WEB-ресурс научно-практических конференций

Рябчикова С.Ю.

Київський національний економічний університет ім..В.Гетьмана , Україна

РОЛЬ ТА СУЧАСНИЙ СТАН ІНСТИТУТІВ СПІЛЬНОГО ІНВЕСТУВАННЯ В УКРАЇНІ

Перший інвестиційний фонд у світі було створено у серпні 1822 року у Бельгії, через кілька десятиліть у Швейцарії і Франції. Як масове явище вони почали розвиватися лише після другої світової війни, поступово складаючи конкуренцію банкам та іншим фінансовим інститутам. Найбільшого поширення інвестиційні фонди набули у Великобританії і США.

В Україні початком діяльності ринку спільного інвестування було прийняття Закону України «Про інститути спільного інвестування (пайові і корпоративні фонди)» № 2299 від 15.03.2001 р. Цим законом була надана можливість створення й розвитку системи професійних інституціональних інвесторів, що мають реальну можливість залучення тимчасово вільних коштів населення України. А вже з 2003 року інфраструктура ринку ІСІ в Україні почала динамічно розвиватися.

Інститути спільного інвестування (ІСІ) – це досить нова для українського інвестора можливість вкладання своїх заощаджень з метою їх примноження. ІСІ – це інвестиційні фонди, в яких акумулюються кошти інвесторів для подальшого отримання прибутку через вкладення їх у цінні папери інших емітентів, корпоративні права та нерухомість.

Інвестиційні фонди та інші ІСІ відіграють важливу роль в розвитку фондового ринку країн. За рахунок коштів дрібних інвесторів, які вони вкладають в ці фінансові інститути, здійснюються трильйонні грошові потоки на фондових ринках. Поступово в цей процес втягуються і громадяни України, які самостійно виходять на фондові ринки з метою купівлі-продажу акцій, облігацій чи розміщенням готівкових коштів. В сучасних умовах інститути спільного інвестування можуть стати ефективним інструментом накопичення грошових капіталів, обіг яких забезпечує гармонійний розвиток економіки, розбудову як фінансової так і виробничої сфери національного господарства. Надходження коштів в сферу спільного інвестування, в свою чергу, розширить потенціал внутрішніх запозичень, адже ІСІ в усьому світі є одними з найбільших операторів на ринку державних боргових зобов’язань . Розвиток індустрії спільного інвестування – один з опосередкованих стимулів для розбудови фондового ринку, а саме, це є обов'язковою умовою для очікуваного і необхідного імпорту капіталу в національну економіку.

Основними перевагами ІСІ, з погляду інвесторів, є потенційно висока дохідність, порівняно з традиційними способами збереження та примноження капіталу, та менші витрати часу на управління інвестиціями. Об’єднання коштів багатьох окремих інвесторів дозволяє ІСІ виходити на фондовий ринок та користуватись перевагами великих інституційних інвесторів. Серед інших переваг – диверсифікація інвестицій, відсутність мінімального терміну інвестицій (у випадку вкладання коштів у відкриті інвестиційні фонди) та можливість досить оперативно вилучити вкладені кошти у випадку необхідності.

За історію свого розвитку в Україні ринок ІСІ поступово зростав та здобув значних досягнень у свої діяльності. Так можна виявити значне зростання загального рівня інвестиційної культури серед населення (значною мірою зумовлене високою дохідністю інвестицій в ІСІ протягом 2006-2007 років); поступове зміщення інтересу покупців від закритих фондів до інтервальних та відкритих, що обумовлюється можливістю оперативно вилучити кошти з фондів; загострення конкуренції на ринку публічних ІСІ, обумовлене швидкими темпами зростання загальної кількості компаній з управління активами, які обслуговують ICI (надалі – КУА) і як наслідок, - підвищення загального рівня сервісу, розширення асортименту, зростання загальної кількості публічних ІСІ, орієнтованих на роботу з фізичними особами; відкриття компаніями з управління активами філій та точок продажу інвестиційних сертифікатів (фондових магазинів) в регіонах.

Крім того, в останні роки бурхливо розвивався фондовий ринок України, що позитивно відображалося і на діяльності ІСІ. Зокрема, основний фондовий індикатор організованого ринку, індекс ПФТС, в останні роки постійно зростав а за 2007 рік додав більш ніж 135%, що ста­ло одним із найбільших у світі показників (за виключенням Китаю). Безпрецедентне зростання індексу ПФТС позитивно позначилося як на кількісних параметрах ринку відкритих ІСІ, так і на результатах їхньої діяльності. В результаті, протягом 2007 р. вартість активів, якими керують КУА, зросла більш ніж удвічі й на кінець року склала близько 6 % від ВВП України (40,8 млрд грн ). При цьому динаміка розвитку інфраструктури ринку ІСІ значно перевищувала динаміку залучення інвесторів. Кількість КУА в 2007 році зросла на 46,5 % і на кінець року сягнула 334 компанії (рис.1). Середня вартість активів в управлінні однієї КУА збільшилася на 69,4 % і склала на кінець року 127,4 млн грн. Кількість ІСІ, в свою чергу, у 2007 році зросла на 61 %.

