WEB-ресурс научно-практических конференций

Халавка Т.Б.

Управління з питань внутрішньої політики Чернівецької облдержадміністрації, Україна

ВЗАЄМОДІЯ ОРГАНІВ ВЛАДИ З НАЦІОНАЛЬНО-КУЛЬТУРНИМИ ТОВАРИСТВАМИ ТА ЇХНЯ ДІЯЛЬНІСТЬ (НА ПРИКЛАДІ ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ)

Законодавством України, а саме законами „Про об'єднання громадян”, „Про благодійництво та благодійні організації”, визначено, що національно-культурні товариства можуть існувати у формі громадських організацій, благодійних фондів та, до певної міри, політичних партій. Зокрема у визначенні дефініції громадської організації вказано, що це є об'єднання громадян для задоволення та захисту своїх законних соціальних, економічних, творчих, вікових, національно-культурних, спортивних та інших спільних інтересів [1]. Серед одного з основних напрямків діяльності благодійних організацій та фондів законодавством визначено: сприяння розвитку культури, в тому числі реалізації програм національно-культурного розвитку [2] .

У Чернівецькій області за даними перепису 2001 року проживали представники 76 національностей та народностей, що свідчить про урізноманітнення національної структури населення краю (для порівняння: в 1989 р. - 69). Найчисельнішими на території області є представники семи етнічних груп: українці (75,0 %), румуни (12,7%), молдовани (7,3 %), росіяни ( 4,1 %), поляки (0,3 %), білоруси ( 0,2 %) та євреї (0,2 %) [3, c . 112].

Поряд з тим, в області зареєстровано двадцять п'ять громадських організацій, два благодійних фонди та одна політична партія, які, тією чи іншою мірою, можна віднести до національно-культурних. Серед громадських організацій дві мають Всеукраїнський статус, шістнадцять - обласний, п’ять - міський і дві - районний.

При цьому більшість з названих вище етнічних громад представлені декількома національно-культурними товариствами чи, точніше, громадськими формуваннями, які претендують на цю роль. Так, румунська громада має чотирнадцять громадських формувань (тринадцять громадських організацій та один благодійний фонд), які серед статутних завдань вбачають задоволення прав даної етнічної групи. Серед них є такі, які з точки зору статутних цілей та практичної діяльності, цілком можна віднести до національно-культурних. Товариство румунської культури ім. М. Емінеску (організовує щорічні фестивалі „ Емінісчиана ”, „Свято рідної румунської мови”, „Свято колядок та різдвяних традицій”), товариство румунського населення — жертв сталінських репресій „Голгофа” (приділяє увагу вшануванню пам’яті репресованих осіб румунської національності, проводить поминальні мітинги, панахиди в місцях масових розстрілів), „Буковинський мистецький центр відродження та сприяння розвитку румунської традиційної культури” (фестиваль „Заспівай мені, кобзарю”). Такі організації, як спілка румунських товариств „За європейську інтеграцію”, Конгрес румунів України, Християнсько-демократичний альянс румун України, хоч і мають у своїй назві та статутах претензійність на звання національно-культурних товариств, однак діяльності, спрямованої у напрямку задоволення культурних прав румунської громади, не проводять. Напротивагу їм, медичне товариство „ Ісидор Бодя ”, не маючи в назві нічого спільного з національно-культурним товариством, проводить спеціалізовані конференції, на яких вшановує пам'ять видатних постатей румунського народу.

Російська громада представлена двома об’єднаннями - „Російське культурне товариство ім. академіка А.Д. Сахарова ” та „Російська община Буковини”, які очолюють люди поважного віку, тому й організації є малорухомими, недієвими та й практично втратили контакт з громадою, яка, як свідчать останні дані перепису 2001 року, має на теренах області демографічні проблеми. Так, росіяни - одна з етнічних груп області, яка практично не має молоді, оскільки середній вік її членів перевищує 46 років. Схожа ситуація існує і в білоруській громаді, громадське об'єднання якої більше схоже на шаховий клуб і за формою, і за змістом, аніж на національно-культурне товариство. Останній захід цих двох слов’янських народів (росіян і білорусів) на теренах краю відбувся в далекому 2005 році, коли вони спільно відзначили День слов’янської писемності. Відзначається низькою активністю регіональна організація Конгресу азербайджанців України, хоча в області проживає понад 300 осіб, які себе ідентифікують як азербайджанці.

