WEB-ресурс научно-практических конференций

Д.т.н . Ковальчук В.А., к.т.н . Ковальчук Т.М.

Криворізький технічний університет, Україна

ФОРМУВАННЯ НАВИЧОК ЕКОНОМІЧНОГО МОДЕЛЮВАННЯ ПРИ ВИВЧЕННІ МАТЕМАТИЧНИХ ДИСЦИПЛІН

В конкурентних умовах господарювання, коли необхідно приймати економічні, управлінські та організаційні рішення щодо кращого використання ресурсного, інвестиційного, організаційного потенціалу підприємств, неабиякого значення набувають питання з прийняття оптимальних рішень. У сучасній економічній науці і практиці підготовки фахівців, використовується та вивчається багато різноманітних методів розв’язання оптимізаційних задач різної спрямованості.

З огляду на ступінь складності задач та наявність вихідної інформації, складається і відповідна економіко-математична модель, що концентровано виражає найсуттєвіші економічні взаємозв’язки об’єкту (процесу). Задачі управління і планування звичайно зводяться до відбору деякої системи параметрів і системи функцій, що приводять до екстремальних задач наступного виду.

Необхідно знайти максимум або мінімум функції

при умові

,

,

де - функції; - параметри управління (керовані змінні).

Але процес формування навичок з економіко-математичного моделювання є складним і тривалим у часі та повинен розпочинатися вже на початку навчання у вищій школі. Підготовка майбутніх магістрів з економічних спеціальностей передбачає перед усім формування основ самостійного наукового мислення: вміння критично сприймати теоретичні напрацювання з питань економіки; оцінювати економічні фактори та досліджувати їх вплив на результативні показники діяльності будь-якої системи; ставити найбільш нагальні для даного часу і умов господарювання задачі; формалізувати їх у вигляді економіко-математичних моделей; обирати найбільш прості шляхи реалізації цих моделей; оцінювати одержані результати з точки зору їх реальної ефективності і можливості впровадження у практичну діяльність конкретного підприємства.

Розуміючи кінцеву мету підготовки майбутніх фахівців, перед викладачами стоять дуже важливі задачі. По-перше, базою математичного моделювання є три математичні дисципліни – вища математика, теорія ймовірностей і математична статистика та математичне програмування, які вивчаються переважно на перших курсах, коли студенти практично ще не володіють економічними знаннями. Виходячи з цього, сприйняття цих дисциплін, особливо вищої математики, є досить формальним і дуже часто без уяви конкретного їх використання у реальному житті. Хоча частина задач, особливо з розділів, що стосуються дослідження функції однієї і багатьох змінних на екстремум (локальний і глобальний), є одними з найбільш доступних і можуть бути використані при реалізації економіко-математичних моделей. По-друге, адаптація будь-якої моделі до умов роботи конкретного підприємства неможлива без використання статистичних даних його роботи, їх оцінки та встановлення найсуттєвіших взаємозв’язків між основними показниками цієї діяльності. Тому задачею викладача є прищеплення навичок майбутнім дослідникам з критичного оцінювання одержаних залежностей у відповідності до змісту задачі і поставленої мети, „перекинути місток” до раніше вивченого матеріалу з вищої математики. По-третє, при вивченні курсу математичного програмування, студент повинен навчитися формалізувати і реалізовувати задачі з чітко визначеним економічним змістом. Бажано, щоб зміст задачі відображав реальні умови діяльності підприємства конкретного регіону і був безпосередньо пов’язаний зі специфікою його роботи, яке у майбутньому буде базою для виконання дипломних та дисертаційних робіт.

Тому, при викладанні математичних дисциплін майбутнім економістам, викладач сам повинен володіти основами економічних знань, розуміти для яких економічних дисциплін він надає базові знання, на яку частину теоретичного матеріалу необхідно звернути більшу увагу. Окрім того, необхідно орієнтувати студента на застосування одержаних знань при виконанні ним у майбутньому дипломної роботи. Бажано, ще на початку навчання, для студентів, які мають схильність до аналізу і дослідницької діяльності, закладати основи наукового мислення, критичного і неформального ставлення до набутих знань. Одним із шляхів реалізації цієї задачі є виділення для таких студентів прикладних задач економічного змісту у кінці кожного розділу математичної дисципліни, що викладається.

Криворізький промисловий регіон є складовою частиною гірничо-металургійного комплексу України, у першу чергу його сировинною базою. Тому на перший план виступають задачі з ефективного використання наявних ресурсів, обмежених коштів гірничорудних підприємств для покращення конкурентоспроможності товарної продукції (концентрату, обкотишів , агломерату), зменшення собівартості цієї продукції та найбільш ефективного оновлення основних фондів (враховуючи, що їх зношення для підприємств з підземної розробки корисних копалин сягає 80%), оптимізації збутової та інвестиційної, особливо в умовах світової кризи, тощо.

Зазначені вище задачі мають оптимізаційний характер і спрямовані на одержання кращих фінансово-економічних результатів.

Зрозуміло, що на час, враховуючи перевантаженість і відсутність будь-якого матеріального стимулу, реалізація цих побажань може ґрунтуватися лише на ентузіазмі і певній громадській позиції окремого педагога.