WEB-ресурс научно-практических конференций

Ворочек В.Г.

Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, Україна

ПЕРСПЕКТИВИ ЗАСТОСУВАННЯ «БАЗЕЛЯ ІІІ» ЯК ІНСТРУМЕНТУ ПОПЕРЕДЖЕННЯ ФІНАНСОВИХ КРИЗ

Ефективне регулювання ринку банківських послуг є невід’ємною умовою і водночас запорукою економічної стабільності на національному та міжнародному рівнях. Сучасний розвиток фінансової системи в умовах глобалізації, за відсутності дієвого механізму регулювання і прогнозування кризових явищ, продемонстрував усю небезпечність дестабілізації банківського сектору. Глобальна фінансова криза наочно підтвердила актуальність дослідження впливу ризиків на фінансову стійкість банків, механізму ефективної оцінки та управління ними. Позиція учасників ринку банківських послуг щодо мінімізації втручання регулюючих органів у свою діяльність кардинальним чином змінюється протягом останніх років. Керівництво банків потребує не тільки фінансової допомоги, але і контролю, постійного моніторингу та впровадження жорсткіших директивних норм та правил з боку держави, відповідних національних та міжнародних організацій, органів суспільного нагляду. Стандартизація вимог щодо банківського капіталу та його достатності в період макроекономічних дисбалансів є одним з основних напрямків діяльності Базельського комітету. З огляду на попереднє прийняття нових правил банківського нагляду та регулювання у вересні 2010 року, проблематика цієї статті направлена на аналіз основних перспективних наслідків застосування «Базель ІІІ» .

Питанням регулювання діяльності банківського сектору та забезпечення стабільності банківської системи присвячено безліч праць видатних вчених: А. Сміта, Д. Рікардо, Дж. Ло, А. Вагнера, С. Міля, І. Фішера, М. Фрідмана, Дж. Кейнса, Р. Бернда, Г. Джонсона та інших. Серед вітчизняних науковців зазначене питання досліджували В. Міщенко, О. Кірєєв, М. Шаповалова, І. Карлова, Ю. Кучинська, М. Мрочко, Ю. Тихан, К. Стемпєнь та інші.

Рекомендації Базельського комітету є об’єктом обговорення у наукових працях М.   Алексеєнка, А. Балінова , А. Вожжова, І.   Гуцала, О. Дзюблюка, О. Лаврушина, А. Сімановського та інших.   В. Кротюк, О. Куценко, А. Муричьов, О. Хаб’юк тощо.

З огляду на нові виклики, поставлені фінансовою кризою перед банками всього світу, Базельський комітет ініціював розробку доповнень до стандартів банківського нагляду, які отримали назву «Базель ІІІ». Питання практичної можливості ефективного застосування прийнятих положень потребують подальшого аналізу. Крім того, перед банками, у тому числі і системоутворюючими банками, країн, де відсутня практика дотримання раніше розроблених комітетом принципів та норм, поставлене завдання адаптації національної законодавчої бази, розроблення економічно обґрунтованого механізму застосування базельських принципів, затвердження відповідних доповнень та змін до інших регулюючих документів, зокрема, стандартів бухгалтерського обліку та звітності.

Метою даного дослідження є систематизація основних положень «Базеля ІІІ», можливих результатів їх впливу на розвиток та фінансову стійкість банківського сектору в умовах турбулентного середовища.

Загальноприйнято, що банки не повинні здійснювати види діяльності або операції, ризики щодо яких не можуть бути ефективно ідентифіковані, оцінені та контрольовані. Вади системи банківського нагляду представляють потенційні загрози фінансовій стабільності установ, а в умовах екстенсивного зростання руху капіталу – також і національної економіки та на міжнародному рівні. На сьогодні   банки близько ста країн світу декларують дотримання вимог стандартів «Базель ІІ», прийнятих комітетом у 2004 році на доповнення до раніше розроблених положень «Базель І» [1].

Як відомо, «Базель ІІ» направлений на регулювання операцій банків за трьома основними напрямками (табл. 1):

-      встановлення мінімальних вимог до величини власного капіталу банку;

-      визначення необхідних та достатніх наглядових процедур;

-      формування принципів ринкової дисципліни (розкриття інформації перед громадськістю).

-       

Таблиця 1. Структура пропозицій «Базель ІІ»

Джерело: International Convergence of Capital Measurement and Capital Standards – Basel Committee on Banking Supervision, Bank for International settlements. – June 2006 [2].

