WEB-ресурс научно-практических конференций

К.е.н. Остафіль О. В.

Львівський національний університет імені Івана Франка , Україна

СПЕЦИФІКА СПІВПРАЦІ ІНСТИТУТІВ ФІНАНСОВОГО ПОСЕРЕДНИЦТВА

Фінансові посередники – спеціалізовані інститути, що опосередковують рух фінансових ресурсів, залучаючи їх шляхом розміщення фінансових інструментів власного випуску (в тому числі виражених у вигляді цінних паперів) серед індивідуальних інвесторів та вкладаючи акумульовані таким способом кошти в різноманітні фінансові активи.

Сутність і роль фінансових інститутів в економіці країни розкривають їхні функції, головні з яких такі:

1. Фінансові посередники впливають на визначення ціни фінансової послуги та фінансових активів , які враховують співвідношення попиту і пропозиції на фінансові ресурси та максимально задовольняють економічні інтереси їхніх покупців і продавців.

2. Зміст функції фінансового забезпечення процесів інвестування полягає у створенні фінансовими інститутами умов для залучення суб’єктами господарської діяльності фінансових ресурсів, необхідних для їхнього розвитку.

3. На ринку фінансових послуг діє механізм зниження фінансових ризиків , який в умовах нестабільності економічного розвитку країни дає змогу мінімізувати ризики продавців і покупців фінансових активів. Інвестування у велику кількість фінансових активів (надання кредитів великій кількості позичальників або придбання цінних паперів багатьох емітентів) сприяє суттєвому зниженню ризиків інвестування для індивідуальних інвесторів. Реалізація функції диверсифікації активів забезпечує те, що ризик інвестування через фінансових посередників виявляється набагато нижчим, аніж ризики прямих інвестицій.

4. Однією з важливих функцій фінансових посередників є обслуговування сфери грошових розрахунків та скорочення витрат на їхнє проведення (наприклад, за допомогою акредитивів, відкриття кореспондентських рахунків, обміну валют тощо).

5. З метою забезпечення розрахунків в іноземних грошових одиницях на ринку фінансові інститути надають послуги з обміну валют .

6. Для організації торгівлі фінансовими інструментами на ринку фінансових послуг створюють мережу різноманітних фінансових інститутів, завданнями яких є реалізація грошових ресурсів покупців в обмін на фінансові активи, що їх цікавлять, а також контроль при проведенні фінансових операцій.

7. Фінансові посередники значно підвищують рівень ліквідності фінансових інструментів . Забезпечуючи мобілізацію, розподіл і ефективне використання вільного капіталу, фінансування потреби в ньому суб’єктів господарювання, інститути ринку фінансових послуг сприяють прискоренню обігу використаного капіталу, що генерує додатковий прибуток і приріст національного доходу загалом.

8. Фінансові посередники добре обізнані зі станом поточної фінансової кон’юнктури, умовами здійснення угод з різними фінансовими інструментами та в найкоротший термін можуть забезпечити зв’язок продавців і покупців фінансових послуг, що сприяє зниженню витрат суб’єктів ринку та їхнє інформування для прийняття необхідних фінансових рішень .

Розвиток фінансової системи й інвестиційного ринку привів до ускладнення та урізноманітнення системи фінансового посередництва. Це виявляється у появі нових видів фінансових інститутів і розширенні асортименту послуг, які вони надають.

Зазначені процеси привели до сегментації ринку фінансового посередництва, в основі якої – характер узятих перед клієнтами та учасниками зобов’язань і домінування окремих напрямів інвестиційної діяльності, що притаманні тим чи іншим групам фінансових інститутів.

Класично серед інститутів фінансового посередництва виділяють банки та небанківські фінансові установи. Хоча всі фінансові посередники працюють у сфері надання фінансових послуг, за функціональною спрямованістю та проведеними операціями вони відрізняються. Спільні й відмінні риси між головними групами суб’єктів фінансового ринку (зокрема, банками і небанківськими фінансовими установами) наведені у табл. 1.

Таблиця 1. Спільні й відмінні риси між банками та небанківськими фінансовими установами