WEB-ресурс научно-практических конференций

К.філос.н. Іщук А.А.

Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова, Україна

ПРОБЛЕМА ВЖИВАННЯ ПРИКМЕТНИКІВ ТА АБСОЛЮТНИХ ПРИСЛІВНИКІВ В АНГЛІЙСЬКІЙ МОВІ

Проблема розмежування прикметників та прислівників в англійській мові на перший погляд не видається значною. Додавши - ly до прикметника quick , ми швидко і легко отримуємо прислівник quickly . Звичайно , є винятки. Класичний приклад: Are you working hard or hardly working? Working hard означає працювати сумлінно і тяжко, а от hardly working містить у собі зовсім протилежне значення – ледве працювати, майже не працювати. Про такі випадки написано багато і ці підводні камені можна й обійти. Проте ряд прислівників має таку саму форму як і прикметники. Це так звані абсолютні, або повні, прислівники ( flat adverbs ): fast як у виразі ‘ drive fast ’, slow у виразі ‘ go slow ’, sure у виразі ‘ you sure fooled me ’, bright у реченні ‘ the moon is shining bright ’, flat у виразі ‘ she turned me down flat ’, hard та right у реченні ‘ he hit the ball hard but right at the shortstop ’. Такі абсолютні прислівники є проблемою для вчителів та граматистів вже кілька століть, і сучасні користувачі продовжують боротися з ними.

Абсолютні прислівники були раніше у більшому вжитку, ніж вони є зараз. Їх використовували як звичайні прислівники, а також у якості підсилювачів:

…the weather was so violent hot – Daniel Defoe, Robinson Crusoe, 1719

…the five ladies were monstrous fine – Jonathan Swift, Journal to Stella, 1712

…I will not be extreme bitter – William Wycherly, The Country Wife, 1675

Знайти зараз сучасні приклади такого ж характеру буде зовсім непросто.

Як повідомляє Webster [6] , такі прислівники спочатку не були ідентичними до прикметників. Вони мали закінчення свого відмінку – зазвичай, давального - е – але з часом розвитку Middle English це закінчення було втрачене. У 18 столітті граматисти не могли зрозуміти чи пояснити, як саме ці слова були прислівниками. Вони розглядали їх у якості прикметників і вбачали граматичну помилку у використанні прикметника як прислівника. Останній вважався таким, якщо мав закінчення - ly .

За два століття зусиллями граматистів та вчителів ситуація змінилася, і кількість абсолютних прислівників в повсякденному користуванні зменшилась. Велика їх кількість продовжує функціонувати у стандартному вигляді, але більшість з них конкурує із формою - ly . Теодор Берн c т а йн пропонує такі пари слів: bad, badly; bright, brightly; close, closely; fair, fairly; hard, hardly; loud, loudly; right, rightly; sharp, sharply; tight, tightly [1]. Багато з цих пар набули диференційного значення, тобто зараз абсолютний прислівник підходить до одних виразів, тоді як прислівник із закінченням - ly – до інших. І деякі абсолютні прислівники – як наприклад, fast та soon – спромоглися лишитися єдиним можливим варіантом (хоча стосовно останнього можна сказати, що прикметник майже зник).

Таке протиріччя або невизначеність щодо статусу того чи іншого абсолютного прислівника є наслідком відсутності адекватних граматичних норм. Граматисти 18 століття знали лише граматику латинської мови, яка аж ніяк не могла пояснити, як одне й те саме слово може бути водночас і прикметником, і прислівником.

Англійська мова містить багать слів, які мають функцію як прислівника, так і прикметника. Якби дослідники минулих часів усвідомили, що англійська мова не є тотожною латині, можна було б уникнути багато непорозумінь і помилок, а також і спроб їхнього вдосконалення. І так само ми могли б позбутися таких непотрібних прислівників як muchly або thusly – що часто вважаються гіперкорекцією – які формуються відповідно схильності граматистів до форм - ly .

Розглянемо пару bad – badly більш детально. Для зручності використаємо ці слова разом із дієсловом feel : feel bad – feel badly . Одразу пригадується лінгвістичний жарт, коли хтось каже ‘ I feel badly ’, це можна розцінювати, що людина має проблеми з відчуттями: чи-то вроджений дефект, чи-то товсті рукавички, чи-то онімілі від холоду пальці. Звісно, людина, яка обирає цей вираз, не має цього на увазі. І всі, загалом, розуміють, що йдеться про те, що хтось погано почувається. Тут і починається найцікавіше.