У деяких етнічних громад Буковини є по одному - два національно-культурних товариства, зокрема в євреїв, молдаван, німців, поляків та вірменів. Національно-культурні товариства зазначених громад є активними, проводять щорічно низку фестивалів, вечорів, заходів на відзначення національних та релігійних свят.

Дивним є також реєстрація в Чернівецькій області облорганізації Політичної партії „КМКС Партія угорців України" (чисельність угорців за даними перепису 2001 року становила в області 80 осіб, тому, напевно, реєстрація партії пов’язана з якимись політичними мотивами, аніж з бажанням захищати малочисельну і неактивну угорську громаду області).

Варто також відзначити, що суттєвий вплив на національно-культурний розвиток етнічних меншин області мають й їхні релігійні громади. Так, в області діють 106 православних та 81 протестантських румуномовних громад, 33 - римо-католицькі (переважно польські), 1 - вірменська, 9 - єврейських та 10 - російських-старообрядницьких. Вплив їх на національну свідомість є досить значним, а в деяких етнічних громадах вони виступають як основне джерело вивчення рідної мови, зокрема у польській та вірменській.

В 2005 році вперше в Чернівецькій області було прийнято Програму підтримки національно-культурних товариств та етнічних громад. Ця Програма двічі в 2007 та 2010 роках обласною радою продовжувалась на нові терміни. Головним розробником Програми виступил о управління з питань внутрішньої політики облдержадміністрації спільно з національно-культурними товариствами. Остання редакція була прийнята сесією обласної ради в лютому 2010 року. За 5 років фінансування по Програмі підтримк и товариств збільшено в чотири рази з 25 тис. у 2005 році до майже 100 тис. в 2010 році. Основними реципієнтами коштів виступають румунські національно-культурні товариства . Понад 60% всіх сум отримують саме вони, значну п ідтримку надано польським та німецьким товариствам. Окрім того, відповідно до Програми фінансується проведення щорічного дитячого фестивалю представників національних меншин „Веселка Буковини”, який традиційно відбувається на початку червня в обласному центрі. В області створено Раду з питань етнополітики при облдержадміністрації, до складу якої увійшли представник и органів влади, керівники національно-культурних товариств, науковці.

Узагальнивши вищенаведену інформацію, можна зробити наступні висновки:

1. Національно-культурні товариства, особливо багаточисельних громад, не можуть виражати позицію більшості представників цих громад, зокрема і через те, що часто значна частина з них не діє (з 28 громадських формувань активно діючими є не більше половини).

2. Роль органів влади при забезпеченні цивілізованих та толерантних міжетнічних відносин не може зводитись до фінансової підтримки лише окремих національно-культурних товариств. Потрібно застосовувати комплекс заходів в освітній та культурній сферах, забезпечувати політичні та мовні права національних меншин.

3. Органи влади мають сприяти проведенню спільних заходів представниками різних етнічних груп (фестивалів, круглих столів), щоб усувати національні та культурні стереотипи між ними.

Література:

1. Закон України „Про об'єднання громадян” / Верховна Рада України // Відомості Верховної Ради України (ВВР). - 1997. - N 46. - С.292.

2. Закон України „Про благодійництво та благодійні організації” / Верховна Рада України // Відомості Верховної Ради України (ВВР). - 1992. - N 34 . - С . 504 .

3. Джаман В.О., Костащук І.І. Національна структура населення етноконтактних зон: монографія / В.О. Джаман , І.І. Костащук - Чернівці: Чернівецький національний ун-т . - 2009. - 288с.