Шкулка С.К.

Львівська державна фінансова академія, Україна

Ефективність надходжень бюджетоутворюючих податків в системі підприємництва

Сучасна динамічність розвитку підприємництва в Україні значною мірою залежить від ефективності податкової політики та дієвості її фінансової стратегії, яка забезпечує підвищення фінансових результатів суб’єктів господарювання, купівельної спроможності населення, рівень реалізації державою своїх конституційних обов’язків та функцій. Практично стабільність і фінансово-економічний розвиток підприємництва безпосередньо залежать від податкової політики держави [1 – 4] .

Податкова політика розробляється на визначений період та на різних рівнях управління – від державного до управління підприємством, фірмою. Але при цьому треба зважати, що кожен рівень має певну мету, завдання й повинен мати оптимальний напрям діяльності та співвідношення з іншими рівнями. Так, фундаментальною метою податкової системи є наповнення дохідної частини бюджету.

Прогнозувати обсяги бюджетних надходжень, а з ними й бюджетоутворюючих податків, можливо через задіюваність, визначених Податковим кодексом України, загальнодержавних і місцевих податків, зборів та інші обов’язкових платежів.

Не зважаючи на вагомість бюджетоутворюючих податків, на даний час наявні певні протиріччя навіть у термінологічному визначенні їхньої сутності, оскільки законодавчо не встановлено межі даного поняття.

На наш погляд, бюджетоутворюючі податки – податки, встановлені органами законодавчої влади (на загальнодержавному рівні) чи органами місцевого самоврядування (на місцевому рівні), обов’язкові для справляння до бюджетів відповідних рівнів, відсоткова частка яких до валового внутрішнього продукту (ВВП) чи валового регіонального продукту (залежно від території справляння) складає не менше 1%.

На даний час в Україні до бюджетоутворюючих податків можна віднести такі непрямі податки, як податок на додану вартість, акцизний податок та мито, а також прямі податки – податок на доходи фізичних осіб та податок на прибуток підприємств (рис. 1).

Рис. 1. Структура бюджетоутворюючих податків

Проаналізувавши стан надходження місцевих податків і зборів до зведеного бюджету України ми з’ясували, що доходи зведеного бюджету України формуються в основному за рахунок надходжень п’яти основних податків – податку на доходи фізичних осіб, податку на прибуток підприємств, ПДВ, акцизного податку й мита (65,8% у 2003р. і 63,9% у 2008р.). При цьому якщо в 2002–2003 роках у структурі бюджетоутворюючих переважали непрямі податки, то в 2008 році співвідношення між ними змінилося на користь прямих податків. Щодо окремих податків, то більше чверті доходів зведеного бюджету в 2002 і 2003 роках формувалися за рахунок ПДВ. Його частка в 2002 році була найбільшою в доходах зведеного бюджету й становила – 25,8%. У наступні роки вона поступово зменшувалася, сягнувши в 2008 році 18,5%. Тенденцією до зменшення характеризувалася частка податку на прибуток підприємств у доходах бюджету. В 2008 році вона зросла на 0,2 відсоткових пункти порівняно з 2007 р. і становила 17,8% , однак не досягла рівня 2002 і 2003 років – 19,7 та 19,4% відповідно. Натомість частка податку з доходів фізичних осіб постійно зростала, підвищившись від 12,4% у 2002 році до 18,0% у 2007 році. У 2008 році, у зв’язку із запровадженням єдиної ставки оподаткування доходів фізичних осіб надходження від цього податку скоротилися на 6,99%, порівняно з 2007 роком, проте в 2005 році надходження зросли на 31,1% порівняно з 2008 роком.

Виходячи з аналізу динаміки надходжень бюджетоутворюючих податків Україні з 1998 по 2009 рр. (табл. 1), спостерігається переважне зростання абсолютного обсягу надходжень за даними податками. Виключення становлять скорочення надходжень за:

- податком на додану вартість у 2003 р. з 13,47 до 12,60 млрд. грн.;

- митом у 1999 р. з 0,97 до 0,85 млрд. грн.;

- податком на доходи фізичних осіб у 2004 р. з 13,52 до 13,21 млрд. грн.;

- усіма бюджетоутворюючими податками, крім акцизного податку в 2009р.

Таблиця 1. Динаміка надходжень від бюджетоутворюючих податків в Україні

Не зважаючи на потребу в удосконаленні механізму податкового контролю за бюджетоутворюючими податками їх питома частка в структурі податкових надходжень буде змінюватись з незначними коливаннями. Відмовитись від практики надходжень у бюджет, які утворюються внаслідок бюджетоутворюючих податків, держава не може. Подальше нарощування надходжень від такого виду податків можливе за рахунок зміни джерел цих надходжень, зокрема, таким чином, щоб основна маса фінансових ресурсів проходила через громадян. Таким чином, вдасться досягнути наступного:

?   розширити базу оподаткування;

?   підвищити доходи громадян;

?   підвищити споживчий попит;

?   обмежити підприємства від втручання в їхню діяльність із боку державних інституцій;

?   отримати додаткові джерела надходжень у державну скарбницю для задоволення суспільних потреб;

?   створити стабільну й потужну фінансову базу місцевого самоврядування.

Зазначимо, що така система формування бюджетоутворюючих податків, в основі котрої закладено пріоритет оподаткування не виробництва, а споживання, довела свою ефективність у ряді держав світу (США, Канада, скандинавські країни тощо). При цьому розвиток підприємництва, а з ним й високий рівень життя населення в цих державах поєднується з зростаючими темпами розвитку економіки та стабільністю фінансово-економічної ситуації в системі бюджетоутворюючих податків.

Список використаних джерел:

1. Буряк П.Ю. Податковий контроль в Україні / П.Ю. Буряк, Б.А. Карпінський , Н.С. Залуцька . – Т. І.: Попередній контроль: монографія. – Львів: Вид-во „Простір-М”, 2007. – 400 с.

2. Податковий контроль в Україні / П.Ю. Буряк, Б.А. Карпінський , Н.С. Залуцька , О.Б. Осідач . – Т. ІІ: Контрольно-перевірочний процес: монографія. – Львів: Вид-во „Простір-М”, 2007. – 420 с.

3. Податковий контроль: підручник / П.Ю. Буряк, Б.А. Карпінський , Н.С. Залуцька , В.З. Білінський . – К.: Вид-во „Хай-Тек Прес”, 2007. – 608 с.

4. Карпінський Б.А. Податок на додану вартість як основа бюджетоутворення / Б.А. Карпінський , Н.С. Залуцька // Економіст. – 2007. – №1. – С. 30–33.