WEB-ресурс научно-практических конференций

Чернова К.М.

Класичний приватний університет, м.Запоріжжя , Україна

ІННОВАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ У ФАХОВІЙ ПІДГОТОВЦІ МАЙБУТНІХ МЕНЕДЖЕРІВ у ВНЗ

Подолавши перші тривожні десятиліття нової епохи людська цивілізація стає на новий етап свого розвитку – становлення інформаційної цивілізації. З прийняттям у 1999 році Болонської декларації Європа вступила в епоху глобальних перетворень національних систем освіти. Найважливішими умовами становлення   світового суспільства нової формації є створення принципово нової системи вищої освіти і перехід до економіки, яка базується на продуктивному використанні нових знань. Як вказує О. Білорус, сьогодні в   Україні і у всьому світі спостерігається перехід глобалізації «...зі сфери фінансів та економіки…у сферу соціальну, гуманітарну та політичну..» [1, с. 69].

      Слід зазначити, що фахова підготовка сучасних конкурентоспроможних менеджерів має обов’язково враховувати зміни парадигми суспільного розвитку. Мова йдеться про зміни індустріального суспільства новою економічною системою – економікою знань.   Економіка знань розкриває нову роль і місце людини в сучасному суспільстві, вплив інформації – як головної продуктивної сили – і суб’єкта   виробництва на розвиток економічної системи [4].   В системі економіки знань одне з провідних місць посідає вища професійна освіта, як джерело інтелектуального капіталу та інноваційного потенціалу нації.

      З огляду на зазначене вище, особливої актуальності набуває завдання підготовки кадрів нової формації у сфері менеджменту. Проблемі   фахової підготовки сучасних управлінців присвячені роботи багатьох вітчизняних та іноземних дослідників та науковців, серед них: М. Армстронг ,   Г. Балл , Л. Бондарева, П.  Друкер ,   І.  Зязюн , О.  Капітанець , В. Рибалко, І. Сенча , А.  Фойль та багато інших.  

      Аналіз наукових праць показав, що формування і подальший розвиток управлінця сьогодні можливі лише на засадах спеціальної поетапної професійної підготовки, поєднання у ній науково-теоретичних досягнень вітчизняної педагогічної науки, організаційно-технологічних розробок, передової практики, здобутків провідних світових шкіл менеджменту, що забезпечить високий рівень компетентності керівника та неперервність підготовки менеджера як висококваліфікованого професіонала.

      Можна стверджувати, що запорукою якісної професійної підготовки фахівця – управлінця виступає оптимально організований навчальний процес у вищій школі, який передбачає тенденцію руху від пізнання до самопізнання і творчості.   Провідна роль у цьому процесі надається активним методам навчання. Саме вони активізують самостійність думок студентів, залучають їх до роботи з великими обсягами інформації, формують систему ставлень, створюють атмосферу порозуміння та співпереживання, роблять студентів справжніми суб’єктами навчання. Концептуальні основи «активного навчання» були закладені ще на початку ХХ століття американським філософом Д. Дьюі та дістали подальшого розвитку   у роботах Ю.  Бабанського ,   Л. Виготського, В. Давидова   та інших.

  Методи активного навчання, особливо ігрові, дозволяють пов’язати прогресивні теоретичні розробки і конкретну виробничу практику, забезпечити активну пізнавальну діяльність студентів. Такі методи навчання зумовлюють усвідомлену рефлексивну розумову діяльність студентів, активне сприйняття теоретичного матеріалу в навчальному процесі, розвиток умінь та навичок самостійного вироблення рішень з проблемних питань.

Для більш повного розкриття теми зупинимось більш докладніше на   визначенні поняття «активні методи навчання».   Так, дидакт А.  Смолкін активними методами навчання називає засоби активізації навчально-пізнавальної діяльності студентів, які спонукають їх до активної розумової і практичної діяльності в процесі оволодіння матеріалом, коли активний не лише викладач, але й студенти [5]. Російська дослідниця О.  Шувалова визначає активні методи навчання як   сукупність заходів, спрямованих, перш за все, на можливість навчити мислити перспективно, нетрадиційно, альтернативно, робити упор на вироблення у студента потреби в знаннях, створити особисту зацікавленість у результатах роботи, виробити власний творчий підхід до вирішення завдань [ 6 ].

Аналізуючи означену проблему, Т.  Вахрушева , виділяє завдання, які покликані вирішити впровадження активних методів у процес фахової підготовки майбутніх фахівців з управління: підпорядкування процесу навчання діям викладача; забезпечення активної участі в навчальній роботі як підготовлених студентів, так і непідготовлених; встановлення безпосереднього контролю за процесом засвоєння навчального матеріалу [2].