За результатами п’яти років застосування моделі, головними її здобутками можна вважати:

-      встановлення вимог стосовно аналізу кредитними установами не тільки кредитних та ринкових, але й операційних ризиків;

-      уніфікація підходу до оцінки ризиків в банках різних країн;

-      впровадження внутрішніх рейтингових систем;

-      підвищення ринкової дисципліни за рахунок прозорості процедур, вимог до розкриття інформації, складання звітності;

-      підвищення компетентності наглядових органів;

-      наближення банківської практики та її регулювання країн Заходу, Західної та Східної Європи;

-      впровадження справедливої конкуренції на засадах співставності показників діяльності;

-      обґрунтування диференціації методів оцінки ризиків установами, які здійснюють діяльність за різними напрямками, що позитивно вплинуло на об’єктивність та точність отриманих результатів.

Разом з тим, ретроспективний аналіз доводить, що запропонована модель банківського нагляду є недостатньою для мінімізації ризиків, запобігання дисбалансів фінансового сектору. Події 2008-2009 років наочно продемонстрували нездатність фінансових установ виконувати свої зобов’язання у належні строки, не зазнавши при цьому неприйнятних втрат. Таким чином, головною вадою «Базеля ІІ» вважається його неспроможність забезпечити фінансову стійкість банку в період макроекономічної дестабілізації.

Існують певні об’єктивні обмеження моделі «Базель ІІ», які обумовили неефективність моделі у розв’язанні проблем банківського сектору в період фінансово-економічної кризи, зокрема:

-      встановлення мінімальних вимог щодо достатності капіталу зорієнтоване на оцінку ризиків, властивих торгівельному портфелю без урахування інших груп ризиків (наприклад, вартісної оцінки ризику у кризовій ситуації);

-      значне зменшення притоку позичкового капіталу до банків країн з транзитивною економікою, особливо це стосується установ з низьким кредитним рейтингом;

-      певна дискримінація окремих банків (для невеликих установ впровадження стандартів є надзвичайно складним завданням з огляду на суттєві витрати, пов’язані з підготовкою до такого впровадження) тощо.

Окремо слід відзначити, що відповідно до «Базеля ІІ» фінансові установи, базуючись на власних судженнях та відповідно розробленій моделі, встановлюють мінімальний розмір резервів під надзвичайні втрати. На початку 2008 року більшість крупних банків Сполучених Штатів Америки та Західної Європи декларували відповідність вимогам «Базеля ІІ». Велика кількість таких банків, уже на початку 2009 року звітувала збитки, потребуючи масштабної рекапіталізації. Криза ліквідності, з якою зіткнулися банківські установи протягом 2008–2009 років показала, що розроблені банками системи управління ризиком виявилися недієвими, а керівництво не користувалося об’єктивною оцінкою ризиків, приймаючи управлінські рішення.

У грудні 2009 року Базельський комітет опублікував два консультативні документи, якими висунув пропозиції щодо підвищення стійкості та ліквідності банківського сектору. Документи були названі «Базель ІІІ», тому що, фактично, вони представляли собою третє видання мінімальних стандартів для банків, що залучені до міжнародних операцій. Мета пакета реформ, представлених комітетом, полягала у підвищенні рівня стійкості банківського сектору до потрясінь, що виникають в результаті фінансового та економічного стресу, незалежно від його джерел, тим самим знижуючи ймовірність переміщення проблем фінансового сектору на реальний сектор економіки [3] .

Слід також зазначити, що «Базель ІІІ» не є самостійним документом, який виключає використання попередніх видань. Положення стандарту застосовуються паралельно з «Базелем   ІІ» та зосереджені на встановленні мінімальних вимог до достатності капіталу, його структури (табл. 2).

Таблиця 2. Структура пропозицій «Базель ІІІ»

Джерело: The New Basel III Framework: Navigating Changes in Bank Capital Management, Publication of Price Waterhouse Coopers’ Financial Services Institute. – October 2010 [ 4 ].

Введення нових норм до структури активів і капіталу банків почнеться з січня 2013 року і повністю завершиться до січня 2015 року. При цьому з січня 2016 року по січень 2019 року банки повинні створити «буферний резервний капітал» (табл. 3). Крім того, за необхідністю, уряди країни зможуть надавати приватним банкам новий капітал до січня 2018 року.

Таблиця 3. Порівняльна таблиця мінімальних вимог до достатності капіталу згідно «Базель ІІ» та «Базель ІІІ»

Джерело: Group of Governors and Heads of Supervision announces higher global minimum capital standards, Press release by Basel Committee on Banking Supervision, Bank for International settlements. – 12 September 2010 [ 5 ].

