WEB-ресурс научно-практических конференций

Мартинюк Н.О., к.е.н . Чайковська В.П.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ, Україна

ОБҐРУНТУВАННЯ ЕФЕКТУ ТА РИЗИКІВ ВІД ПОСИЛЕННЯ ГНУЧКОСТІ ОБМІННОГО КУРСУ НАЦІОНАЛЬНОЇ ВАЛЮТИ УКРАЇНИ

В умовах економічної глобалізації та високої мобільності капіталу валютний курс відіграє важливу роль у регулюванні економічного розвитку країни . Ефективність режиму курсоутворення визначається перш за все ціновою стабільністю , низьким й передбачуваним рівнем інфляції , а також можливістю кращого адаптування до внутрішніх та зовнішніх шоків . Перехід до режиму плаваючого валютного курсу країни світу здійснювали у різних умовах . Зокрема , є країни , які провели зміну основних засад валютної політики мінімізувавши негативний вплив на економічний розвиток країни . Наприклад , Ізраїль і Польща перейшли від режиму прив ’ язки до гнучкого валютного курсу у підготовлених умовах за декілька років . Інші ж країни змінювали валютний режим під тиском економічних криз . Розвиток зовнішньоекономічних відносин , конкурентоспроможність експортерів , внутрішньогосподарські процеси безпосередньо залежать від динаміки валютного курсу національної валюти . Все це обумовлює актуальність обраної теми дослідження.

Дану проблему висвітлено в працях таких українських вчених, як: І.О. Галичина, О.В. Дзюблюка , М.М. Кірєєва , Б.Ю. Лапчука , Р.С. Лисенко, В.І. Міщенка, І.А. Нідзельської , А.В. Сомика, В.С. Стельмаха, Р.Ф. Пустовійт а та інших. Проте це питання й досі не втратило актуальності і потребує подальших розробок.

Метою дослідження є виявлення можливого ефекту та ризиків від посилення гнучкості обмінного курсу національної валюти України.

Реалізація валютно - курсової політики визначається особливостями застосування її елементів , у тому числі й валютного режиму , який характеризується механізмом встановлення офіційного курсу національної валюти та можливістю його зміни . Вважається , що фіксований курсовий режим ефективніший для країн , що розвиваються , спільними ознаками яких є відсутність необхідних інструментів та механізмів регулювання інфляційних процесів , обмежений рух капіталу тощо [3, c . 155] . Натомість для відкритих до міжнародного фінансового ринку країн більші переваги надаються гнучкому валютному курсу , який своєчасно реагує на зміни у світовій економіці . За даними МВФ , країни , що використовують гнучкий чи фіксований режим валютного курсоутворення , можливо поділити майже навпіл . Сутність гнучкого валютного режиму полягає в тому , що офіційний валютний курс визначається ринковими механізмами з урахуванням попиту та пропозиції . Волатильність обмінного курсу , яка характерна для гнучкого режиму курсоутворення , безпосередньо впливає на усі без винятку сфери діяльності й призводить до отримання як позитивних , так і негативних наслідків .

У реальному секторі економіки волатильність валютного курсу зумовлює зміну темпів приросту ВВП . Зокрема , в результаті ревальвації національної валюти відбувається уповільнення темпів зростання ВВП через зменшення експорту у короткостроковому періоді , тоді як у середньостроковій перспективі темпи його нарощення поступово прискорюються . В умовах девальвації зростання ВВП зумовлене збільшенням експорту в короткостроковому періоді , проте у подальшому позитивний ефект зменшується через підвищення рівня інфляції , вартості імпортованої продукції , як складової виробництва , та погіршення інвестиційного середовища [4, c. 98] .

Від напрямів коливань валютного курсу також безпосередньо залежить обсяг спрямованих інвестицій . Важливим чинником у цьому процесі є рівень облікової ставки . Зокрема , ревальвація , що супроводжується зниженням відсоткових ставок , рівня інфляції , сприяє зростанню обсягів кредитування . Проте суттєве зменшення облікової ставки може викликати незацікавленість інвесторів до вкладення короткострокового капіталу в країну , а відповідно загрожує його відтоком та знеціненням національної валюти . Тому важливо своєчасно вжити необхідні заходи через підвищення відсоткової ставки для так званого « охолодження » економіки . Однак її високий рівень сприяє зворотнім процесам : зниженню обсягів кредитування , надходженню капіталу , а відповідно й поступовій ревальвації національної валюти .

Доцільно зазначити , що вартість товарів внутрішнього виробництва , як показує вітчизняна практика , майже не реагує на зниження ціни їх складових , яка зумовлена укріпленням валюти , що надає додатковий дохід від реалізації . В умовах ревальвації національної валюти при зменшенні рівня відсоткових ставок відбувається нарощення обсягів кредитування . Це супроводжується нижчим рівнем інфляційних очікувань і , як наслідок , уповільнення темпів приросту депозитів та кредитів в іноземній валюті . Зміна валютного курсу безпосередньо впливає на обсяг грошової маси в країні . Зокрема , враховуючи те , що значна маса депозитів і кредитів знаходяться в іноземній валюті , ревальвація гривні призведе до зменшення їх обсягу в перерахунку на національну валюту . Натомість девальвація відповідно зумовить їх збільшення .