Серед новітніх засобів і методів навчання майбутніх менеджерів науковці виділяють ділові, психолого-економічні, інтелектуальні тренінги, ділові ігри, коучинг-тренінги для набуття нових якостей та вмінь ( сoaching ), мозковий штурм ( brainstorming ), ігри на згуртування колективу ( teambilding ), моделювання нестандартних, конфліктних і критичних ситуацій тощо. Усі ці новітні методи навчання можуть бути використані як для студентів у процесі навчання, так і для вже працюючого персоналу.

Зупинимось детальніше на найпоширеніших з них.

Ділова гра являє собою засіб моделювання різноманітних умов професійної діяльності, методом пошуку нових можливостей її виконання.   Під час застосування ділових ігор навчальний процес максимально наближається до реальної практичної ситуації. У системі активного навчального процесу використовується такі модифікацій ділової гри:

  – імітаційні ігри. На заняттях імітується діяльність певної організації підприємства або його підрозділу. Імітуватися можуть події, конкретна діяльність людей (ділова зустріч, обговорення плану, проведення бесіди) та умов, у яких відбувається подія або діяльність (кабінет директора, зал засідань тощо). Сценарій імітаційної гри, крім сюжету подій, містить опис структури і призначення конкретних об'єктів, нормативні акти, які визначають специфіку діяльності, опис умов, в яких відбувається подія.

  – операційні ігри. Допомагають опрацювати виконання конкретних специфічних операцій, наприклад, методику проведення опитування респондентів, проведення дегустації товарів у магазині. В операційних іграх моделюється відповідний процес. Ігри цього типу проводяться в умовах, імітуючих реальні.

    – виконання ролей. У цих іграх опрацьовується тактика поведінки, виконання функцій і обов'язків конкретної посадової особи. Для проведення ігор з використанням ролей розробляється модель – п?єса ситуації, між слухачами розподіляються ролі [ 7, с. 245].

Під коучингом розуміється мотивація та тренування особистості для набуття нових навичок та якостей. На практиці він являє собою синтез методик індивідуального психологічного консультування, соціально-психологічного тренінгу та традиційного наставництва досвідчених спеціалістів над молодими. Використання цього методу розкриває потенціал для досягнення значущих цілей, підвищення внутрішньої мобілізації, розвиток необхідних здібностей та навичок, засвоєння провідних стратегій отримання результату. Зауважимо, що саме цей метод навчання спрямований на розширення психологічних і професійно-управлінських   можливостей людини [ 3 ].

Метою «мозкового штурму» є виключення оцінювального компонента на початкових стадіях створення ідей, він допомагає знайти вирішення складної проблеми шляхом використання спеціальних правил обговорення та сприяє створенню інноваційного клімату в групі, мобілізації студентів на пошук нових рішень.

Підводячи підсумки, можемо сказати, що інноваційні технології у   професійній підготовці майбутніх менеджерів   мають спрямовуватися на формування в них здатності діяти у швидкозмінному професійному середовищі. С аме   вибір активних методів навчання допомагає залучати майбутніх управлінців до активної діяльності під час занять, розвиває творче мислення, спрямовує на   вироблення нових підходів до професійної ситуації, іншими словами – сприяє самостійному оволодінню необхідними професійними компетенціями .

Список використаних джерел:

1. Білорус О.Г.   Економічна система глобалізму : монографія / О.Г. Білорус. – К. : КНЕУ, 2003. – 360 с.

2. Вахрушева Т.Ю. Теоретичні аспекти активних методів навчання / Т.Ю.  Вахрушева // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту. – 2008. – № 3. – С. 46-49.

3. Денисенко Е. Коучинг для менеджеров // Е. Денисенко // Отдел маркетинга . – 2004. – № 7-8. – С. 52-53.

4. Економіка знань та її перспективи для України. Наукова доповідь. Інститут економічного прогнозування НАН України / За ред. В.М.  Гейця . – К.: ІЕП НАНУ, 2005.   –   168 с.

5. Смолкин А.М. Методы активного обучения / А.М. Смолкин . – М.: Высшая школа, 1991. –   176 с.

6. Шувалова Е.В. Активные методы обучения и качество учебного процесса студентов-психологов / Е.В. Шувалова //   Территория науки. – 2006. – № 1. – С. 107-112.

7. Яворська Ж. Ділові ігри та їх роль у підготовці сучасних фахівців / Ж.  Яворська // Вісник Львівського університету. – 2005. – № 19. – С. 241?246.