WEB-ресурс научно-практических конференций

Миронова Л.А.

Одеський національний університет імені І.І. Мечникова, Україна

СПОСОБИ МОТИВАЦІЇ ІСПАНСЬКИХ ФРАЗЕОЛОГІЧНИХ ОДИНИЦЬ ІЗ СОМАТИЧНИМ КОМПОНЕНТОМ CARA (ОБЛИЧЧЯ)

У дослідженнях останніх років у центрі уваги опиняється людина як носій мови, яка репрезентує ту чи іншу культуру, у зв’язку з чим однією з суттєвих ознак лінгвістичної науки стає актуалізація когнітивного й культурологічного підходів до вивчення мовних явищ, структур і процесів. Перевагою когнітивного підходу є широкі перспективи бачення мови в усіх її різнобічних зв’язках із людиною, її інтелектом, з усіма мисленнєвими та пізнавальними процесами, і з тими механізмами й структурами, що лежать у їхній основі. Одне з центральних місць належить соматичним фразеологічним одиницям, оскільки вони містять у концентрованому вигляді образи, якими мислить людина, відбивають національне світобачення, уявлення народу про різноманітні явища, вони є одним із найважливіших параметрів опису картини світу.

Вивченню фразеологічних одиниць в рамках когнітивної лінгвістики з точки зору теорії “мовних картин світу” присвячено роботи багатьох дослідників: І.О. Голубовської [1], О.О. Селіванової [5], Ю.П. Солодуба [7], І. Білкової [9], А. Пам’єса Бертрана [10–11] та інших. Соматичні фразеологізми у різних мовах були об’єктом дослідження у працях В.П. Скнара [6] (в англійській і українській), Ю.О. Долгополова [2–3] (у російській, англійській і німецькій), Е.М . Мордкович [4] (у білоруській мові), Н.Я.Стрілець [8] (в іспанській, італійській та французькій), О.О. Селіванової [5] (в українській мові) та ін. Незважаючи на численність лінгвістичних розвідок, спрямованих на вивчення соматичних фразеологізмів, найменш простудійованою залишається їх мотивація.

Назви частин тіла – найбільш давній пласт лексики, безпосередньо пов’язаний з функціонально - чуттєвими сторонами людського буття. Лексеми, що називають частини й органи тіла людини, належать до найдавнішого пласта іспанської лексики, а отже, з одного боку, встигли отримати велику кількість переносних значень, а з іншого, є носіями культурно-національної конотації, що формувалася протягом століть. Типовим контекстом актуалізації цих значень соматизмів виступають передусім фразеологізми. Фактично всі вияви життя людини, її народження та смерть, особливості характеру, розумової діяльності, віку, зовнішнього вигляду знаходять своє яскраве і своєрідне відображення у соматичній фразеології іспанської мови. Широке використання соматизмів у фразеологізмах значною мірою зумовлено тим, що ці компоненти входять у ядро основного складу словникового фонду мови.

Фраземи з соматизмом cara , представлені у фразеосистемі іспанської мови значною кількістю зворотів. Фразеологізми з соматизмом cara можуть бути вмотивовані побутовими знаннями, оскільки всі ми поділяємо спільне уявлення про колір, форму, розміри, привабливість та інші зовнішні характеристики обличчя. Особливо численними є фразеологізми, що характеризують некрасиве, непривітне обличчя: cara apedreada , cara de acelga, cara de baqueta, cara de buenas noches, ,cara de coco, cara de difunto, cara de gocho, cara de hereje, cara de limones agrios, cara de suegra, como la cara de un cadaver, de mala cara , su cara defiende su casa. Привітне, веселе, красиве обличчя характеризують такі фразеологічні одиниці: cara de aleluya , cara de amigo , cara de buenos dias , cara de feria , cara de fiar , cara de pascua , cara de que si , tener buena cara. Обличчя також може характеризувати людину невиразну, примітивну, тупу: cara de acebuche , cara de estuco , cara de ni ? o mamon , і, навпаки, розумну та кмітливу людину: cara de cuco .

Одна з функцій обличчя людини – вираження емоцій. Будь-яка мова взагалі, і іспанська зокрема, засвідчує цілу низку мовних засобів для передачі психічних станів, оскільки природною потребою людини є її прагнення поділитись з іншими своїми переживаннями. На прикладі фразеологічних одиниць із соматизмом cara можемо прослідкувати реалізацію жестових стереотипів: andar con la cara ( muy ) alta (гордість), taparse la cara de verguenza (сором), volver la cara a otro lado (зневага).

