WEB-ресурс научно-практических конференций

Ковбанюк М.І.

Прикарпатський національний університет імені В. Стефаника, Україна

ПЕРВИННІ ТА ВТОРИННІ ДІЄПРИСЛІВНИКОВІ Й ГЕРУНДІЙНІ ПРЕДИКАТИ НА ПОЗНАЧЕННЯ ВІДНОШЕНЬ ОДНОЧАСНОЇ ДІЇ

(на матеріалі іллокутивних та мовленнєвих дієслівних предикатів)

Окрім умовних, допустових, цільових, часових, причиново-наслідкових відношень між первинним та вторинним дієприслівниковим і герундійним предикатами репрезентуються відношення одночасної і послідовної дії. Пропонуємо розглянути відношення одночасної дії між дієслівними іллокутивними та мовленнєвими предикатами, у функції первинних і вторинних дієприслівникових і герундійних предикатів. Відношення одночасної дії зумовлюється першочергово спільним суб’єктом для обох предикатів зазначеного типу, часовими параметрами, доконаністю, недоконаністю вторинного дієприслівникового предиката. Для аналізу і дослідження відношень одночасної дії, обрано дієслівні іллокутивні та мовленнєві предикати, так як, виражаючи здійснення мовленнєвої дії вони протиставляються тим предикатам, які тільки називають чи описують дію. Семантика предикатів полягає в тому, що вони виражають комунікативну спрямованість висловлення, називають сам акт мовлення чи звернення до кого-небудь з метою домогтися чогось або спонукати когось виконати певну дію [1].

В українській мові реалізація відношень одночасної дії між первинним та вторинним дієприслівниковим предикатами відбувається при первинних дієслівних іллокутивних та мовленнєвих предикатах, таких як: просити, наказувати, благати, забороняти, засуджувати, промовити, сказати, кричати, додати, балакати, питати, розповідати, бідкатися, відповідати, гарчати, вити тощо. У свою чергу іллокутивні та мовленнєві предикати передбачають функціонування вторинного дієприслівникового релятивного предиката, наприклад: Питала вона, привітавшись (О. Кобилянська); вторинного дієприслівникового предиката на позначення різнотемпового руху, наприклад: Кричала Маланка, бігаючи по хаті, як на пожежі (М. Коцюбинський).   Додала на раз голосним шепотом, близько приступаючи до Олени (О. Кобилянська). Сказав Скрипка, опускаючись на пісок (П. Загребельний); вторинного дієприслівникового предиката, що позначає дію суб’єкта на момент мовлення, наприклад: Спитала вона спокійно, звиваючи назад розсипані ноти (О. Кобилянська). Відповіла стара дама, хитаючи жалісно головою (О. Кобилянська). Недовірливо відповідає той, затуляючи долонями тарілку з розпацьканою кашею (Ю. Андрухович); вторинного дієприслівникового предиката процесу, наприклад: Сказав Шурка, ще раз проміряючи двері і вікно, щоб зайве не різати (В.   Шевчук); вторинного дієприслівникового предиката на позначення зорової діяльності та сприйняття, наприклад: Відповідав той, розглядаючи зіпсовані котечки (П. Загребельний). Тихо промовив він, заплющивши очі (П. Загребельний). Шепоче велетенський сом, крадькома визираючи з-під плаща якогось іхтіолога (Ю. Андрухович); вторинного дієприслівникового предиката на позначення внутрішнього та зовнішнього фізичного стану, наприклад: Перебила її Олена, гірко усміхаючись (О. Кобилянська). Сказав Шурка, примружуючи заплиле димом ліве оком . (В.   Шевчук); вторинного дієприслівникового предиката інтелектуального стану людини, який репрезентує вторинні предикати з семантикою мислення, наприклад: Сказав Юрко, думаючи про її наплічник та пожитку у ньому (Л. Дереш).

Серед французьких дієслівних іллокутивних та мовленнєвих первинних предикатів, які у функціонуванні з вторинними герундійними предикатами передають відношення одночасної дії вирізняємо такі предикати: demander , parler , dire , discuter , balbutier , nommer , d ? noncer , communiquer , bavarder , mentionner , chuchoter , discourir , argot iser, m ? dire , exprimer , annoncer , avouer , prier , solliciter , convier , r ? clamer , qu ? mander , implorer , r ? pondre , assurer , coresspondre , garantir , objecter , r ? pliquer , crier , g ? mir , hurler , bramer , rugir , acclamer , nasiller , aboyer тощо і похідні від них зворотні предикати, наприклад: se demander , se parler , se dire , se discuter , se nommer , se d ? noncer , se communiquer , s ’ annoncer тощо.

Первинні іллокутивні та мовленнєві предикати передбачають реалізацію вторинного герундійного предиката на позначення дії на момент мовлення, наприклад: Et ajouta - t - il ? voix haute , en pla ? ant la main sur un manuscrit ouvert devant lui ( E .  Chevalier ). R ? pond Cabochard , en lui montrant le poign du haut de la dunette ( E .  Chevalier ). Il murmura en haussant les ? paule ( G .  de Maupassant ); вторинного герундійного предиката на позначення зорової діяльності та сприйняття, наприклад: Demanda Guillame en la regardant avec une curiosit ? malicieuse ( E .  Chevalier ); вторинного герундійного предиката на позначення фізичного стану суб’єкта, наприклад: R ? pondait ma fianc ? e en riant de plus belle ( H .  Gr ? ville ). Continua miss Lydia en rougissant ( P .  M ? rim ? e ).

