WEB-ресурс научно-практических конференций

Лисейко Ю.Б., Близнюк М.І.

Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича , Україна ІНТЕНСИФІКАЦІЯ НАВЧАННЯ ТА МЕТОД АКТИВІЗАЦІЇ НАВЧАННЯ ЯК СПОСОБИ ЗАОХОЧЕННЯ ДО ЗНАНЬ

На сьогоднішній день ми маємо можливість спостерігати за стрімким розвитком суспільства і тому повинні до нього пристосовуватися. В Європі досвід розвитку країн свідчить про те, що чим вищий освітній рівень населення, тим потужніша держава, тим краще живе її народ. І тому великі вимоги ставляться до випускників університетів, академій чи інститутів. З огляду на це було впроваджено Болонський процес у вищих навчальних закладах, але важливим елементом у покращенні освіти в Україні, досягнення європейського рівня потрібно вважати ще й активізацію навчання пізнавальної діяльності, яка спрямована на розкриття творчого потенціалу учнів, їх заохочення до знань, до активної участі у навчальному процесі.

Ця проблема не нова, але все ж залишається актуальною. Активізація навчальної діяльності прямо пропорційно залежить від вчителя. Саме він повинен докласти якнайбільше зусиль, щоб досягти позитивного результату, тобто зацікавити учнів у навчальному процесі. І не тільки. Для цього потрібна не тільки мотивація, але і якість знань відіграє важливу роль, а також подальший розвиток отриманої інформації, її практичне застосування, вміння учнів самостійно працювати. Вчитель повинен знайти оптимальні варіанти для подання знань, застосувати такі методи, форми і засоби навчання, які би сприяли розвитку творчості, активності, збільшували інтерес учнів до навчальної діяльності. Щоб управляти спілкуванням вчитель повинен оволодіти засобами установки та підтримання контакту, а також повинен навчати учнів контакту та певних комунікативних стереотипів.

Іноземна мова - це не лише мова різних народів, але й мова техніки, наукового прогресу. Вивчення іноземної мови розвиває кругозір учнів, пам'ять, уяву, логічне мислення, підвищує їх культуру. Знання мови - це і знання культури народу, який створив її та який нею розмовляє. Відомо, що наскільки багато мов знає людина, настільки багатшою вона стає морально, духовно. В наш час це особливо актуальне питання з огляду на стрімкий розвиток науки. Крім того, в спілкуванні людина оволодіває «фондом духовного багатства», створеним іншими людьми, розширяє свій індивідуальний досвід і вносить в цей «фонд» свій вклад [1, с.15].

У базовому середньому навчальному закладі важливе місце займає інтенсифікація навчання, а з нею і активізація навчання. Ці два терміни тісно пов’язані один з одним. Інтенсифікація навчання здебільшого асоціюється з прискореним курсом вивчення мови, але це твердження є неправильним. Під інтенсивним навчанням іноземної мови розуміють навчання спрямоване, в основному, на оволодіння спілкуванням мовою, яка вивчається, з використанням творчої активності учнів, звертаючи увагу на психологічні резерви особистості учнів та вчителя. Основною метою інтенсивного навчання іноземної мови є якнайшвидше оволодіння вміннями іншомовного спілкування.

Активізація навчання ж пов’язана з організацією та керівництвом мовного спілкування в навчальній діяльності. Спілкування відіграє величезну роль у становленні та розвитку особистості [1, с. 15]. Спілкування – це складний, багатоплановий процес встановлення та розвитку контактів між людьми, що виникає на основі потреб і спільної діяльності та включає в себе обмін інформацією, сприймання та розуміння та іншого. З іншого боку спілкування – взаємодія суб’єктів через знакові засоби, викликана потребами спільної діяльності та спрямована на значимі зміни стану, поведінки партнера. У найзагальнішому розумінні спілкування виступає як форма життєдіяльності [4].

Поняття «інтенсивне навчання» пов’язане передусім з іменами таких двох вчених як лікаря-психотерапевта за фахом Георгія Лозанова та російського методиста професора Галини Олександрівни Китайгородської . Основним вони виділяють прямий метод, який і ліг в основу інших інтенсивних методик. Крім того, кожен новий метод є продовженням попереднього та успадковує деякі його риси. Зокрема великий вплив на становлення методу має психологія та соціальна психологія, які відображають стан суспільства, рівень культури, науки та техніки тієї країни, де вони розвиваються.

