WEB-ресурс научно-практических конференций

Кравцов Ф.

Харківський національний економічний університет, Україна

ФОРМУВАННЯ ОПТИМАЛЬНОЇ СТРУКТУРИ КАПІТАЛУ П ІДПРИЄМСТВА НА ОСНОВІ ПОБУДОВИ СТРУКТУРНО-ФУНКЦІОНАЛЬНОЇ МОДЕЛІ

Роль капіталу в економічному розвитку підприємства і забезпеченні задоволення інтересів держави, власників і персоналу визначає його як головний об'єкт фінансового управлі ння підприємством, а забезпечення ефективного його використання відноситься до числа найбільш відповідальних задач фінансового менеджменту. Кожне підприємство прагне ефективно управляти капіталом та його структурою, тобто досягнути такого співвідношення внутрішніх та зовнішніх джерел коштів, яке б здійснювало максимальний позитивний вплив на досягнення його стратегічних цілей.

Оптимізація структури капіталу є однією з найбільш важливих і складних задач , розв'язуваних у процесі фінансового управління підприємством. Оптимальна структура капіталу являє собою таке співвідношення використання власних і позикових засобів , при якому забезпечується найбільш ефективна пропорційність між коефіцієнтом фінансової рентабельності і коефіцієнтом фінансової стійкості підприємства, тобто максимізується його ринкова вартість [1]. Таким чином. виникає необхідність у виборі підприємством адекватного та доцільного метода визначення оптимальної структури капіталу.

Один із найбільш ефективних економічно-організаційних методів управління структурою капіталу підприємства передбачає перегляд тих чи інших бізнес-процесів або всієї структури капіталу підприємства в цілому та їх оптимізацію шляхом моделювання процесу управління структурою капіталу. Для побудови моделі пропонується використовувати методології та стандарти , що дозволяють описати д іяльність організації . Найбільш розповсюдженим , нескладним у використанні та економним програмним засобом є методологія SADT ( structured analysis and design technique ).

SADT – це основна методика, що заклала принципи сучасного моделювання , та яка є основою для розробки стандартів IDEF0. Особливостями стандарту IDEF0 є те, що він дозволяє подати алгоритм удосконалення у вигляді д іаграми , наглядно представити послідовність етапів модельованого процесу .

Процес моделювання системи починається з побудування контекстної д іаграми , тобто найбільш абстрактного рівня опису процесу оптимізації структури капіталу у цілому .

На другому етапі моделювання відбувається декомпозиція контекстної діаграми, результатом чого є діаграма, яка відбиває сукупність етапів процесу, оптимізації структури капіталу. Контекстну д іаграму доцільно декомпонувати на 4 функціональних блоки, у яких реалізуються наступні процеси :

обрати критерій оптимізації структури капіталу ;

визначити оптимальну структуру капіталу за критерієм максимізації ф інансової рентабельності ;

визначити оптимальну прогнозну структуру капіталу п ідприємства ;

розробити рекомендації щодо формування оптимальної структури капіталу .

Зміст першого функціонального блоку полягає в тому, щоб на основі засад фінансової стратегії підприємства з сукупності існуючих критеріїв оптимізації структури капіталу обрати доцільний для даного підприємства критерій, на основі якого буде проводитися визначення оптимальної структури джерел фінансування підприємства, що і виступає результатом реалізації даного блоку.

На основі отриманих результатів у другому функціональному блоці проводиться визначення оптимальної структури капіталу з використанням обраного критерію (у даному випадку обирається критерій максимізації ф інансової рентабельності ) на базі даних фінансової звітності досліджуваного підприємства у ретроспективі . Результатом даного блоку виступає розрахунок , що характеризує оптимальне співвідношення власних та позикових джерел ф інансування підприємства , що було сформоване у аналізованому періоді .

Третій функціональний блок характеризує процес визначення оптимальної прогнозної структури капіталу . Він реалізується з використанням методу прогнозування на основі часових ряді в .

У четвертому функціональному блоці виконується розробка рекомендацій щодо формування оптимальної структури капіталу п ідприємства у плановому періоді . Вхідною інформацією для даного блоку слугують отримані розрахунки за попереднім блоком, а результатом – загальні висновки та рекомендації . Механізмом , що реалізує всі вказані функціональні блоки, виступає фінансовий менеджер підприємства .

Далі, якщо це необхідно, можна більш детально розглянути процеси визначення оптимальної структури капіталу підприємства у ретроспективі та інші процеси, подані у діаграмі, що відображається у декомпозиції відповідних функціональних блоків.

Таким чином, впровадження сформованої структурно-функціональної моделі дає можливість на основі вивчення логічних взаємозв’язків між бізнес-процесами підвищити якість прийняття управлінських рішень щодо оптимізації структури капіталу підприємства.

Література:

1. Бланк И.А. Антикризисное финансовое управление предприятием. – К.: Эльга , Ника-Центр, 2006. – 672 с . – ( Серия «Библиотека финансового менеджера»; Вып . 10).