В умовах волатильності обмінного курсу знижується необхідність проведення інтервенцій , хоч потреба в них залишається до моменту встановлення плаваючого курсу . Це пояснює доцільність формування достатнього обсягу резервів . В умовах ревальвації відбудеться втрата капіталу в іноземній валюті , який є частиною золотовалютних резервів , проте при девальвації відповідно він зростає у гривневому еквіваленті . Зміниться й валютна позиція банківських установ [ 5, c. 279 ]. Ефекти та ризики при цьому залежать від того , яка , коротка чи довга , валютна позиція банку . При наявності короткої валютної позиції кредитори отримають додатковий ефект від укріплення гривні , проте за формуванням довгої валютної позиції їх доходи знизяться , а відповідно й певною мірою платежі до бюджету . В умовах коливання валютного курсу кредитори прагнутимуть збільшити премію за ризик через мінливість обмінного курсу або встановлювати плаваючі відсоткові ставки , при яких підвищується ризик зростання зобов ’ язань позичальника чи втрати його кредитоспроможності внаслідок можливого значного підвищення рівня відсоткових ставок . Це також буде причиною підвищення премії за ризик для кредиторів .

Коливання валютного курсу безпосередньо позначиться і на ліквідності банківських установ , яка буде змінюватися залежно від обмінного курсу гривні . Потребує також відповідної зміни й перерахування обсягу обов ’ язкового резервування . У державному секторі економіки в умовах ревальвації , як уже зазначалося , зменшується обсяг зовнішніх зобов ’ язань , що скоротить видатки бюджету на обслуговування зовнішнього боргу . Зменшення експорту зумовлює відповідну тенденцію податкових надходжень й дохідної частини бюджету . Натомість при девальвації відбуваються протилежні зміни . Поряд із зростанням видатків на обслуговування зовнішніх запозичень , нарощення експорту сприятиме поповненню державного бюджету . Зниження доходів і видатків суб ’ єктів господарювання , митних платежів через ревальвацію гривні призведе до зменшення податкових надходжень , що позначиться на дохідній частині бюджету . Сектор домашніх господарств і суб ’ єкти господарювання досить жваво реагують на коливання валютного курсу , що в критичних обставинах може спровокувати паніку та посилити кризову ситуацію . На наш погляд , коливання валютного курсу при встановленні гнучкого режиму курсоутворення в непідготовлених умовах і без роз ’ яснювальної роботи для населення щодо напрямів валютної політики посилить невизначеність й занепокоєння суспільства [1, c . 167] .

Зміна обмінного курсу впливає на обсяг зовнішніх зобов ’ язань для населення та суб ’ єктів господарювання . Тобто , в умовах девальвації зростуть витрати на обслуговування зовнішнього боргу . Укріплення гривні позитивно вплине на зростання добробуту громадян , заощадження яких знаходяться в національній валюті . Це сприятиме збільшенню попиту на імпортні товари й продукцію власного виробництва ; зростають доходи населення у доларовому еквіваленті . Проте для працівників , заробітна плата яких залежить від курсу національної валюти , реальні доходи зменшаться .

Внаслідок ревальвації відбудеться знецінення заощаджень населення в іноземній валюті як у формі депозитів , так і формі грошових заощаджень , що знаходяться поза банківською системою , обсяг яких коливається в межах 20–30 млрд . грн . Ревальваційна тенденція буде спостерігатися певний час . Це надасть можливість населенню реалізувати свої заощадження в іноземній валюті , що позначиться на зростанні попиту на гривню та зниження рівня доларизації . Унаслідок надлишкової пропозиції валюти на ринку підвищиться тиск на гривню в сторону ревальвації . У разі запровадження гнучкого курсоутворення у нинішніх умовах політична невизначеність може бути дестабілізуючим фактором економічного розвитку і , як наслідок , спричинить ріст інфляції та знецінення гривні .

Таким чином , волатильність валютного курсу , як в сторону ревальвації , так і девальвації , зумовлює наявність певних ефектів та ризиків , вплив яких на прискорення економічного розвитку залежить від величини тренду валютного курсу .

Список використаних джерел:

1. Банківська система України в Європейському контексті: генеза , структура, конкурентний потенціал : монографія / Анісімов В.В., Бартош О.М., Бережна Л.В., Гедз М.Й., Гончаренко О.О., Діденко С.В.; Національний банк України; Університет банківської справи; ред. Р.Ф. Пустовійт . – К.: УБС НБУ, 2009. – 399 с.

2. Вдосконалення координації грошово-кредитної та фіскальної політики: інформаційно-аналітичні матеріали / За ред. В.І. Міщенко, О.І. Кірєєва , М.М. Шаповалової . – К.: Центр наукових досліджень НБУ, 2005. – 96 с .

3. Дзюблюк О.В. Валютна політика: підручник / О.В. Дзюблюк . – К.: Знання, 2007. – 422 с.

4. Лапчук Б.Ю. Валютна політика: навч . посіб. / Б.Ю. Лапчук . – К.: Знання, 2008. – 212 с.

5. Монетарна політика Національного банку України: сучасний стан та перспективи змін : монографія / Стельмах В.С., Сомик А.В., Лисенко Р.С., Міщенко В.І., Галичин І.О., Нідзельська І.А.; під ред. В.С. Стельмаха ; Національний банк України. – К.: УБС НБУ, 2009. – 404 с.