На відміну від іллокутивних та мовленнєвих українських первинних предикатів, французькі рідко або зовсім не передбачають функціонування вторинних герундійних предикатів на позначення різнотемпового руху, процесу, релятиву.

Мовленнєві та іллокутивні предикати можуть функціонувати як первинні, забезпечуючи репрезентацію відношень одночасної дії між первинним та вторинними дієприслівниковими і герундійними предикатами. У той самий час мовленнєві та іллокутивні предикати утворюють вторинні дієприслівникові й герундійні предикати.

Вторинні іллокутивні та мовленнєві дієприслівникові предикати частіше не зберігають відношення одночасної дії щодо первинного предиката, а репрезентують відношення послідовної дії, наприклад: Сказавши це, він припав до подушки і захропів (Б. Лепкий) ? Коли він це сказав, він припав до подушки і захропів (часові послідовні відношення). Літаки озвучили небо й полетіли далі, вже відповідаючи на запити із аеродромів (В.   Шевчук) ? Літаки озвучили небо й полетіли далі і з того часу вже відповідали на запити із аеродромів (часові послідовні відношення). Він смішив її, розповідаючи всілякі історії (В.   Шевчук) ? Він смішив її, бо розповідав всілякі історії (причиново-наслідкові відношення). Вторинний іллокутивний чи мовленнєвий дієприслівниковий предикат може входити до складу мовних кліше, таких як щиро (м’яко, власне) кажучи, наприклад: Щиро кажучи , випадок у кав’ярні був не перший (Ю. Андрухович).

На відміну від вторинного дієприслівникового предиката вище зазначеного типу, французькі іллокутивні та мовленнєві герундійні вторинні предикати тяжіють до збереження відношень одночасної дії щодо первинного предиката, наприклад: Il tendit ses deux mains en disant ( G .  de .  Maupassant) ? Il tendit ses deux mains et en m?me temps il dit . Tout en criant , Antoine tr?pigne sur le feu (G. Flaubert) ? Antoine tr?pigne sur le feu et en m?me temps il crie . Крім того, актант t out у своєму складі містить сему, що посилю відношення одночасності.

Не можна не зауважити, що семантика французьких дієслівних іллокутивних та мовленнєвих предикатів, які утворюють вторинний герундійний предикат вирізняється багатозначністю, синонімічністю предикативних синтаксем. Предикат від якого утворюється вторинний герундійний предикат кваліфікуємо як предикат-дериват. Розглянемо наприклад мовленнєвий предикат-дериват dire , який у своєму складі містить такі семи: а) сему на позначення мовленнєвої діяльності людини, що відповідає іллокутивним предикатам говорити , сказати , висловитись ; б) сему на позначення мовленнєвої діяльності, що відповідає процесуальним предикатам читати вірші , читати молитву , правити , відправляти службу Божу ; в) сему на позначення умовної абстрактної «мовленнєвої» діяльності неживих предметів типу закон говорить, годинник показує . Отже, кілька різних український дієслівних предикатів можуть відповідати одному французькому предикатові, що зумовлюється його семантикою.

Іншою відправною точкою у дослідженні французьких дієслівних іллокутивних та мовленнєвих предикатів-дериватів є те, що семантика такого типу предикатів може змінюватись при їх взаємодії із прийменниками, інфінітивом і інфінітивними конструкціями, наприклад мовленнєвий предикат-дериват dire у конструкції dire + de +інфінітив не змінює свого типу, а тільки значення з говорити на приказувати ; мовленнєвий предикат r ? pondre у конструкції r ? pondre de разом зі значенням, відповідати ? нести відповідальність за когось, щось , змінює і тип з мовленнєвого на фізичний предикат, який передбачає соціально-моральний стан особи. Явище зміни типу одного й того ж предиката, зміни його значення притаманне французькій мові, але не поширюється на всі предикати.

Варто також зауважити, що французькі предикати утворюють зворотні предикати, що також змінює їх значеннєву семантику, наприклад: demander ? se demander , запитувати ? запитувати один одного; communiquer ? se communiquer , повідомляти ? повідомляти один одному, ділитьсь враженнями; d ? noncer ? se d ? noncer , виступати проти ? доносити один на одного. Таке функціонування французьких іллокутивних та мовленнєвих предикатів безпосередньо підтверджує їх релятивний характер.

Отже, по-перше, іллокутивні та мовленнєві первинні предикати у взаємодії з вторинними дієприслівниковими і герундійними предикатами репрезентують відношення одночасної дії між предикатами, яка зумовлена спільним суб’єктом, часовими параметрами тощо.

По-друге, на відміну від вторинних іллокутивних та мовленнєвих герундійних предикатів, які зберігають відношення одночасної дії щодо первинного предиката, вторинні іллокутивні та мовленнєві дієприслівникові предикати вирізняються відношеннями послідовної дії щодо первинного предиката.

По-третє, за своєю семантикою українські дієслівні іллокутивні та мовленнєві предикати-деривати вужчі щодо кількісно-семного складу відповідних французьких предикатів і не є багатозначними, тобто одна й та ж сама дієслівна предикатна синтаксема не може змінювати свій тип чи значення ні за допомогою прийменників, ні за допомогою інших граматичних конструкції.

Список використаних джерел:

1. Валігура   Г.А. Семантико-синтаксична структура речень з іллокутивним предикатами: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук: спец. 10.02.01 « Українська мова » / Г.А. Валігура. – Івано-Франківськ, 2006. – 31 с.

2. Ніколаєва   Н.Г. Семантико-синтаксична організація речень з дієслівними предикатами мовлення: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук: спец. 10.02.01 «Українська мова » / Н.Г. Ніколаєва. – К., 2003. – 27 с.