипу гаптоглобіну Hр2-2. Отримані результати узгоджуються з більшістю сучасних досліджень, які демонструють пресинг гомозиготних фенотипів Hр (особливо, фенотипу 2-2) на фізіологічні процеси та вищу чутливість до патогенних факторів імунної системи осіб з фенотипом Rh-. У системі АВ0 пресинговими для імунітету є фенотипи 0(І) та В(ІІІ) . Отримані результати показали, що стрес-індуковані зміни у обстежених студентів стосуються переважно клітинної ланки імунітету, зокрема, функціонально зрілих Т-лімфоцитів з фенотипами CD 4+ та CD 8+ . Оскільки, любий дисбаланс між кількістю та активністю даних клітин призводить до порушення механізмів імунної відповіді, ці субпопуляції Т-лімфоцитів відносяться до імунорегуляторних клітин, їх співвідношення вважають генетично детермінованим. Тому, при відборі імунопрофілактичних засобів необхідно звернути увагу на препарати, що є модулюючими по відношенню до регуляторної ланки клітинного імунітету.

Таким чином, групами ризику порушень імунореактивності серед студентів, особливо, на рівні регуляторних субпопуляцій Т-лімфоцитів, є особи з комбінацією генетичних маркерів крові Rh- та Hр2-2. Найбільше виражена стрес-індукована імуносупресія при додатковому поєднанні вказаної комбінації з фенотипами І(0) та ІІІ(В). Отримані результати дали змогу рекомендувати студентів, віднесених до груп ризику, для проходження профілактичних процедур до та після екзаменаційної сесії у санаторії-профілакторії «Едем» при Черкаському національному університеті.