WEB-ресурс научно-практических конференций

Федорів М.Л., к.філол.н. Федорів Я.Р.

Національний університет «Києво-Могилянська академія», Україна

ДИСКУРС   ТОТАЛІТАРИЗМУ: ПРОБЛЕМИ МОВНОГО ВИРАЖЕННЯ

Не зважаючи на велику кількість фундаментальних і прикладних мовознавчих досліджень, аналіз словесної спадщини радянського періоду – і як системи розумово-мовленнєвої діяльності, і як системи словесності в усному й писемному вираженні – залишається актуальним. При цьому дослідження проблем мовного вираження в умовах тоталітарного режиму неминуче торкається таких питань, як взаємозв'язок між мовою та культурною поведінкою її носіїв; мова як чинник формування культури чи навпаки; мова з погляду впливу на думку й сприйняття; кореляція між мовними і культурними моделями; співвідношення між національною, локальною та індивідуальною мовними картинами світу.

Маємо багато матеріалів та наукових праць, які розкривають феномен тоталітарного підходу до мови. Що відбувалося з мовою, можна прочитати, наприклад, у роботах [1–2; 4; 12]. Окремий пласт становлять роботи про втручання тоталітарного режиму в українську мову [5; 10]. Мовні концепції тоталітаризму нацистського [3], орвеллівський термін   "новояз" (що увійшов до наукового дискурсу завдяки своїй влучності) та спеціальний розділ про це явище у кінці роману "1984" [6] чітко декларують роль мови в тоталітарному суспільстві й необхідні у ній трансформації, відповідні до цієї ролі. Як зазначає А. П. Романенко [7, c. 3], характерною рисою більшості праць, присвячених дослідженню дискурсу радянського періоду, є керування т. зв. «тоталітарною моделлю», згідно з якою специфіка радянської словесної культури жорстко детермінована політичним задумом партійно-державної влади.

У цій розвідці ми робимо спробу з’ясувати особливості «тоталітарної моделі» й описати її з позицій відображення мовної картини світу. Робоча гіпотеза дослідження полягає в тому, що кінцевою метою тоталітарної ідеологічної машини є зміна менталітету людей, так щоб він відповідав логіці тоталітарної ідеології. З цією метою тоталітарна система повинна змінити мовну картину світу народу за рахунок вихолощення його мови. Проблематика дослідження ґрунтується на питанні, яким чином тоталітарна ідеологічна матриця впливає на ментальні коди і формує їх на різних рівнях мови і при різних способах спілкування. Задля розв’язання цього питання розглянемо приклади мовного вираження в умовах радянського тоталітаризму на матеріалах друкованих текстів та усних публічних звернень.

Перша ілюстрація має безпосередній вихід у план свідомості. Йдеться про зміни складу і реєстру слів (тобто втручання у лексичний пласт мови) в академічних перекладних словниках різного періоду. Для порівняння візьмемо Академічний російсько-український словник за редакцією Агатангела Кримського [9], який виходив протягом 1925–1933 років та встиг вийти лише до літери "П" (далі почалася тоталітарна мовна політика і проект та його учасники зазнали гонінь), та значно пізніший словник 1948 року [9], де спостерігається відчутна зміна в реєстрі слів. Розглянемо, наприклад, слово "корзина" і його переклад на українську мову. У словнику за редакцією Кримського переклад подано як довгий синонімічний ряд – залежно від функціонального призначення кошика, існують різні терміни для його називання. У словнику 1948 року подано вже лише дві лексеми: "корзина" (цієї лексеми у реєстрі словника за редакцією Кримського не було) та "кошик" (з ремаркою "ручна"; хоча саме цим словом початково перекладалася "корзина" у словнику 1925–1933 років). Отже, спостерігаємо тенденцію до зменшення словникового запасу мови. Ці явища мають логічне пояснення в координатах тоталітарної ідеології.

Наведемо приклад з художньої літератури – проілюструємо зміни, яких після втручання радянської цензури зазнав текст двох видань того самого твору українського автора Романа Андріяшика, лауреата Національної премії України імені Тараса Шевченка в галузі літератури, чиї роботи можуть слугувати плідним матеріалом для вивчення мовної ситуації в Радянському Союзі. У двох уривках з тієї самої сцени діалог суттєво відрізняється (детально див. [11]):

"Колись, на початках їх знайомства, він її дратував. Здавалося, що все довкола горить і стає руїною, а він сушить зуби. Потому Марта зрозуміла, що це спосіб ховатися. Не личина, а тільки спосіб. І таке буває" ("Полтва").

"Колись, на початках їхнього знайомства, він її тільки дратував. Здавалося, довкола все горить, а цей сушить зуби. Потому Марта усвідомила, що це не личина, а принагідний спосіб відвертати від себе увагу. Якщо він учора вислизав з лабетів жандармерії у Заболотові, а сьогодні в Рогатині чи Станіславі, то який він був у Бориславі чи Стрию? Або коли вчора за ним полювали, сподіваючись схопити удвох з Михацем, а сьогодні вивертають кишені, шукаючи постанову Галоргкому? (Юліан повернувся з Дрогобича в прошитому кулями сіряку, через три дні виступав у Коломиї на вічі бідноти, а документи про утворення Тимчасового організаційного комітету партії відіслав на передрук до Перемишля)" ("Думна дорога").

Зауважимо, як у "Думній дорозі" для читача спрощується завдання: якщо у "Полтві" він мусив багато про що здогадуватись, то в "Думній дорозі" виклад максимально експлікується – у відповідь на залишені на берегах рукопису вимоги цензора все чітко витлумачити читачеві, щоб він сам нічого "зайвого" не домислював. Тут не може бути ніяких недомовок і трьох крапок, ніякої символіки, алюзій, двозначностей, багаторівневості. Читачу все повинно бути сказано чіткими однозначними словами. Читач не повинен вдаватися у свої аналітичні роздуми та домірковувати, що мав чи не мав на увазі автор.

