WEB-ресурс научно-практических конференций

Білаш Т.В.

Харківський національний економічний університет, Україна

вибір методу оцінки потенціалу підприємства

Розвиток економіки України на сучасному етапі потребує використання нових теоретичних підходів, формування та застосування новітнього інструментарію для оцінки діяльності організаційно-економічних систем різних рівнів господарювання. При цьому найважливішими напрямками економічних досліджень є розробка та вдосконалення адекватної існуючим ринковим умовам системи управління реальними та потенційними можливостями функціонування та розвитку вітчизняних підприємств. Це робить актуальним вивчення питань використання сучасного інструментарію для здійснення оцінки потенціалу підприємства.

Дослідження методичних основ оцінки потенціалу підприємства знайшло своє відображення в роботах таких вітчизняних вчених як Краснокутська Н.С., Лапін Є.В., Осіпов П.В., Отенко І.П., Малярець Л.М., Федонін О.С. та інших [1–9], у наукових дослідженнях яких були розглянуті різні методичні підходи щодо здійснення оцінки потенціалу підприємства. Проте деякі важливі аспекти оцінки потенціалу підприємства в частині вибору найбільш оптимального методу для її здійснення потребують подальшого розвитку та уточнення.

Метою дослідження є висвітлення сучасних методичних підходів щодо оцінки потенціалу підприємства, визначення проблем, пов’язаних з використанням існуючого методичного інструментарію, та вибір методу оцінки потенціалу підприємства, що дозволить отримати достовірні та об’єктивні результати та подолати виявлені в процесі дослідження недоліки.

В сучасній економічній літературі представлена ціла низка методичних підходів щодо оцінки потенціалу підприємства, виникнення і використання яких обумовлено існуванням різноманітних точок зору стосовно визначення категорії «потенціал підприємства».

Загалом представлену в економічній літературі сукупність методичних підходів щодо оцінки потенціалу підприємства можна поділити на дві групи:

1)    проведення вартісної оцінки потенціалу підприємства;

2)    проведення оцінки потенціалу на основі використання економічних показників (показника) [ 4 ] .

Здійснення вартісної оцінки потенціалу підприємства ґрунтується на використанні трьох основних підходів: витратного, порівняльного та доходного, кожен з яких передбачає використання певного кола методів, що дозволяє підкреслити певні характеристики об’єкта дослідження.

Порівняльний або ринковий підхід щодо оцінки потенціалу підприємства базується на існуючій інформації про ринкові угоди з аналогічними об'єктами. В межах цього підходу використовуються такі методи як метод ринку капіталу, метод угод та метод галузевих коефіцієнтів [8]. Слід зазначити, що застосування означених методів потребує повної та достовірної інформації про об’єкти-аналоги. Але враховуючи те, що абсолютних аналогів окремих елементів потенціалу підприємства не існує, використання цього методичного підходу та зазначених методів не гарантує отримання достовірного результату.

Сутність витратного або майнового підходу, який базується на використанні методу чистих активів та методу ліквідаційної вартості, полягає в ресурсній оцінці всього цілісного майнового і соціально-організаційного комплексу підприємства на основі обліку всіх витрат, які необхідні для його заміщення на конкретну дату [1]. Основним недоліком, що відбиває неефективність методів витратного підходу, є обмеженість цілей оцінки потенціалу підприємства через неможливість врахування дії синергетичного ефекту.

Результатний підхід полягає в дослідженні можливостей об'єкта на підставі використання методів капіталізації та дисконтованих грошових потоків. Сутність методів результатного підходу полягає в прогнозуванні майбутніх доходів від використання об’єкта на один або декілька років з наступним перетворенням цих доходів у поточну вартість об’єкта. Але у практиці оцінки можливі ситуації, коли використання результатного підходу ускладнене або не дає об ’ єктивних результатів.

Отже, на підставі проведеного дослідження методів вартісної оцінки потенціалу підприємства можна зробити висновок про їх неспроможність забезпечити системність, всебічність, достовірність та об’єктивність результатів розрахунків.

Далі розглянемо проблеми, які виникають, якщо оцінка потенціалу підприємства здійснюється за допомогою розрахункових економічних показників (показника).

Необхідно зазначити, що проведення оцінки потенціалу підприємства за допомогою економічних показників та вибір відповідного інструментарію значною мірою залежать від підходу, що був обраний для визначення складу та структури потенціалу підприємства.

Результати вивчення економічної літератури свідчать про те, що найчастіше оцінка потенціалу підприємства зводиться лише до оцінки його ресурсної складової [10], в наслідок чого методи, що використовуються для розрахунку показників потенціалу підприємства, не в змозі забезпечити його комплексний аналіз.

А.Г. Аганбегян у своїй роботі [11] пропонує для оцінки потенціалу підприємства використовувати єдиний інтегральний показник. При цьому робиться припущення, що одночасна наявність окремих часткових показників не суперечить існуванню загального, але вони повинні бути в кінцевому підсумку зведені до останнього. Основним недоліком запропонованого до використання загального показника є: складність його розрахунку; недостатнє теоретичне обґрунтування різнорідних величин; неможливість обліку всіх процесів, що протікають на рівні підприємства.

В роботі [6] для оцінки потенціалу підприємства пропонується використовувати метод порівняльної комплексної рейтингової оцінки підприємств. В якості переваг означеного методу можна виділити простоту формування показників та наочність. В той же час недоліками розробленого методу є достатньо складні побудова та обґрунтування потенціалу підприємства-еталону.