Окремо слід відзначити введені «Базелем ІІІ» обмеження щодо застосування запозичених коштів на фінансування придбання цінних паперів. Відомо, що однією з характерних особливостей фінансово-економічної кризи 2008-2009 років було нарощування дисбалансу між капіталом банків та їх позабалансовими зобов’язаннями (зростання показника левериджу). Аналогічна тенденція спостерігалась також і при попередніх циклічних явищах, наприклад, у 1998 році. Турбулентність фінансових ринків призвела до вимушеного зниження банками показнику левериджу, посиливши тим самим прямий зв’язок між збитками, зниженням рівня банківського капіталу та доступності запозичень. Саме тому сьогодні політика Базельського комітету направлена на обґрунтоване управління показником левериджу як ефективний засіб додаткового захисту фінансової стійкості.

Основними перевагами «Базеля ІІІ» можна вважати:

-      підвищення якості, гармонійності, та прозорості капіталу через застосування жорсткіших вимог до фінансових інструментів, що входять до його структури, зокрема, Капіталу 1 рівня.

-      управління ризиком через висування мінімальних вимог до забезпечення операцій з деривативами, викупом фінансових інструментів, їх   фінансування за рахунок позичкових коштів.

-        поєднання вимог, що передбачають безпосередню прив’язку обсягу забезпечення до рівня ризикованості, а також вимог, що не базуються на ризикованості (нормування показника левериджу);

-      скорочення проциклічних та впровадження контрциклічних резервів капіталу, направлених на покриття втрать в майбутньому;

-      формування засадних підходів до оцінки та управління систематичного ризику.

Зрозуміло, що перевірка ефективності нових стандартів займе певний, досі не визначений, час. Варто навести ряд потенційних обмежень «Базеля   ІІІ».

По-перше, одного посилення вимог до банківського капіталу недостатньо для того, щоб гарантувати недопущення фінансових криз в майбутньому, – необхідно ретельніше контролювати кредитну діяльність банків, вдосконалювати регулювання фінансового сектору в цілому.

По-друге, успішність впровадження «Базеля ІІІ» безпосередньо пов’язана з посиленими наглядом та регулюванням за іншими напрямками, зокрема, формуванням фінансової звітності учасників ринку. З цього приводу варто відзначити два принципові аспекти:

-      окремі положення національних та міжнародних стандартів бухгалтерського обліку (МСБО) та фінансової звітності (МСФЗ) потребують перегляду з метою повного та достовірного відображення суттєвої інформації. Компанії повинні засвоїти урок фінансової кризи 2008-2009 років, коли задекларована згідно МСБО частка проблемних кредитів була нижча, ніж за оцінками аналітиків.

-      стандарти фінансової звітності різних країн потребують подальшої конвергенції з метою співставності та зрозумілості широким колом користувачів фінансової інформації.

По-третє, впровадження нових, жорсткіших правил неминуче призведе до гальмування розвитку банківського сектору, що нарешті починає активізуватись після масштабних потрясінь. Джерела поповнення капіталу установ, що знаходяться в лістингу на біржових майданчиках цілком зрозумілі. Проте значні труднощі очікують на невеликі банки, що наразі не витримують норм, встановлених «Базелем ІІІ».

По-четверте, аналітики застерігають щодо негативного впливу мінімальних вимог до достатності капіталу на загальне економічне зростання. Банки, що не відповідають таким вимогам, відчуватимуть тиск з боку інвесторів та будуть змушені збільшувати розмір капіталу ще до граничного терміну у 2019 році. Це, в свою чергу, обмежуватиме банки в можливостях кредитування в той час, коли в країнах G-20, і не тільки, ще не розв’язані проблеми високого рівня безробіття та спаду активності бізнесу [6] .

По-п’яте, існує ризик, що разом із встановленням нових правил збільшиться рівень «тінізації» на ринку фінансових послуг, що, навпроти, посилить ймовірність розгортання чергової кризи.

