WEB-ресурс научно-практических конференций

Добровольська Н.С.

Тернопільський національний економічний університет, Україна

ПОБУДОВА КЛАСТЕРНОЇ МОДЕЛІ ДЛЯ ОПТИМІЗАЦІЇ ДІЯЛЬНОСТІ ВНЗ

На сьогодні найбільш нагальним і обговорюваним питанням у систем і вищої освіти України є її реформа. Необхідність законодавчих змін у сфері вищої освіти закладена ще у травні 2005 року, коли Україна приєдналася до Болонського процесу, почала втілювати принципи Болонської декларації – угоди щодо стандартизації підходів до організації навчального процесу і функціонування вищої школи в Європейському Союзі. І от цього року Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України запропонувало в два етапи оптимізувати мережу вищих навчальних закладів (ВНЗ). На першому етапі за плановано провести передачу вузів , підпорядкованих міністерствам і відомствам , до сфери управління Міністерства освіти і науки, молоді та спорту. Другий етап передбачає укрупнення вузів шляхом їх об’єднання і створення університетів регіонального типу. Ідея спроби створення «освітніх корпорацій» була п ідтверджена наказом МОН № 13 від 19.01.1994 року «Про затвердження Положення про навчальний та навчально-науково-виробничий комплекс». Але сьогодні ця ідея має дещо інший змі ст та організаційні форми.

На нашу думку, для якоїсь частини ВНЗ створення корпоративних університетів принесе користь за умови збереження за ними існуючих територій. Тоді с труктурні зміни не вимагатимуть значного розширення навчально-матеральної бази та додаткових територій і зможуть здійснюватись в багатьох випадках за рахунок модернізації діючих корпусів, їх перепланування та переоснащення.

Важливим питанням є функціональне зонування території. Розміри території ВНЗ значною мірою залежать ві д величини та профілю ВНЗ. Розміщення на одній або суміжних ділянках декількох ВНЗ в багатьох випадках дає можливість організовувати єдину систему громадського та технічного обслуговування, кооперовані науково-виробничі центри, раціональніше використовувати ресурси, ефективніше організовувати навчального процесу, створити комфортні умови для навчального процесу.

На сьогодні існує багато економіко-математичних методів, що допоможуть знайти найефективніше вирішення поставленої проблеми. До них належать: методи складання укрупнених моделей , перелік робіт і витрат яких відповідає структурі зведеного та об’єктного кошторисних розрахунків , розрахунки та обгрунтування нових критеріїв оптимальності цих моделей , обгрунтування черговості плати заборгованості за кредит і тощо. Можливе використання і статистичних методів: регресійні - кореляційний аналіз, групування об’єктів досліджень за однорідними групами , визначення достовірності різниці середніх значень показників по групах , статистичних показників стандартного відхилення , коефіцієнта варіації тощо.

Ми пропонуємо об’єднати всі ці методи і побудувати кластерну модель об’єднання, яка стане новим способом отримання переваг від таких чинників, як розташування, співпраця, спеціалізація, кооперація, інновація тощо.

Ще М. Портер визначив можливості збільшення конкурентоспроможності організацій, які об’єднуються в кластери за трьома напрямками: 1) підвищення продуктивності компаній, використовуючи переваги тих, хто працює в одній зоні, 2) напрямок своєї діяльності на високотехнологічні інноваційні проекти, досягнення більш істотного економічного зростання, ніж їх конкуренти, 3) стимулювання створення нових організацій, які в майбутньому стають учасниками цих же кластерів, посилюючи їх.

Економічний ефект від створення кластерів в зумовлений: кооперацією, що дає можливість ефективно використовувати сукупний потенціал мережевих партнерів; зниженням витрат; підвищенням ефективності виконання окремих управлінських функцій за рахунок поділу праці, спеціалізації, залучення спеціалізованих організацій; підвищенням ефективності робіт в області сервісного обслуговування, придбання необхідних ресурсів тощо.

Пропонуємо виділити такі етапи побудови кластерної моделі:

1)     моніторинг діяльності вищих навчальних закладів: вивчення кластерного підходу з метою кращого розуміння економічного розвитку та селекції кластерів;

2)     аналіз потенціалу кластерного підходу у різних сферах діяльності ВНЗ;

3)     аналіз дизайну кластерної політики, зобов’язання, механізми адаптації;

4)     впровадження / реалізація кластерної політики: огляд та дослідження різних типів заходів, що застосовуються в різних кластерах та шляхи реалізації цих заходів;

5)     моніторинг та оцінка кластерної політики, особливих перешкод, пов’язаних з ними і основних рішень, спрямованих на їх подолання.

6)     моніторинг та оцінка кластерної політики, особливих перешкод, пов'язаних з ними і основних рішень, спрямованих на їх подолання.

Список використаних джерел:

1. Дэвид Меджи Путь компании John Deere / Дэвид Меджи . – Д. : Баланс Бизнес Букс, 2006. – 256 с .

2. Соколенко С.І. Кластери в глобальній економіці / С. І. Соколенко . – К.: Логос, 2004. – 848 с .

3. Universities and the Development of Industry Clusters. Report Prepared for Economic Development Administration U.S. Department of Commerce [Web resource] / Paytas J., Gradeck R., Andrews L.Carnegie . – Mellon University, Center for Economic Development. – 2004.– Access mode: www.smartpolicy.org.