Стик Л.І.

ЧНУ

Вербалізація концептосфери “ dwelling ” в американському художньому дискурсі на матеріалі романів Теодора Драйзера “ Sister Carrie ” та Едварда Белламі “ Looking Backward : F rom 2000 to 1887”

Метою даної статті є дослідження лексем, які вживаються для вербалізації концептосфери “ dwelling ” в американському художньому дискурсі.

Об’єктом дослідження слугують романи Теодора Драйзера “ Sister Carrie ” та Едварда Белламі “ Looking Backward : From 2000 to 1887” в оригіналі.

Актуальнiсть даного дослідження зумовлена тим, що в сучасній когнітивній лінгвістиці останнім часом відчувається тенденція до аналізу різноманітних концептів. Усе актуальнішими стають дослідження різномовних лексичних мікросистем.

Концептуальна картина світу – це представлення у свідомості інтеріоризованого людиною світу [2, с.259] . Реальна дійсність відображається у свідомості людини, концептуальна картина світу утворюється в процесі переробки цієї інформації. Концептуальній картині світу властива національна своєрідність.

Концептуальна модель світу містить інформацію, подану в поняттях, а в основі мовної моделі світу лежать знання, закріплені в семантичних категоріях. Мова визначає окремі елементи концептуальної картини світу, що виражається в створенні слів і засобів зв’язку між словами й реченнями, і мова пояснює зміст концептуальної картини світу, пов’язуючи між собою слова в мовленні. Мовна картина світу є експлікацією національно-специфічної концептуальної картини світу в її остаточному національно-специфічному оформленні засобами мови.

Складовою концептуальної картини є концепт – універсалія, що узагальнює ознаки речей, містить важливу й актуальну інформацію. Концепт – це одиниця колективної свідомості, яка має мовне вираження і відмічена етнокультурною специфікою. Саме вербалізованість і етнокультурне маркування відрізняють її від поняття, уявлення і значення [2, с.257].

Ми працювали над дослідженням шляхів вербалізації концепту “ dwelling ” в американському художньому дискурсі на основі творів Теодора Драйзера “ Sister Carrie ” та Едварда Белламі “ Looking Backward : From 2000 to 1887” . В художній літературі має місце співвідношення “текст – дискурс“. Текст - це мовленнєве вираження дискурсу [ 3, c .22]. Концепт зумовлює змістову будову тексту, а через нього – логічну будову. Відображаючи інтенції автора, він також задає комунікативну цілеспрямованість тексту: комунікативний або естетичний вплив [3, c .6]. Характерною рисою художнього повідомлення є експресивність, а отже і емоційність [3, c .10].

Дане дослідження здійснюється за допомогою методу дефініційного, компонентного, концептуального та квантитативного аналізів.

В нашій роботі концептосфера „помешкання” представлена 29 лексичними одиницями (ЛО) із спільним значенням „помешкання”: house, residence, abode, dwelling, lodging, quarters, mansion, castle, palace, manor house, hacienda, chateau, chalet, country seat, hall, farmstead, townhouse, condominium, apartment house , tenement , flat , maisonette , inn , hotel , motel , cabin , cottage , bungalow , hut .

Проаналізувавши визначення лексеми “dwelling” у п’яти одномовних англійських тлумачних словниках, ми дійшли висновку, що ядерним значенням концепту “ dwelling ” виявилася лексема “ house ”. До периферії першого ряду відносяться такі семи: flat, apartment. До периферії другого ряду: shelter, establishment, lodging, home, residence.

За результатами компонентного аналізу можна зробити висновок, що лексеми abode , bungalow , cabin , chalet , chateau , cottage , country seat , dwelling , farmstead , hut , lodging , maisonette , manor house , mansion , palace , residence , shanty and townhouse об’єднуються спільною семою із значенням “ house ”. В інших лексичних одиницях (ЛО) концептосфери “ dwelling ” сема “ house ” відсутня. ЛО apartment і flat характеризуються семою “set of rooms”. ЛО hotel, motel, inn характеризуються спільною семою “ short - term dwelling ”.

Категоризація – це ділення світу на категорії (включаючи концептуальні категорії як узагальнення конкретних сенсів або об’єктів) [1, с.10-34]. В ході концептуального аналізу ми виділили семантичні категорії концепту “ dwelling ”, а саме:

1. Size

Такі номінативні одиниці я к apartment house, castle, chateau, hacienda, hall, palace, residence можуть бути протиставлені згідно даної ознаки словам bungalow, cabin, condominium, maisonette.

2 . Location

Сюди належать лексеми, які позначають найменування житла, розташованого у сільській місцевості - country seat, cottage , farmstead, hut, Inn , chateau; у місті – townhouse, flat, quarters; в гірській місцевості – cabin, chalet.

3 . Part of a large building

Сюди належать лексеми с condominium, lodging, maisonette .

4. Period of habitation

Лексему abode , що має семантичну ознаку “ permanent dwelling ” можна протиставити номінативним одиницям hotel , inn , motel , tenement , яким властива семантична ознака “ temporary dwelling ”.

5. Type of the building

До цієї категорії входять лексеми castle, chateau, manor house, mansion, palace, residence (luxurious houses) , протиставлені словам cabin, hut, shanty (roughly built houses). Їм також протиставляються лексеми palace , hall , residence , castle , chalet , chateau за ознакою “ official place ”.

За результатами методу квантитативного аналізу ми дослідили, що найуживанішою лексемою з i значенням “ dwelling ” є лексема flat, яка складає 60 випадків вживання, що становить 34,3% усіх лексем зі значенням “dwelling”, вжитих у творі Теодора Драйзера “ Sister Carrie ”. Отже, лексема flat є ядром. Лексична одиниця першої периферії house вжита у творі 53 рази, що становить 30,3%, лексична одиниця другої периферії hotel - 30 випадків вживання (17,1%), лексична одиниця третьої периферії hall – 17 (9,7%), лексичні одиниці четвертої периферії quarters , abode – 4 (2,3%), residence – 3 (1,7%), mansion – 2 (1,1%), dwelling , lodging - 1 (0,6%).

У творі Едварда Белламі “ Looking Backward : From 2000 to 1887” найуживанішою лексичною одиницею (ЛО) є house , яка складає 42 випадки вживання, що становить 68,85% всіх ЛО зі значенням “ dwelling ”, вжитих у цьому творі, і являється ядром. Менш вживаною виявилась ЛО hall , яка відноситься до першої периферії, вживається у творі 11 раз, що становить 18,03%. Лексична одиниця другої периферії residence – 4 (6,56%), ЛО третьої периферії quarters – 2 (3,28%), ЛО четвертої периферії mansion – 1 (1,64%).

У мові ядром концептосфери “ dwelling ” є лексема house , а в мовленні – flat та house (за матеріалами романів Теодора Драйзера та Едварда Белламі). Отже, у художньому дискурсі значення лексем репрезентується у більшості випадків ядровими або центральними компонентами значення.

Список літератури:

1. Кубрякова Е.С. Размышления о судьбах когнитивной лингвистики на рубеже веков/ Е.С. Кубрякова.//Вопросы филилогии – 2001 - №1. – 25-30 с.

2. Селіванова О. Сучасна лінгвістика: термінологічна енциклопедія. – Полтава: Довкілля – К., 2006. – 716с.

3. http://referatu.net.ua/referats/128/36613/?page=6-22