WEB-ресурс научно-практических конференций

К.пед.н. Волошко Л.Б., к.тех.н. Лапенко Т.Г.

Полтавська державна аграрна академія, Україна

ВИКОРИСТАННЯ МЕТОДУ ФРЕЙМОВИХ ОПОР У ПРОЦЕСІ ВИКЛАДАННЯ ДИСЦИПЛІНИ «ОХОРОНА ПРАЦІ» В АГРАРНОМУ ВНЗ

Дефіцит навчального аудиторного часу, перевантаженість студентів навчальною інформацією, недосконалість міждисциплінарних зв’язків у процесі вивчення нормативних дисциплін в аграрному ВНЗ, можуть мати негативні наслідки. Нерідко знання студентів носять фрагментарний характер, є недостатньо структурованими, а рівень їхньої навчальної мотивації залишається низьким. У цьому зв’язку актуалізується проблема розробки новітніх технологій навчання з метою підвищення якості знань, умінь і навичок майбутніх аграріїв, розвитку їхнього гнучкого професійного мислення.

Ми переконані, що опанування системи інженерно-технічних, природничо-математичних, економічних і спеціальних знань аграрного профілю повинно відбуватися на підставі інтегративного системного підходу. У даному контексті значні дидактичні можливості мають фреймові технології навчання, що базуються на концепції фрейма як особливої когнітивної структури. Застосування фреймових опор подання знань виявляється доцільним у навчанні нормативних дисциплін, зокрема, з дисципліни «Охорона праці».

Термін „фреймова технологія” запозичений із теорії системного викладу знань американського дослідника М.Мінського [ 2 ]. Слово „фрейм” у перекладі з англійського означає каркас, система, структура. Ми поділяємо думку М.Мінського в тому, що людина пізнає та засвоює нові знання на основі відтворення в пам’яті вже знайомої, певної структури даних (відомостей). Дана позиція знаходить підтвердження в теоріях когнітивного розвитку особистості, в яких основою знань визнається деякий базовий конструкт, „ядро” [ 1 ].

Будь-який змістовний фрейм складається зі слотів – одиниць зберігання знання. Кількість слотів у фреймі може бути різною. Слот має стандартну структуру: ім’я + сукупність конкретних атрибутів. Слот може нести конкретне значення, або виступати функцією, що передбачає подальшу дивергентну деталізацією інформації, а також містити посилання на інший слот або фрейм. Ланцюг фреймових структур нижчих рівнів ієрархії формує фрейм вищого рівня. Отже, слотова декомпозиція різнорівневих фреймів розкриває їх ієрархічну взаємозалежність і взаємозв’язок.

Ми характеризуємо фрейм як специфічний дидактичний засіб, розглядаючи його з позицій двох аспектів: 1)фрейм як інформаційний масив, що характеризується конкретним способом структурування та інтегрування навчальної інформації (пізнавально-змістовний аспект); 2)фрейм як алгоритм послідовності вивчення навчального матеріалу у межах певного змістового модуля, дисципліни в цілому (організаційно-методичний аспект).

Пізнавально-змістовний аспект. У своїх поглядах щодо впровадження фреймових технологій навчання дотримуємося системного підходу , що вимагає розгляду різноякісних елементів знань з урахуванням їх походження, структури та взаємозв’язків між ними. Вважаємо, що професійно орієнтовані елементи знань повинні бути інтегрованими, релевантними, оскільки їх фрагментарність не може забезпечити формування цілісної системи фахової компетентності майбутнього аграрія. У цьому зв’язку фрейм – це каркасна структура для запам’ятовування навчальної інформації студентами, лаконічної фіксації її найбільш значущих моментів із метою їх подальшого відтворення. В основі фреймових технологій лежить логізація складних процесів та явищ, що вивчаються студентами. Фрейм вищого рівня, інформація про атрибути якого використовується у фреймах нижчих рівнів, ми характеризуємо як базисний: базисний фрейм ? фрейм j -рівня, де j – номер рівня. Наприклад, у процесі вивчення дисципліни «Охорона праці» базисними фреймами виступають: «Охорона праці як правова категорія», «Охорона праці як соціальна категорія», «Охорона праці як економічна категорія», «Вимоги безпеки праці».

Організаційно-методичний аспект. Якщо послідовність вивчення слотів одного фрейма співпадає з послідовністю вивчення відповідних слотів інших фреймів, то засвоєння наступних фреймів потребує менших часових витрат. Наш практичний викладацький досвід свідчить, що вивільнений бюджет часу може бути використаний для розвитку самостійності студентів шляхом збільшення частки завдань творчо-пошукового характеру, які можуть бути пов’язані з аналізом реального стану охорони праці та дотримання вимог безпеки праці на конкретному підприємстві, господарстві тощо. Наприклад, вивчаючи основні шкідливі виробничі фактори, що діють на людину в робочій зоні, виділяємо типову послідовність відповідних слотів: загальні відомості, джерела (природні, штучні), вплив на організм людини, методи і прилади контролю, нормування дії фактора, індивідуальні засоби захисту.

Розробка фреймових опор у процесі викладання дисципліни «Охорона праці» передбачає наступні рівні систематизації навчальної інформації: 1) виділення ключових понять; 2) виділення сутнісних ознак цих понять; 3) порівняльне співставлення ознак різних понять, що вивчаються; 4)встановлення ієрархії понять, що вивчаються у межах модуля; 5)знаково-змістовне „згущення” навчального матеріалу – перевід інформації в структуровану, графічно-символічну форму (застосування структурно-логічних схем, граф-логічних структур, узагальнюючих таблиць тощо).

Отже, основними властивостями фреймових опор, на нашу думку, є: 1)системність – чітка орієнтація на розвиток цілісних уявлень про об’єкт чи процес, що вивчаються; 2) дидактична операційність – обов’язковість виділення базових елементів знань, визначення логічних взаємозв’язків між ними за рахунок горизонтальної та вертикальної інтеграції; 3)інваріантість – включення у фреймові структури не лише предметних знань, а й компонентів знань логіко-методологічного характеру дозволяє сформувати у студентів навички інваріантного переносу знань у нові умови; 4) ергономічність – підвищення інформативної ємкості змісту навчального матеріалу; 5) економічність – збільшення ефективності опрацювання навчальної інформації, скорочення часу для пошуку та відтворення знань студентами (рис. 1).

Рис. 1 Властивості фреймів як дидактичних засобів навчання

Найбільш ефективними способами застосування фреймів, як дидактичних засобів, на нашу думку, є: побудова інтегративних структурно-логічних схем, дидактичних одиниць із графічно-символічною візуалізацією навчального матеріалу; застосування локальних і розширених проблемно-ситуаційних завдань на основі прийому „згортання-розгортання” навчальної інформації; розробка електронних структурованих компакт-підручників; використання тестових завдань зростаючого рівня складності з фіксованою відкритою формою відповіді.

Список використаних джерел:

1. Алексеева И. Ю. Человеческое знание и его компьютерный образ / И. Ю. Алексеева. – М.: Наука, 1992. – 128 с .

2. Минский М. Фреймы для представления знаний / М. Минский . – М.: Энергия, 1979. – 151 с .