WEB-ресурс научно-практических конференций

К.б.н. Соколенко В.Л., к.б.н. Соколенко С.В

Черкаський національний університет імені Б. Хмельницького, Україна

ДИНАМІКА ПОКАЗНИКІВ t-КЛІТИННОГО ІМУНІТЕТУ У НАСЕЛЕННЯ, ЩО ЗАЗНАЛО ХРОНІЧНОГО ВПЛИВУ МАЛИХ ДОЗ РАДІАЦІЇ

Внаслідок аварії на ЧАЕС об’єктом дiї малих доз іонізуючої радiацiї стали багатотисячнi контингенти населення України. Оскiльки значну частину радіонуклідів, що потрапили у середовище, складають довгоживучi радiоiзотопи , ситуацiя , яка виникла, значною мiрою визначатиме стан здоров’я населення України у найближчiй iсторичнiй перспективi . Вважають, що в умовах радiоактивного забруднення основне дозове навантаження формують радiонуклiди , що потрапляють в органiзм людини з харчовими продуктами, iстотно впливаючи на стан здоров’я населення [3; 4 ]. Тобто, навіть ті особи, що змінили місце проживання, але, при цьому, споживають продукти, вирощені на забруднених радіонуклідами територіях, продовжують зазнавати впливу малих доз радіації. Така ситуація, зокрема, характерна для студентів, що приїхали на навчання з 4-ї радіаційної зони (території посиленого радіоекологічного контролю з щільністю забруднення ґрунтів ізотопами цезію-137 від 1 до 5 Кі /км ² ). Все це вимагає детального вивчення наслiдкiв опромiнення малими дозами iонiзуючої радiацiї фiзiологiчних систем органiзму людини, зокрема, динаміки змін тих чи інших показників імунної системи, як однієї з найбільш радіочутливих . Перераховані вище фактори зумовили актуальність наших досліджень.

Ми проаналізували показники Т-клітинної ланки імунітету у студентів 3-4 курсів, що приїхали на навчання з Канівського, Звенигородського та Лисянського районів за 1995-2010 рік. Обстеження здійснювали на базі студентського санаторію-профілакторію «Едем». Кількість обстежених за кожен рік – 25 осіб. На період забору крові вони не мали гострих та хронічних захворювань, не проходили радіо- чи хіміотерапію.

Контрольну групу склали студенти, що приїхали на навчання з відносно екологічно чистих територій: Драбівського , Золотоніського , Чигиринського районів. Кількість обстежених теж 25 осіб. Всі показники лейкоцитарної формули та Т-клітинної ланки імунітету в даній групі були в межах норми, рекомендованої у даних літератури.

Субпопуляційний склад Т-лімфоцитів периферичної крові оцінювали за експресією поверхневих антигенів імунофлуорисцентним методом з використанням моноклональних антитіл до поверхневих маркерів клітин імунної системи LT3, LT4, LT8 та F( аb ) ₂ – фрагментів овечих антитіл до IgG миші, мічених FITC («Сорбент», Москва).

Встановили, що навіть через 24 роки після аварії на ЧАЕС у осіб віком 18-19 років, які з народження проживали на територіях, забруднених радіонуклідами, спостерігаються певні зміни показників Т-клітинної ланки імунітету. Зокрема, відмічено зниження рівня функціонально зрілих Т-лімфоцитів з фенотипом CD3+, що відбувається, очевидно, за рахунок їх субпопуляції з фенотипом CD4+.

Функціональна роль молекули CD3 полягає у тому, що вона бере участь у передачі сигналу від Т-клітинного рецептора (ТКР) всередину клітини, стимулюючи процес її активації та проліферації [2].

Антигени CD4 та CD8 є маркерами основних субпопуляцій Т-лімфоцитів.

Причину зниження рiвня CD4+-лiмфоцитiв у обстежених не можна пояснити пiдвищеною радiочутливiстю цiєї субпопуляцii , оскiльки , згідно даних літератури, клітини з фенотипами CD4+ i CD8+ мають практично однакову чутливiсть до iонiзуючого випромiнювання [6]. Можливо, виявлені зміни реалізуються на рівні процесів диференціювання тимоцитів у тимусі , коли вони набувають зрілого фенотипу при розвитку зі спільного попередника [2].

П ри розвитку дисбалансу між кількістю та активністю CD4+ та CD8+ -клітин , механізми імунної відповіді будуть порушені. З лiтературних джерел вiдомо , що порушення спiввiдношення клiтин-хелперiв i клiтин-супресорiв на користь CD8+ -лiмфоцитiв є однiєю з перших ознак, що свiдчать про пригнiчення iмунної системи при її старiннi [1; 2; 5].

Таким чином, території посиленого радіоекологічного контролю є зоною ризику розвитку патологій імунної системи.

Нами проведено порівняння показників Т-клітинної ланки імунітету у мешканців територій посиленого радіоекологічного контролю, отриманих у 1995, 2000, 2005 та 2010 роках.

Отримані дані дають підстави говорити про певну адаптацію Т-клітинної ланки імунітету до хронічного впливу малих доз радіації. З іншого боку, з кожним наступним аналізованим роком відмічено зменшення похибки середнього арифметичного та коефіцієнту варіації статистичних показників. Це може свідчити про певну стабілізацію динаміки, причому, вона відбувається на рівні, нижчому від контрольних значень.

Таким чином, для збереження здоров’я населення радіаційно забруднених територій необхідно продовжувати моніторинг показників імунної системи.

Список використаних джерел:

1. Беляков И.М. Влияние ?-облучения на пролиферативную активность камбиального эпителия в культуре стромальных клеток тимуса / И.М. Беляков , О.И. Кузьменок , А.А. Ярилин // Радиобиология . – 1993. – Т.33, Вып.2. – С. 214–218.

2. Дранник Г.Н. Клиническая иммунология и аллергология : учебное пособие / Г.Н. Дранник . – О.: Астропринт , 1999. – 604 с.

3. Пономаренко В.М. Показники здоров’я населення, що постраждало внаслідок аварії на ЧАЕС / В.М. Пономаренко, В.А. Піщиков / Панорама охорони здоров’я України –К.: Здоров’я, 2003.– С. 92-95.

4. Чорнобиль, імунітет, нирки / І.С. Флюнт , І.Л. Попович, Л.О. Чебаненко , М.М. Чапля. – К.: Комп'ютерпрес , 2001. – 210 с.

5. Хаитов Р.М. Экологическая иммунология / Р.М. Хаитов , Б.В. Пинегин , Х.И. Истамов . – М.: ВНИРО, 1995. – 219 с.

6. Radiosensitiviti of CD45RO+memory and CD45RO-naive T cells in culture / [ A.Uzawa , G.Suzuki , Y. Nakata et al .] // Radiat . Res . – 1994. – V.137, №1. – P. 25–28.