Але вже на початку 2008 року ситуація докорінно змінилася. Світова фінансова криза негативно вплинула в першу чергу на сферу фінансових інвестицій та фінансові інститути в цілому. Прогнози аналітиків були невтішні, деякі навіть заявляли про закінчення епохи фінансових інвестицій, як таких. Негативний розвиток подій на вітчизняному фондовому ринку, що майже не припинявся протягом 2008-го року, чинив суттєвий тиск на ринок відкритих інвестиційних фондів в Україні. Водночас, кількість відкритих ІСІ у 2008-му продовжувала активно зростати. На кінець 2008 року кількість КУА сягнула 409, а відповідно ІСІ сягнули позначки 1243 одиниць, що показало зростання в 67% порівняно з 2007 роком.

Рис.1 Кількість зареєстрованих КУА та ІСІ в Україні

З рис.1 видно, що 2009 рік став досить нелегким для індустрії інвестиційного бізнесу. Під впливом кризових явищ, на ринку відбулися масові процеси злиття та поглинання. Найбільші проблеми виникли в ІСІ, які мали невелику кількість інвесторів та активи, сконцентровані в акціях, а також фонди, які інвестували кошти у сферу будівництва. Все це призвело до того що кількість зареєстрованих КУА знизилась до 380 одиниць, а кількість ІСІ на кінець 2009 року становила 1200 одиниць.

Проте, якщо звернути увагу на види фондів, що превалюють сьогодні в Україні, першість впевнено тримають венчурні недеверсифіковані фонди, які на кінець 2009 р. складали 75 % від загальної маси створених ІСІ (табл. 1). Вартість активів, що знаходиться в управлінні невенчурних фондів, на кінець 2009 року складала лише 15,8 %. Вид фонду традиційно впливає на структуру активів. Відкриті та інтервальні фонди мають більш ліквідну структуру активів у порівнянні з закритими фондами. Якщо частка грошових коштів та банківських депозитів в портфелях перших складає відповідно 19,0 % та 24,7 %, то у закритих ІСІ – лише 9,1 %.

Таблиця 1 Динаміка кількості ІСІ в розрізі видів фондів

Варто зазначити, що, якщо в міжнародній практиці головним призначенням венчурних фондів є впровадження інновацій, у вітчизняних реаліях венчурні фонди зазвичай використовують в цілях легальної оптимізації оподаткування. Збільшення загальної вартості активів венчурних фондів в Україні не призводить до адекватного зростання інвестиційних потоків до інноваційних секторів економіки: спеціалізація венчурних фондів на інвестиціях в новостворені інноваційні компанії для України є винятковою. Основними акцепторами інвестицій венчурних фондів є компанії зі сфер нерухомості та будівництва (понад 50 %), фінансів, харчової, хімічної промисловості тощо.

Таким чином, незважаючи на досить високі показники зростання загальної кількості, в цілому ринок ІСІ в Україні не став важливим інструментом концентрації інвестиційних ресурсів населення. Менше 0,3 % населення України стали вкладниками ІСІ. Після кризи фондового ринку ця кількість ще більше скоротилась. В той же час, в США вкладниками інвестиційних фондів є близько 43 % всіх домогосподарств.

Для поліпшення ситуації, що спричинила фінансова криза, в кінці 2008 року ВРУ прийняла Закон «Про внесення змін до Закону України «Про інститути спільного інвестування ». Основні зміни , які вносяться до Закону «Про інститути спільного інвестування ( пайові та корпоративні інвестиційні фонди )», стосуються вирішення низки принципових питань . Насамперед , це удосконалення норм диверсифікації активів інститутів спільного інвестування , які є застарілими та неактуальними й значно стримують розвиток ІСІ. Зокрема , документ передбачає підвищення норм інвестування активів ІС І у банківські продукти ( депозити , золото, ощадні сертифікати ), державні цінні папери , а також цінні папери , доходи за якими гарантовано урядом та органами місцевого самоврядування . Крім того, скасовується обмеження щодо інвестування активів ІСІ в акції та облігації українських емітентів, що сприятиме створенню фондів акцій та фондів облігацій. При цьому залишається обмеження щодо інвестування активів ІС І в цінні папери одного емітента .

Таким чином, незважаючи на всі проблеми, викликані кризовими явищами, які нині існують в інвестиційному бізнесі та взявши до уваги скептичні прогнози аналітиків, саме ІСІ як гнучка інституційна форма, яка позбавлена надмірних посередницьких ланок між інвестором та кінцевою інвестицією, можуть найкраще сприяти процесу після кризового відновлення фінансової сфери та всієї економіки держави.

Список використаних джерел:

1. Закону України «Про інститути спільного інвестування (пайові і корпоративні фонди)» № 2299 від 15.03.2001 р.

2. http://www.uaib.com.ua - джерело статистичних даних.