WEB-ресурс научно-практических конференций

Гребець О.Б.

Слов`янський коледж Національного авіаційного університету, Україна

КОНТРОЛІНГ НА ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВАХ: КЛАСИФІКАЦІЙНИЙ ПІДХІД

Сучасний етап розвитку ринкових відносин на Україні, глобалізаційний вплив на кон’юнктуру ринку та кризові ознаки економічної системи вимагають від промислових підприємств більш рішучих та кардинальних змін в управлінні діяльністю. Проте пропонуємо звернути увагу на досвід зарубіжних підприємств, зокрема німецьких та американських, щодо контролінгової моделі управління бізнесом.

Теоретичне осмислення сутності напрямів діяльності контролінгу надасть можливість адаптувати зарубіжний механізм управління підприємством до вітчизняних умов. Проте аналіз літератури і практичних досвідів дослідників показав необхідність виділити класифікаційні ознаки контролінгу . Саме класифікація допоможе керівництву промислового підприємства сформувати структуру контролінгу та запровадити її як комплексну систему управління.

Слід зазначити, що автори не виділяють класифікаційні ознаки контролінгу , хоча при цьому намагаються проаналізувати деякі види та типи контролінгу , використовуючи окремі критерії. Тому на підставі аналізу методологічних підходів щодо визначення контролінгу , вважаємо необхідним систематизувати різновиди контролінгу та виділити класифікаційні ознаки.

Вивчаючи теоретичні та практичні нароби фахівців, пропонуємо класифікувати контролінг за наступними визначеними класифікаційними ознаками:

-          цілеспрямованістю;

-            за пріоритетами й орієнтацією концепції;

-          за рівнем змістовності;

-          за організаційним рівнем;

-          за об’єктами, за функціональним принципом.

Так, фактично усі аналізують за цілеспрямованістю стратегічний та оперативний контролінг . Крім цього слід вказати на історичність формування пріоритетності та орієнтації концепції контролінгу , в рамках якого визначають контролінг з орієнтацією на облік, інформацію та координацію [1; 2].

Деякі автори [1] вважають, що логіку ключових характеристик надає ієрархія рівні змісту контролінгу . Так функції планування, аналізу та звітності розглядаються на рівні контролінгу як інструменту. Якщо контролінг включає аналіз дотримання домовленостей та відхилення, то це концепція комунікації. В цілому контролінг який представлений на підприємстві як комплексне мислення є одночасно філософією управління [2, с. 21]. Таким чином, для керівництва стає питання визначеності того рівня на якому необхідно впроваджувати контролінг : як інструмент, як концепцію, як філософію. Звісно, що рівень змістовності контролінгу буде залежить від стану підготовки організаційної структури до інновацій щодо управління. Тому вважаємо необхідним включити до класифікаційних ознак контролінгу рівень його змістовності.

Якщо розглянути організаційний аспект побудови системи контролінгу , то практичний досвід Петера Хорвата дає підставу виділити такі типи контролінгу , як: контролінг компанії, контролінг збуту, контролінг досліджень і розробок, виробничий контролінг , контролінг дочірніх підприємств, контролінг функціональних підрозділів. При цьому П.Хорват наполягає на тому, що використання даних типів контролінгу можливо тільки на крупних підприємствах, в яких система контролінга надзвичайно диференційована. У іншому випадку дані підрозділи системи управління будуть нерентабельними [3, c. 23-24].

Комплексний підхід в управлінні вимагає об’єднання в єдину систему різноманітних об’єктів дослідження і аналізу. Що стосується контролінгe , то в даній системі можна виділити типи контролінгу за об'єктом діяльності. Так, Кармінський А.С., Фалько С.Г., вважають, що система управління об’єднує в собі різновиди контролінгу , що відрізняються за об'єктами, цілями, завданнями і інструментарієм вивчення. А саме: контролінг зовнішнього середовища, маркетингу і збуту, забезпеченості ресурсами, виробництва, логістики, персоналу, інвестицій і інноваційних проектів [4].

Крім цього, контролінг має функціональне навантаження в залежності від цілей та завдань підприємства. Тому вважаємо, що серед класифікаційних ознак повинен бути і функціональний аспект визначення різновидів контролінгу .

Таким чином, за визначеними класифікаційними ознаками можливо представити систему різновидів контролінгу (табл. 1).

Таблиця 1. Класифікація контролінгу

Пропонована класифікація надає можливість керівникам промислових підприємств вибірково підходити щодо формування системи контролінгу , визначаючи ті напрями діяльності у сфері управління, які відповідають організаційній структурі підприємства, філософії управління, рівню розвитку менеджменту, стратегії та цілям діяльності підприємства та інтеграції функціональних напрямків контролінгу .

Список використаних джерел:

1. Швиданенко Г.О. Контролінг : навч.посіб . / Г.О. Швиданенко , В.В.Лавриненко, О.Г.Дерев’янко, Л.М.Приходько. – К.: КНЕУ, 2008. – 264 с.

2. Стратегический менеджмент / Под ред А.Н.Петрова. – СПб .: Питер , 2008. – 496 с.

3. Концепция контроллинга . Управленческий учет . Система отчетности . Бюджетирование / Horvath & Partners ; пер. с нем . – 2-е изд . – М.: Альпина бизнес букс, 2006. – 269 с.

4. Карминский А.М. Контроллинг : учебник /А.М. Карминский , С.Г. Фалько , А.А. Жевага , Н.Ю. Иванова ; под . ред. А.М. Карминского , С.Г. Фалько . – М.: Финансы и статистика, 2006. – 336 с.