Радянська тенденція розлогих тлумачень, на перший погляд, парадоксально суперечить прагненню зруйнувати мову. Та якщо врахувати, що метою тоталітаризму є цілковитий контроль думки, то логічно ці думки заповнити "правильним" текстом, щоб не залишити місця для власних міркувань.

Варто окремо сказати про стилістику за радянських часів. Вона цілком підпорядкована вимогам тоталітарної ідеології, а конкретно – потребам пропаганди. Між різними функціональними стилями важко знайти посутню відмінність, оскільки функція в мови одна – вписуватися в координати ідеології й відповідним чином формувати мисленнєві процеси та свідомість людей. А оскільки функції мови не диференційовані, то й функціональні стилі розрізняються чисто формально.

На тлі строго регламентованих форм публічного мовлення заслуговує уваги стиль, який "підручниково" визначається як ораторський підстиль публіцистичного стилю.   Характерно, що приклади для такого підстилю досі часто беруться саме зі зразків радянського дискурсу.

Ораторський дискурс відповідав тоталітарній моделі, відповідно до якої публічні виступи були жорстко ідеологічно підпорядковані партійним догмам і директивам. Образ ритора, відповідно до дослідження А.П. Романенка, характеризується: 1) стильовою стандартизацією: автор прагне виробити «колективне» ставлення до предмета; 2) належить до предметних стилів рукописної літератури або до функціональних стилів; 3) є лише засобом для сприйняття читачем предметно-ідейного змісту тексту; 4) формування соціального типу думки виявляється в суворому дотриманні літературно-мовної норми; 5) має принципово однозначну структуру, розраховану на визначене і недвозначне тлумачення; 6) заданий риторичною традицією; 7) будується на: а) риторичному злитті особи ритора з образом ритора, б) розгортанні тексту за законами риторики, в) побудові прямої дидактики; зміст тексту імперативний стосовно аудиторії; г) знанні, що предмет мовлення відповідає дійсності, про що відомо аудиторії [7, с. 12].

На підставі проведеного аналізу можна зробити висновок, що тоталітарна система мала на меті модифікувати мовну систему в цілому. Головним інструментом нищення національного менталітету, очевидно, була радянська цензура, яка закладала особливі обставини авторського вираження і відтак впливала на мовні коди всього народу через мовні обмеження, які можна простежити в текстах, опублікованих у радянський період.

Список використаних джерел:

1. Бацевич Ф.С. Тоталітарний політичний дискурс: когнітивно-риторичні та комунікативно-мовні ознаки / Ф.С. Бацевич // Вісник Черкаського ун-ту. Серія: Філологічні науки. – Черкаси, 2001. – Вип. 24. – С. 110–113.

2. Калиновська О.В. Лексична сполучуваність у мові тоталітарного режиму / О.В. Калиновська // Наукові записки / Національний університет «Києво-Могилянська академія». – К.: Академія, 2003. – Т. 22. – Ч. 1: Гуманітарні науки. – 174 с. – С. 22–26.

3. Клемперер В. Язык Третьего рейха. Записная книжка филолога [Електронний ресурс] / В.   Клемперер. – М., 1998. – Режим доступу: http :// lib . aldebaran . ru / author / klemperer _ viktor / klemperer _ viktor _ lti _ yazyk _ tretego _ reiha _ zapisnaya _ knizhka _ filologa / klemperer _ viktor _ lti _ yazyk _ tretego _ reiha _ zapisnaya _ knizhka _ filologa __1. html

4. Купина Н.А. Тоталитарный язык [Електронний ресурс] / Н.А. Купина. – Режим доступу: http :// library . krasu . ru / ft / ft /_ articles /0114393. pdf

5. Масенко Л.Т. Мова і суспільство: Постколоніал. вимір / Л.Т. Масенко. – К.: Вид. дім "Києво-Могилянська акад."; Всеукр. т-во "Просвіта" ім. Тараса Шевченка, 2004. – 163 с. – С. 31–82.

6. Оруэлл Дж. 1984 [ Електронний ресурс] / Дж. Оруэлл. – Режим доступу : http :// lib . ru / ORWELL / r 1984. txt

7. Романенко А.П. Советская словесная культура: образ ритора / А.П. Романенко; под ред. О.Б. Сиротининой. – Саратов: Изд-во Сарат. ун-та, 2000. – 212 с.

8. Російсько-український (академічний) словник [Електронний ресурс] / Під ред. А. Кримського; 1924–1933 рр. – Режим доступу: http://www.r2u.org.ua

9. Русско-украинский словарь. – М., 1948. – С. VI .

10. Українська мова у ХХ сторіччі: історія лінгвоциду: док. і матеріали / Упоряд.: Л. Масенко та ін. – К.: Вид. дім "Києво-Могилянська акад.", 2005. – 399 с.

11. Федорів М.Л. Проти художнього слова – превентивно і неоскаржно (На матеріалі двох редакцій роману Р. Андріяшика "Полтава") / М.Л. Федорів // Урок української: наук.-публіц. журнал. – К.: Редакція журналу "Урок української", 2008. – №5/6. – С. 13–16.

12. Чудакова М.О. Язык советской эпохи [Електронний ресурс] / М.О. Чудакова. – Режим доступу: http :// www . stanford . edu / dept / slavic / cgi - bin / files / Chudakova _ Sovlex _ syllabus . pdf