Ми вже зверталися вище до терміну гіперкорекція. Саме вона, на думку деяких дослідників, має вплив на стійкість використання feel badly . Але спочатку розберемося з терміном. Гіперкорекція ( hypercorrection ) досить часто пов’язується із такими словами як витонченість, претензійність, коли йдеться про занадто складні тонкощі. Ми використовуємо неправильну форму внаслідок знання цієї форми в іншому лінгвістичному середовищі, де вона є правильною. І стосовно абсолютних прислівників таке явище можна доволі часто спостерігати (використання форми – ly там, де потрібен прикметник або абсолютний прислівник):

…there’s an awfully lot of methane and ammonia in the universe.

…the seldomly used player.

…because he tested positively for steroids.

…unless my eyes have gone badly .

…go home and think deeply , longly , and…

I once had a dentist who never failed to say ‘open widely’ .

Таким чином, наш приклад feel badly теж можна вважати наслідком гіперкорекції. Проте Бернстайн зауважує, що таке пояснення не витримує критики. Він вказує на те, що інші прикметники після дієслова feel майже ніколи (якщо взагалі є такі випадки!) змінюються на прислівники: адже ніхто не використовує ‘ I feel sadly ’ або ‘ I feel angrily ’ [2].

Отже, варто подивитися в іншому напрямку, якщо гіперкорекція не вдовольняє нас як головне пояснення явища. Ми знайшли кілька інших – абсолютно різних за характером – пояснень. Проте немає жодного єдино прийнятного варіанта. Тим не менш, давайте поглянемо на різні думки з цього приводу.

По-перше, дієслово feel і прислівник не є якоюсь нестандартною структурою. Після цього дієслова дуже часто вживаються прислівники, що означають ступінь або емоційний стан ( feel strongly about something , feel differently ). І feel badly теж може бути ілюстрацією такого вжитку: we feel badly the need for more discussion of this issue .

По-друге, вибір між feel bad – feel badly є таким самим як вибір між feel good , feel well , коли багато хто обирає перший чи другий варіант, зважаючи на те, чи йде мова про фізичний ( feel well ) або ментальний ( feel good ) стан. Таку саму диференціацію можна побачити і для нашого випадку, обираючи feel bad для здоров’я і feel badly для описання емоцій:

…I was laughing, but trying not to for some reason, feeling badly that I laughed, feeling ashamed.

... I know you must have felt very badly when you cleaned out Mamma’s closet.

We feel very badly about your only having one turkey, worth a paltry half grand.

Don’t feel badly if you didn’t do too well on this little test.

Маргарет Брайант, однак, зауважує, що більшість людей не проводить такого поділу і використовує badly для фізичного стану так само, як bad для емоційного [3] :

I do not feel so badly this forenoon – but I have bad nights.

At once he felt bad, for he usually charged two twenty-five for this kind of job.

Still I feel bad about not having written you.

Підсумовуючи такі вживання, все ж таки перший варіант є більш розповсюдженим: feel badly використовується скоріше для емоцій та почуттів.

По-третє, деякі люди можуть обирати badly , тому що вони вважають, що bad наче дорівнює чомусь неприємному, поганому (= wicked ) [4].

По-четверте, так само як у feel well , деякі вчені (хоча і не більшість) вбачають доцільним визнати прикметником badly . Це справді було зазначено в деяких словниках (наприклад, Webster ’ s Second , Webster ’ s Third тощо).

Отже, протиріччя між feel bad та feel badly точиться більше століття. Навряд чи це протистояння можна найближчим часом якось врегулювати. Хтось вважає еталоном джерела 19 століття, хтось спирається на новітні підручники. Одні розрізняють bad та badly , інші – ні. Одні уникають badly , інші – ні. Але очевидно, що це питання зовсім не таке просте, як це іноді здається. Сучасні граматисти на диво демократично пропонують користувачу зробити власний вибір. В будь-якому разі у вас будуть гідні прихильники та не менш гідні опоненти.

Список використаних джерел:

1. Bernstein T. Miss thistlebottom's hobgoblins: The careful writer's guide to the Taboos, Bugbears, and Outmoded Rules of English Usage / T. Bernstein. – 2006.

2. Bernstein T. The Careful Writer / T. Bernstein . – 1995.

3. Bryant M. Current American Usage / M. Bryant. – NY, 1962.

4. Evans B. Comfortable Words / B. Evans. – NY,1962.

5. Lamberts J.J. A Short Introduction to English Usage / J.J. Lamberts. – NY, 1981.

6. Merriam-Webster’s Dictionary of English Usage.