П.В. Осіпов [3] вважав, що формування статистично достовірної системи показників для оцінки інтегрального потенціалу повинно відбуватися за рахунок використання методів системного аналізу, методу аналізу ієрархій та методу дезагрегації.

Отже, результати аналізу викладених в економічній літературі методичних підходів щодо оцінки потенціалу підприємства дозволили виділити цілу низку недоліків існуючого інструментарію, серед яких можна назвати відсутність адаптованих до сучасних умов показників, неможливість забезпечити порівняння результатів розрахунків окремих показників, практично відсутність оціночної шкали для інтерпретації отриманих результатів.

Крім того, дуже часто використання того чи іншого підходу пов’язано з використанням сукупності різних за одиницями виміру показників, результати оцінки яких потім буває дуже важко порівняти та зробити висновки.

Враховуючи викладене, для подолання виявлених недоліків та отримання більш достовірної інформації при здійсненні розрахунку показників оцінки потенціалу підприємства пропонується використовувати метод таксономічного аналізу [12]. Використання цього методу дозволить здійснювати оцінку потенціалу підприємства за допомогою часткових показників (окремих показників, що входять у групу) або синтезуючого (таксономічного) показника, розрахунок якого полегшить процес порівняння досліджуваних підприємств. Процес побудови таксономічного показника дозволяє привести в порівняльний розмірний вид різнорідні часткові показники, що характеризують різні складові потенціалу підприємства. Дане завдання може бути вирішено за допомогою економіко-математичного методу таксономії та використання ПЕОМ. Метою розрахунку таксономічного коефіцієнта оцінки різних складових потенціалу є порівняння підприємства з умовним еталонним підприємством, що має найкращі результати за аналізованими показниками. Істотною перевагою розрахунку такого таксономічного показника є використання для його розрахунку не суб'єктивної експертної оцінки, а найбільш високих результатів показників із всієї досліджуваної сукупності підприємств. Таким чином, еталоном є підприємство, що має найкращі показники, тобто із всіх аналізованих підприємств вибираються найкращі показники і з них формується підприємство–еталон. Кращим вважається підприємство з максимальним значенням таксономічного показника оцінки потенціалу підприємства .

Висновки. Таким чином, здійснення оцінки потенціалу підприємства на підставі запропонованого до використання методу таксономії буде сприяти отриманню достовірної та об’єктивної інформації про стан потенціалу підприємства та ефективність його використання, що в свою чергу буде сприяти підвищенню результативності діяльності підприємства та формуванню якісно нового рівня його потенціалу.

При проведенні дослідження були використані такі загальнонаукові методи як вивчення, порівняльного аналізу, узагальнення наукової літератури та теоретичного обґрунтування напрямків вирішення поставленої проблеми. До напрямків подальших досліджень, які потребують вивчення та методичного доопрацювання, на думку автора, можна віднести наступні: уточнення складу окремих елементів потенціалу підприємства та врахування впливу факторів зовнішнього середовища на формування їх величини.

Список використаних джерел:

1. Краснокутська Н.С. Потенціал підприємства: формування та оцінка: навч. пос. – К.: Центр навчальної літератури, 2005. – 352 с.

2. Лапин Е.В. Оценка экономического потенциала предприятия: монографія / Е.В. Лапин. – Сумы: Университетская книга, 2004. – 360 с.

3. Осипов П . В . Интегральный производственный потенциал пищевой промышленности / П . В . Осипов . – О.: ІПРЕЕД НАНУ, 2004. – 289 с.

4. Отенко И.П. Механизм управления потенциалом предприятия: научное издание / И.П. Оленко, Л.М. Малярец. – Х.: Изд. ХГЭУ, 2003. – 220 с.

5. Отенко И.П. Методологические основы управления потенциалом предприятия: научное издание / И.П. Отенко. – Х.: Изд. ХНЭУ, 2004. – 216 с.

6. Федонин О.С. Потенціал підприємства: формування та оцінка: навч. пос. / О.С. Федонин, І.М. Рєпіна, О.І. Олексик. – К.: КНЕУ, 2004. – 316 с.

7. Гавва В.Н. Потенціал підприємства: формування та оцінювання: навч. пос. / В.Н. Гавва, Е.А. Божко. – К.: Центр навчальної літератури, 2004. – 224 с.

8. Потенціал підприємства: формування та оцінка: навч. пос. / Добикіна О.К., Рижиков В.С., Касьянюк С.В., Кокотько М.Є., Костенко Т.Д., Герасимов А.А. – К.: Центр учбової літератури, 2007. – 208 с.

9. Управління потенціалом підприємства: навч. пос. / Должанський І.З., Загорна Т.О., Удалих О.О., Герасименко І.М., Ращупкіна В.М. – К.: Центр навчальної літератури, 2006. – 362 с.

10.   Смирнов Э.А. Основы теории организации / Э.А. Смирнов . – М.: ЮНИТИ, 2000. – 376 с.

11.   Клуб директоров: опыт программно-целевого управления предприятиями / А . Г . Аганбегян, В.С. Рапопорт, В. Д . Речин и др.; под ред. А . Г . Аганбегяна , В. Д . Речина . – М.: Экономика, 1989. – 255 с.

12.   Єгоршин О.О. Методи багатовимірного статистичного аналізу: навч. пос. / О.О. Єгоршин, А.М. Зосімов, В.С. Пономаренко – К.: ІЗМН, 1998. – 208 с.