Проте найчастіше емоції виявляються мімічно. Людське обличчя – пластична форма, яка може приймати найрізноманітніші вирази. Наш щоденний досвід свідчить про те, що обличчя може виражати настрій, емоції, ставлення людини до нас. Міміка – важливий елемент комунікації, тому значна кількість фразеологізмів описує вираз обличчя людини: alargar la cara , cara de perros , cara de pocos amigos .

Розмовляючи з людиною, ми зазвичай дивимося їй в обличчя, хоча всі наші дії спрямовані на людину в цілому: cara a cara , darse de cara con , darle cara a uno , no perderse la cara . Обличчя – перше, на що звертає увагу людина, при зустрічі. Вираз обличчя допомагає нам зрозуміти внутрішній стан, ставлення до нас, настрій, характер. Іншими словами, обличчя дає нам величезну кількість інформації про людину, тому асоціюється з екраном, або з відкритою книгою: leerle a uno la cara , mirar la cara .

Обличчя не лише виражає емоції, ставлення, але іноді допомагає їх приховати: no perder la cara , poner al mal tiempo buena cara . C оматизм cara використовуються для позначення просторових понять, зокрема положення людини у просторі по відношенню до оточуючих її об’єктів: cara izquierda , de cara , en la cara de .

Отже, для фразеологізмів із соматизмом cara характерні такі типи мотивації як емоції людини, зовнішність, душевний стан, жестикуляція, можливість приховати почуття, просторові поняття та орієнтири. Як бачимо, всі виділені мотиваційні моделі пов’язані з виражальними й експресивними можливостями обличчя, таким чином, основна функція цієї частини тіла в уявленні іспанського етносу – виражати або приховувати внутрішній стан людини, її почуття, емоції тощо.

Список використаних джерел:

1.   Голубовська І.О. Етнічні особливості мовних картин світу / І.О. Голубовська . – К.: Логос, 2004. – 284 с.

2.   Долгополов Ю.А. Об этимологических источниках соматической фразеологии (на материале русского, английского и немецкого языков) / Ю.А. Долгополов // Грамматическая структура и фразеологизмы романо-германских языков. – Изд-во Казанского ун-та, 1973. – С. 83–95.

3.   Долгополов Ю.А. Сопоставительный анализ соматической фразеологии (на материале рус., англ. и нем. яз.): автореф. дисс . … канд. филол . наук: 10.02.20 / Ю.А. Долгополов . – Казань, 1973. – 27 с.

4.   Мордкович Э. М . Белорусская соматическая фразеология : автореф. дисс . ... канд. филол . наук / Э.М. Мордкович . – Мн . , 1977 . – 24 с.

5.   Селіванова О.О. Нариси з української фразеології ( психокогнітивний та етнокультурний аспекти): м онографія / О.О. Селіванова. – К.; Черкаси: Брама, 2004. – 276 с.

6.   Скнар В.Ф. Глагольные соматические фразеологизмы современного английского яз ы ка : автореф . дис с . ... канд. филол . наук / В.Ф. Скнар. – К., 1978 – 25 с.

7.   Солодуб Ю.П. Сопоставительный анализ структуры лексического и фразеологического значений / Ю.П. Солодуб // Филологические науки. – 1997. – № 5. – С. 43 – 54.

8.   Стрілець Н.Я. Структурні та функціонально-семантичні особливості соматичних фразем у романських мовах (на матеріалі французької, іспанської та італійської мов): дис. ... канд. філол. наук: 10.02.05 / Н.Я. Стрілець. – К., 2002.– 185 с.

9.   Bilcova I. Czech and English Idioms of Body Parts: A View from Cognitive Semantics / I. Bilcova. – University of Glasgo, 2000. – 99 p.

10. Pamies Bertran A. Modelos iconicos y archimetaforas: algunos problemas metalinguisticos en el ambito de la fraseologia / A. Pamies Bertran // Language Disign. – 2002. – № 4. – P. 9–20.

11. Pamies Bertran A., Inesta E.M. El miedo en las unidades frseologicas: enfoque interlinguistico [Електронний ресурс] /A. Pamies Bertran, E.M. Inesta. – Режим доступу: http://elies.rediris.es/