Ручинська Н.С. *, Самойленко О.О. **

*Університет менеджменту освіти НАПН України, ** Миколаївський національний університет ім. В.О. Сухомлинського, Україна

Освітні сервіси веб 2.0 у післядипломній педагогічній освіті

В умовах розвитку інформаційного суспільства, становлення інформаційної культури, розвитку мережевої взаємодії одним з напрямків діяльності педагогів стали створення і розвиток педагогічних спільнот в мережі Інтернет. Формування віртуального навчального простору покликано прагненням поєднати існуючий педагогічний досвід з новими інформаційними технологіями. Ключову роль у процесі такого поєднання відіграє використання сервісів WEB 2.0 у післядипломній педагогічній освіті.

Післядипломна освіта є постійно діючою ланкою в національній системі безперервної освіти і забезпечує фахове удосконалення громадян, поглиблення, розширення і оновлення професійних знань, умінь і навичок; одержання нової кваліфікації, нової спеціальності та професії на основі здобутого раніше рівня освітньої та професійної підготовки і набутого практичного досвіду та індивідуальне самостійне навчання людини незалежно від віку [1].

Отримання педагогічними працівниками базової компетентності в галузі інформаційно-комунікаційних технологій є важливим кроком на шляху впровадження нових технологій в освітній процес, але розвиток самих інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) вимагає постійного вдосконалення та розвитку одержаних педагогами нових знань, умінь і навичок, причому вже не тільки у формі підвищення кваліфікації, але і за допомогою постійного спілкування, обміну досвідом, новими технологіями, розробленими навчальними матеріалами, методиками, заснованими на ІКТ.

Традиційно взаємодія педагогічної громадськості між собою відбувається в очній формі (на конференціях, семінарах тощо), але разом з активним розвитком мережі Інтернет з'являються нові форми спілкування - мережеві [4].

Мережеві спільноти об'єднують сьогодні не тільки вчителів, а й методистів, викладачів системи післядипломної освіти і орієнтовані на пошук нових підходів, методів, технологій навчання і виховання.

Мережеве педагогічне співтовариство – це ресурс, створений для професійного розвитку педагогів, широкого розповсюдження електронних освітніх ресурсів, масового впровадження методик їх використання, модернізації системи методичної підтримки інформатизації освіти [ 3 ].

Педагогічний працівник повинен застосовувати у своїй професійній діяльності (у тому числі для роботи в мережевому педагогічному співтоваристві) такі знання, уміння і навики [ 6 ]:

вільно користуватися засобами телекомунікацій;

володіти основними інструментами захисту інформації;

вільно володіти технологіями обробки різних видів інформації;

вміти здійснювати наповнення та оновлення баз даних;

володіти інструментами супроводу електронних таблиць;

володіти прийомами роботи з інструментами обробки графічної інформації, мультимедіа ;

вміти використовувати інструменти підтримки сайту ;

знати санітарні норми і правила при роботі з комп'ютером;

знати правові норми роботи з інформацією і програмним забезпеченням.

Розвиток педагогічних спільнот вимагає розширення знань володіння комунікативними технологіями і соціальними сервісами мережі Інтернет, основами створення, підтримки та просування сайту , підтримки навчальної діяльності в одній із систем дистанційного навчання. Важливо познайомити педагогічних працівників не тільки з соціальними сервісами Web 2.0 але і з можливостями їх застосування в навчальному процесі [2].

Педагоги сьогодні можуть використовувати унікальні характеристики соціальних сервісів шляхом використання відкритих, безкоштовних і вільних електронних ресурсів, створення власного мережевого навчального контенту , участі в діяльності професійних мережевих спільнот і т.д. У зв'язку з цим необхідно систематичне використання у підвищенні кваліфікації працівників освіти засобів і сервісів Web 2.0, таких, наприклад, як засобу для зберігання закладок; соціальні мережеві сервіси для зберігання мультимедійних ресурсів; мережеві щоденники ( блоги ); сервіси спільної роботи ( Вікі ), електронне порт-фоліо та ін. [ 4 ].

Організаційні умови процесу підвищення кваліфікації працівників освіти залежать від ряду факторів, пов'язаних з рівнем розвитку системи дистанційної освіти, серед яких можна виділити застосування дистанційних освітніх технологій для організації курсів підвищення кваліфікації [5].

Розвиток змісту і технологій в системі підвищення кваліфікації передбачає вдосконалення технологічного забезпечення програм, яке передбачає розвиток мережевої моделі навчання, що здійснюється з використанням ІКТ, використання технологій Інтернет для розширення спектру освітніх послуг, застосування в процесі навчання інноваційних педагогічних методів та ін.

Відповідно, при організації підвищення кваліфікації викладач, який проводить заняття, повинен також володіти зазначеними сервісами Web 2.0, які він може ефективно використовувати в системі підвищення кваліфікації як в якості досліджуваного об'єкта, так і в якості методичного інструменту, що дозволяє вирішувати певні педагогічні задачі.

В результаті слухачі набувають досвіду використання основних сервісів та інструментів Web 2.0 (створення Вікі-сторінок , ведення блогу , участь у форумах, створення анкет або опитувань з використанням спеціальних сервісів та ін), організації особистого професійного простору в Інтернет (у тому числі створення електронного портфоліо у відповідності з завданнями його використання), роботи в автоматизованих інформаційних системах, участі у роботі професійних мережевих спільнот і т.д.

Таким чином, робота з соціальними сервісами мережі Інтернет в освітньому середовищі вимагає додаткової підготовки учасників навчального процесу. При цьому особливе значення має не стільки знайомство із сервісами Web 2.0, скільки вивчення методичного потенціалу нових сервісів , методик застосування їх у навчальному процесі, безпосередня робота педагогів у педагогічних співтовариствах. Це особливо важливо в умовах, коли на зміну системі освіти, орієнтованої в основному на передачу знань, приходить особистісно-орієнтована система, заснована на діяльнісному підході і сучасних педагогічних технологіях.

Список використаних джерел:

1.      Загальні відомості про післядипломну освіту [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.mon.gov.ua/education/higher/topic/pdosv/zgv

2.      Можаева Г.В. Повышение квалификации педагогов в условиях развития социально-педагогических сообществ и сервисов web 2.0 [ Электронный ресурс] / Г.В. Можаева , Е.В. Рыльцева , А.Р. Шакирова . – Режим доступа : http://docs.google.com/viewer?a=v&q=cache:vxQOAXkU5WUJ:ido.tsu.ru/files/pub2009/mozhaeva.pdf

3.      Открытый класс . Сетевые образовательные сообщества [ Электронный ресурс]. – Режим доступа : http://www.openclass.ru/wiki-pages/35179

4.      Патаракін Є.Д. Побудова учнівських, студентських і викладацьких спільнот на базі мережевих сервісів Веб 2.0. /   Є.Д. Патаракін . – К.: Навчально-методичний центр «Консорціум із удосконалення менеджмент освіти в Україні», 2007

5.      Самойленко О.М. Організаційно-методичне підґрунтя створення курсів підвищення кваліфікації працівників вищих навчальних закладів на дистанційній основі / О.М. Самойленко // Науковий вісник Миколаївського державнорго університету. Педагогічні науки. Зб. наук. праць. Т.1. – Миколаїв: МДУ, 2005. – Вип. 10. – С. 182-186.

6.      Цветкова М.С. Компетенции педагогических работников в области использования ИКТ в образовательном процессе [ Электронный ресурс]/ М.С. Цветкова // БИНОМ. Лаборатория знаний. Методическая служба. – Режим доступа : http://metodist.lbz.ru/files/Elizarov/kompetention_pedagogs.doc