Окремої уваги заслуговують неоднозначні наслідки «Базеля 3» для фінансових ринків країн, що розвиваються. Рекомендації Базельського Комітету впроваджуються добровільно, і в основному направлені на країни великої двадцятки, в той час як банками багатьох країн, що розвиваються, в тому числі і Україною, досі не застосовуються положення «Базеля ІІ». Існують певні сумніви щодо бажання банків країн, що розвиваються, ставати першопрохідцями у застосуванні «Базеля ІІІ». Концепція Базельського комітету така, що банки свідомо обмежують рівень дохідності, спрямовуючи ресурси на поповнення капіталу, і цим здійснюють контрциклічне планування. В цьому випадку, головною мотивацію є обмеження як ступеню ризику, так і чутливості до нього. Що стосується ринків, що розвиваються, то операції на них справедливо асоціюються з підвищеними ризиком та дохідністю. Прогнози аналітиків, зокрема фахівців МВФ щодо темпів зростання реального ВВП зазначених країн, починаючи з 2011 року є досить сприятливими, тож банкіри в найближчій перспективі навряд захочуть бути позбавленими можливості максимізації прибутку [7]. Крім того, відповідність вимогам «Базеля ІІІ» потребує фінансових, кадрових та управлінських ресурсів, які якими в недостатній мірі володіють банки країн, що розвиваються. Тому, скоріше за все, вплив нових правил на ці країни буде опосередкованим. В першу чергу певні зміни можуть відбутися в діяльності фінансових установ із закордонним капіталом через канал внутрішньо групового кредитування і поповнення капіталу з боку материнських банків. Посилення мінімальних вимог до капіталу і ліквідності в перспективі здатне зменшити можливості для кредитування європейських банків. Проте, ці зміни відбуватимуться поступово, і стосуватимуться лише фінансових установ, що потребують істотної до капіталізації згідно вимог «Базеля ІІІ» [8].

Висновки. Нові міжнародні стандарти банківського капіталу і ліквідності, відомі як «Базель III» – це крок у правильному напрямі, необхідність якого продиктована розмахом та глибиною дестабілізаційних процесів останніх років. Результатом прийняття нових правил має стати поліпшення якості й транспарентності банківського капіталу першого рівня, динамічне резервування, за якого «буфер» абсорбування можливих втрат створюються не в момент дефолту, погіршуючи і без того складне становище банку, а накопичується на фазі кредитного буму й витрачається в період кризи, не створюючи тиск на рентабельність і власний капітал.

Разом з тим, помилково стверджувати, що стандарти є універсальним та досконалим механізмом запобігання фінансових криз у майбутньому. Ефективність нової моделі вважається досить сумнівною без відповідних реформ у нагляді та регулюванні фінансового сектору загалом, адаптації стандартів звітності учасників ринку, удосконалення системи рейтингування, в тому числі і внутрішнього, розробки окремих правил для банківського сектору країн, що розвиваються, з урахуванням їх специфіки.

Список використаних джерел:

1.             A. Cornford. Basel ІІ and the availability and terms of trade finance // Global commodities forum / A. Cornford. – 2010. – March . – Р. 16-17 .

2.             International Convergence of Capital Measurement and Capital Standards // Basel Committee on Banking Supervision, Bank for International settlements. – June 2006 . – Р. 347 .

3.             Barnes R. Basel ІІІ For Global Banks: Third Time's The Charm? / R. Barnes A. De Toytot, S. Sprinzen , T . Chan. // Standard & Poors . – 2010. – Р. 1-2 .

4.             The New Basel III Framework: Navigating Changes in Bank Capital Management // Publication of Price Waterhouse Coopers’ Financial Services Institute. –  2010 . – Oct. – Р. 1-50 .

5.             Group of Governors and Heads of Supervision announces higher global minimum capital standards . Annex 2: Phase-in arrangements // Press release by Basel Committee on Banking Supervision, Bank for International settlements. –2010 . – Р. 1

6.             Tan C . Bankers close ranks to wage war on new rules / C .  Tan // Business Times . – 2010. – 02 Nov.

7.             Матеріали інформаційного порталу Міжнародного валютного фонду (World Economic Databases // International Monetary Fund) [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.imf.org/external/ns/cs.aspx?id=29

8.             Taylor M . Basel III is bad news for emerging economies / M . Taylor // F inancial T imes. – 2010. – 14 Oct.

9.             Кочетков В. Рекомендації базельського комітету як основа для зміцнення фінансової стійкості банків/ В . Кочетков,   В. Мазурков // Вісник української академії банківської справи. – 2009. – № 2 (27).

10.        Дмитренко Д.М. Необхідність перегляду базових принципів угоди «Базель ІІ» з урахуванням наслідків світової фінансової кризи / Д.М.Дмитренко  // П роблеми та перспективи розвитку банківської системи України: зб. наук. праць. – 2009. – № 27.