Інтенсивне навчання – дещо специфічна система навчання, відмінна від сучасних методів навчання іноземних мов. Провідними принципами даного методу є діяльнісний , особистісно-рольовий, ситуативно-тематичний. Кероване оволодіння учнями іншомовним мовленням представляє собою моделювання ними в іншомовній мовленнєвій практиці процесів породження, змістовного сприйняття і комунікативної взаємодії мовленнєвих висловлювань і формування відповідних механізмів. Дуже важливим є оволодіння психотехнікою мовленнєвого спілкування і досягнення ряду психологічних цілей [2, с.212-213].

На основі прямого методу, як уже зазначалося, виник ряд нових методів, серед яких можна назвати: аудіо-лінгвальний ,   аудіо-візуальний , гіпнопедія, релаксопедія та сугестопедія .

Аудіо-лінгвальний метод опирається на вивчення мови на основі усного спілкування, наслідуються готові зразки без опори на мовний досвід, основними є носій мови та механічне тренування. Але ця методика має два етапи: на першому здійснюється аналіз зразка, а на другому його запам’ятовування. Поряд з цим методом у зв’язку з розвитком техніки виникають нові, серед яких є аудіо-візуальний метод, який побудований вже не на сприйнятті мови на слух, а на використанні технічної апаратури як основний засіб навчання. Однак ці два методи не мають майбутнього, оскільки нема опори учнів на рідну мову, і крім того вивчення мови ведеться через заучування напам’ять [3, с.296-300].

Наступні методи, релаксопедія та гіпнопедія, пов’язані з отриманням інформації на підсвідомому рівні, підвищення активності нервової діяльності. Але і у них виявлено недоліки – вони не забезпечують володіння мовою, це тільки засоби запам’ятовування інформації. Подібним чином діє і сугестопедія , яка опирається на сприйняття та запам’ятовування інформації на підсвідомому рівні та впливає на психологію учня. Але оскільки ці методи не враховують особистості учня, його творчих можливостей, то ці методи не можна вважати методами в повному значенні цього слова [1, с.12].

Як уже зазначалося вище, інтенсифікація навчання пов’язана з активізацією навчання. В активізації навчання велика увага приділяється співпраці в колективі та його психологічній згуртованості, а також розвиткові особистості учня. Особливим елементом цієї діяльності є пізнавальна активність особистості учня. Ефективність такої навчальної діяльності залежить від особистісних характеристик учнів та їх співпраці в колективі, їх рівня знань, а також відносин з вчителем.

Що стосується розвитку особистості учня, то вона проходить, в основному, в двох видах діяльності – навчальної та діяльності спілкування. Ось тут і проявляють себе дві системи відносин:   особистість   – навчальна діяльність – особистість – діяльність спілкування. Важливим у цих відносинах є пізнавальна діяльність учня [1, с.16].

Узагальнивши вище сказане, можна сказати, що метод активізації в своїй основі має деякі положення психології спілкування в діяльності навчання спілкування. Метод активізації є одним із способів інтенсифікації навчання і відіграє важливу роль у іншомовній діяльності спілкування учнів. Вчитель на даному етапі виконує роль провідника-екскурсовода у спілкуванні учнів іноземною мовою.

Список використаних джерел:

1. Китайгородская Г.А. Научно-методическое пособие для преподавателей ( интенсивный курс) / Г.А. Китайгородская . – М.: Изд-во Московского университета , 1979.

2. Маслыко Е.А. Устное иноязычное общение как предмет обучения / Е.А. Маслыко . – В кн.: Общая методика обучения иностранным язикам: Хрестомат и я / Сост . Леонтьев А.А. – М.: Русский яз ы к, 1991 (Методика и психология обучения иностранным яз ы кам ). – 360 с.

3. Методика викладання іноземних мов у середніх навчальних закладах : Підручник. – 2-ге вид ., випр . і перероб. / Коло авторів під керівн . С.Ю. Ніколаєвої . – К . : Ленвіт , 2002 . – 328 с.

4. Електронний ресурс. – Режим доступу: www.refine.org.ua/pageid-3768-1.html